Писемність, освіта, архітектура та монументальний живопис Київської Русі доби розквіту

§ 9. ПИСЕМНІСТЬ, ОСВІТА, АРХІТЕКТУРА ТА МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС КИЇВСЬКОЇ РУСІ ДОБИ РОЗВИТКУ

«Відома і знана в усіх кінцях землі...»

989-996 рр. - спорудження Десятинної церкви в Києві.

1017-1037 рр. - спорудження Софійського собору, будівництво укріплень навколо «міста Ярослава», Золотих воріт у Києві.

1036 рр. - будівництво Спасо-Преображенського собору в Чернігові.

1056-1057 рр. - створення Остромирового євангелія.

Пограйте в гру «Разок намиста» за матеріалом попереднього уроку. Перший гравець називає ім'я когось з історичних діячів того періоду (приміром, Ярослав Мудрий). Наступний повторює назване попереднім і додає якесь своє слово, словосполучення за темою (наприклад, Ярослав Мудрий, Софія Київська). Третій повторює твердження попередників, додаючи своє (Ярослав Мудрий, Софія Київська, Золоті ворота...). Той, хто довго мовчить або помиляється, вибуває з гри. Переможе гравець, який, додавши останнє слово, правильно повторить увесь разок намистин-слів.

Роздивіться ілюстрації. Визначте, які з наведених пам'яток архітектури, мистецтва, книгописання створено на наших землях за доби розквіту Київської Русі. Поміркуйте, чим архітектура та мистецтво на наших землях відрізнялися від античних. Висловте припущення про своєрідність культури Київської Русі кінця 10 - першої половини 11 ст.

1. Що відомо про розвиток писемності та освіти за часів розквіту Київської Русі?

Ви вже знаєте, що витоки українського народу сягають давньословянських, іще переддержавних часів. Тоді ж, на думку вчених, почала формуватися українська мова.

Абетка, виявлена на стіні Софійського собору в Києві.

• Як можна пояснити той факт, що віднайдена на стінах Софії абетка відрізняється від поширеної на той час кириличної кількістю й написанням деяких букв?

Молитва «Отче наш» з Остромирового євангелія 1056-1057 рр.

Із прийняттям християнства на наших землях поширилася церковнослов’янська - мова православної церкви. Нею писали найважливіші богослужбові книги. Ця мова істотно відрізнялася від тогочасної української мови, якою послуговувалися в усному мовленні. Її знали тільки освічені (письменні) люди - ченці, книжники, князі. Тому церковнослов’янську мову називають писемною, книжною. Використання для письма іншої мови було в ті часи звичайним явищем. Так, у Європі писемною (книжною, літературною) мовою для багатьох народів була латина.

Джерела свідчать про поширення освіти за часів Київської Русі. За князювання Володимира Святославовича в Києві вже була школа для навчання дітей з найближчого оточення князя. Ви дізналися й про школу при Софійському соборі. Року 1086 онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна заснувала в київському Андріївському монастирі школу для жінок. Навчалися в Києві й приватно. Один з авторів графіті на ім’я Піщан залишив на стіні Софійського собору в Києві свідчення: «Піщан писав, ходивши до дяків учеником».

Наші уявлення про рівень письменності населення Київської Русі ґрунтуються не стільки на збережених книжкових пам’ятках (адже книги створювалися найосвіченішими людьми), скільки на випадкових написах на побутових речах, зброї, стінах храмів, каменях тощо. Ви вже знаєте, що такі видряпані на поверхні написи називають графіті. У київських храмах пощастило знайти 170 написів графіті 11-12 ст. У Києві виявлено й інші написи, зокрема на ремісничих виробах: пряслицях, ливарних формочках, господарських посудинах - корчагах,давній цеглі тощо. На пряслицях найчастіше зазначали імена власників: «Княжо єсть», «Молодило»; на корчагах писали про вміст посудини або називали ім’я його власника.

Графіті Софійського собору середини 12 ст. У 14-рядковому написі йдеться про купівлю дружиною князя Всеволода Ольговича Боянової землі. Як свідки виступають св. Софія та священники, яких налічується 12 осіб

Роздивіться зображення. Наведіть факти, що свідчать про поширення писемності серед різних прошарків населення Київської Русі. Чому написи-графіті є для істориків надзвичайно важливим історичним джерелом?

1. Пряслиця з написом.

2. Власноручний напис-графіті на стіні Софійського собору в Києві боярина Ставра Годиновича, героя однієї з билин Київського циклу. 1118 р.

3. Уламок корчаги 11 ст. з написом.

2. Що відомо про найдавніші книжки, збережені до сьогодні?

До нашого часу від доби Київської Русі збереглося дуже мало книг. Найдавнішими з-поміж них є Реймське та Остромирове євангелія.

Ви вже знаєте, що Реймське євангеліє привезла до Франції дочка Ярослава Мудрого Анна. Точна дата створення рукопису невідома: учені датують його 40-ми роками 11 ст. Своєю назвою Реймське євангеліє завдячує м. Реймсу у Франції, де воно зберігається нині, хоча створили його київські книжники спеціально для княжої родини, адже призначалося воно (на це вказує невеликий розмір) для особистого користування.

Остромирове євангеліє є найдавнішою - зі збережених до наших днів - датованою книжною пам’яткою Русі. Створили цю книжку (власне, переписали) в київському великокняжому скрипторії писар, дяк Григорій, та його помічник на замовлення новгородського посадника Остромира, родича великого київського князя Ізяслава Ярославовича впродовж неповних семи місяців (21 жовтня 1056 р. - 12 травня 1057 р.), про що свідчить спеціальний запис. Чудово зберігся пергамент: йому вже скоро тисяча років, а він ніби щойно виготовлений. У книзі є три мініатюри із зображенням авторів Євангелій - Іоанна, Луки і Марка, - для четвертого, Матфія, залишено вільний п’ятдесят сьомий аркуш. Крім мініатюр, Євангеліє розкішно оздоблено великою заставкою, 17 малими заставками та 207 ініціалами.

Щоб виготовити велику рукописну книгу, треба було чимало праці та матеріалів - шкіри, золота, фарб. Розчинене або листове золото використовували для тла в мініатюрах, заставках та ініціалах. Дорогими були й фарби, розчинені на яєчному жовтку. Оправу книжки робили з дощечок й обтягували шкірою. Були обкладинки і з дорогих матеріалів - срібла, золота, коштовного каміння.

Ілюстрації, якими оздоблювали рукописні книги, називають книжковими мініатюрами.

1. Остромирове євангеліє. Сторінка із заставкою та ініціалом.

2. Сторінкова мініатюра із зображенням євангеліста Луки з Остромирового євангелія. Мініатюру із зображенням євангеліста Луки подано на звороті 87 аркуша. Його зображено в інтер’єрі храму. Лука стоїть на килимку.

Осередками творення книжок за часів Київської Русі були скрипторії. Ви вже дізналися, що такий скрипторій діяв при Софійському соборі в Києві вже в 11 ст.

Чому давні книжки є безцінними пам'ятками? У чому їхня цінність для істориків, мовознавців, мистецтвознавців?

3. Що характерне для архітектури Київської Русі кінця 10 — першої половини 11 ст.?

Архітектурі належало провідне місце в мистецтві Київської Русі. Упродовж багатьох століть основним будівельним матеріалом у наших предків було дерево. Архітектура за часів Київської Русі розвивалася в містах, де споруджували князівські палаци, боярські хороми, оборонні укріплення, храми.

Князі та бояри мешкали у двоповерхових будівлях з багатьма приміщеннями. Садиби простолюду тулилися на невеликих ділянках землі.

Помешкання давньоруських городян були здебільшого однокімнатними, з глиняною долівкою, заглибленою на 20-70 см у землю будівлі, площею не більше 18-20 м2. Споруджували також господарські приміщення: навіси, клуні, хліви.

Забудова давньоруських міст була менш щільною, ніж забудова міст Західної Європи та Візантії. Зате залишалася земля для присадибних садків. Будівлі розташовували рядами, між якими лишали проїзд - вулицю. Напрям вулиць давньоруського міста нерідко залежав від рельєфу місцевості. Сходилися вони до торгової площі, біля міських брам чи дитинця. Вулиці вимощували дерев’яними настилами.

Дерев’яний зруб. 10 ст. Розкопки 1972 р. в Києві.

Роздивіться ілюстрації. Скориставшись реконструкціями, визначте особливості будівництва та забудови Києва тих часів.

1. Житлові квартали київських ремісників 1112 ст.

2. Забудова однієї з київських вулиць в 11 ст.

3. Боярська садиба 10 ст.

4. Садиба київського купця на Подолі. 11 ст.

Із запровадженням християнства почали будувати храми. Багато церков споруджували з дерева, але до наших днів вони не збереглися. Камінь у будівництві храмів наші предки почали застосовувати від 10 ст. Нещодавно з’ясовано, що найдавнішою кам’яною спорудою (якщо не брати до уваги візантійський Крим) була церква-ротонда Пресвятої Богородиці, збудована за княгині Ольги в 961-962 роках на зразок каплиці палацу Карла Великого в Аахені. Будівництво церкви пов’язують з місією єпископа Адальберта.

Протягом 989-996 рр. у Києві з каменю будували храм Богородиці, відомий під назвою Десятинної церкви. Вважається, що зведення Десятинної церкви не лише започаткувало активне кам’яне храмове будівництво, а й певною мірою визначило його особливості. Так, муруючи стіни, ряди цегли-плінфи чергували з камінням, а один ряд цегли трохи заглиблювали порівняно з іншими, при цьому застосовували цем’янку (розчин з вапна, піску та битої цегли).

Від Десятинної церкви бере початок своєрідне планування храму, яке дослідники називають хрестобанним.

Часів Володимира Святославовича сягає й будівництво князівських кам’яних палаців. Вони не збереглися, але археологічні дослідження й літописні відомості дають змогу реконструювати їхній вигляд. Найбільша палацова споруда завдовжки сягала близько 70 м, а завширшки - 13 м.

Хрестобанний храм. Реконструкція.

1. Фрагмент зовнішньої стіни Софійського собору.

2. Софійський собор. Реконструкція.

3. Київський палац «міста Володимира». Реконструкція.

• Порівняйте реконструкцію Софійського собору 11 ст. із сучасним виглядом. Що змінилося?

Ви вже знаєте, що кам’яне будівництво особливо пожвавилося за князювання Ярослава Мудрого. Окрасою столиці був софійський собор. Це - найдавніший християнський храм, що зберігся на східнослов’янських теренах.

Згадайте про розбудову Києва часів Ярослава Мудрого. Чому Софійський собор називають перлиною давньоруської архітектури?

Упродовж майже всього 11 ст. кам’яне будівництво Русі зосереджувалося здебільшого в Києві. Винятком стало спорудження Спасо-Преобра- женського собору в Чернігові, закладеного братом Ярослава Мудрого - Мстиславом Володимировичем. Це єдина мурована пам’ятка Лівобережної України часів розквіту Київської Русі, що збереглася до наших днів у первісному, хоча й дещо перебудованому вигляді. На час смерті Мстислава Володимировича у 1036 р., згідно з літописом, «церкву святого Спаса» зведено на висоту до рівня, якого міг досягти рукою вершник на коні. Князя - засновника собору, який помер після застуди на полюванні, поховали в тоді ще не добудованому храмі.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

Використавши ілюстрації як експонати, проведіть уявну екскурсію вулицями міст Київської Русі кінця 10 - першої половини 11 ст.

Фреска Софійського собору в Києві із зображенням музик.

На цій фресці зображено справжній оркестр, адже кожен з музикантів має свій музичний інструмент. Тут і величезна ліра, й орган, і флейта.

4. У чому своєрідність образотворчого мистецтва доби?

Серед пам’яток тогочасного образотворчого мистецтва найбільше вражають монументальні зображення - мозаїки та фрески, якими оздоблювали храми. мозаїку викладали на стінах із різнобарвних шматочків смальти - сплаву свинцю та скла. Техніка виконання мозаїк, а також їхні художні особливості зазнали впливу візантійських традицій, проте дослідники переконані, що їх творили й руські майстри. Ще більшою самобутністю відзначалися фрески - основний різновид тогочасного монументального малярства.

На мозаїках, фресках зображували здебільшого Ісуса Христа, Богоматір, апостолів, святих, біблійні сцени тощо. Кожне з таких зображень створювали за суворими церковними приписами. Утім, у Софійському соборі багато й світських фресок, зокрема вже відома вам «Зустріч Ольги з візантійським імператором», або портрет Ярослава Мудрого, або фреска із зображенням музик тощо.

У Софійському соборі до наших днів збереглося найбільше у світі зібрання мозаїк і фресок першої половини 11 ст. - 260 м2 мозаїк і 3000 м2 фресок. Мозаїчними зображеннями оздоблено стіни й підлогу головного київського храму. Кубики смальти (розміром 1 см3) втискали в сирий тиньк. Про мистецьку довершеність мозаїк свідчить їх кольорове багатство. Дослідники налічують 35 відтінків зеленого кольору, 31 - червоного, 44 - жовтого. Усього ж у київських мозаїках використано 18 основних кольорів зі 143 відтінками.

Найвеличнішими мозаїчними зображеннями Софійського собору є Богоматір Оранта та христос Вседержитель. Перед тими, хто входив до храму, відкривалася велична постать Богоматері, заввишки 6 метрів. Богоматір здіймає до небес руки й підносить до Сина невпинну молитву за людей: Оранта - та, що молиться. Образ Ісуса Христа зображено в зеніті центральної бані.

Фрагменти мозаїк Софійського собору.

• Чому, на вашу думку, від початку другого десятиліття 12 ст. стіни храмів Київської Русі перестали оздоблювати мозаїками?

Богоматір Оранта, Христос Вседержитель. Мозаїки Софійського собору.

На Оранті синій хітон, пурпурово-золотий плащ, червоні чобітки. Із-за червоного паска звисає біла, шита золотом хусточка.

Христос однією рукою притискає закрите Євангеліє, другою - благословляє. Постать оточена архангелами, що утворюють почесний ескорт (з них збереглася мозаїчною лише одна, інші дописав Михайло Врубель у 1884 р.). На архангелах візантійський імператорський одяг, на головах - діадеми.

Скориставшись поданими ілюстраціями як прикладами, зробіть висновок про своєрідність розвитку образотворчого мистецтва Київської Русі першої половини 11 ст.

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • спорудження Софійського собору, • створення Остромирового євангелія, • спорудження Десятинної церкви.

2. Витлумачте поняття: • церковнослов’янська мова, • монументальне мистецтво,

• книжкові мініатюри, • мозаїки, • фрески.

3. Заповніть таблицю. Установіть, які з поданих термінів стосуються кожного з видів мистецтва: • мініатюра, • мозаїка, • дитинець, • садиба, • кінцівка, • храм, • палаци-хороми,

• буквиця, • житія, • заставки, • фреска.

4. Дайте відповіді на запитання: • Яку мову й чому використовували для написання книг? • Які факти свідчать про поширення писемності за доби розквіту Київської Русі? • Де за часів Київської Русі виготовляли книги? Що відомо про найдавніші з них? • Що споріднювало види монументального мистецтва Київської Русі? Чим вони відрізнялися? • Які споруди будували руські будівничі?

5. Чи має слушність твердження, що мистецтво Київської Русі було підпорядковане ідеології держави?

Наведіть приклади творів образотворчого мистецтва та архітектури, які сприяли утвердженню князівської влади, були втіленням величі держави - «відомої і знаної...».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно