Київська Русь за перших Рюриковичів

§ 5. КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ПЕРШИХ РЮРИКОВИЧІВ

ПЕРЕД СВІТАНКОМ

912-945 рр. - князювання Ігоря.

941, 944 рр. - походи Ігоря на Візантію.

945-964 рр. - князювання княгині Ольги.

957 р. - подорож княгині Ольги до Константинополя. 964-972 рр. - князювання Святослава.

Пограйте в гру «Постав запитання». Між рядами визначте, хто першим ставитиме запитання з теми попереднього уроку. Через кожні 3 запитання ролі тих, хто запитував і хто відповідав, змінюємо.

Роздивіться ілюстрацію. Висловте припущення, чому поряд з княгинею скульптор розташував слов'янських просвітителів, творців слов'янської абетки Кирила та Мефодія й апостола Андрія Первозваного.

Скульптурна група з пам’ятниками на честь княгині Ольги, апостола Андрія Первозваного і просвітителів Кирила та Мефодія. Розташована на Михайлівській площі неподалік Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві.

1. Які особливості князювання Ігоря?

На відміну від Олега, у літописній розповіді про якого ще переважає легендарність, князь Ігор - цілком реальна історична постать. Здобувши владу після смерті Олега в 912 р., син князя Рюрика правив у Києві до 945 р. Як і Олегові, йому довелося зіткнутися з непокорою підвладних племен. Найзатятішими в боротьбі проти влади Рюриковичів виявилися деревляни. Сутичкою з ними Ігор розпочав своє князювання, у протистоянні з ними знайшов свою смерть. Але це сталося значно пізніше. А тоді, 914 р., Ігор приборкав деревлян і наклав на них данину, більшу за Олегову. Не хотіли визнавати Ігореву владу й уличі, за що заплатили високу ціну - після трьох років збройної боротьби проти княжого війська вони залишили обжиті місця й відійшли в межиріччя Південного Бугу та Дністра. Силу зброї довелося застосовувати й проти тиверців.

Щорічний об’їзд князем підвладних йому територій для збору данини називали полюддям. Опис полюддя за часів Ігоря залишив візантійський імператор Константин Багрянородний. Він, зокрема, писав: «Коли настане листопад місяць, князі їхні одразу виходять з усіма русами з Києва і відправляються у полюддя, що називається кружлянням (тобто круговий об’їзд), а саме в слов’янські землі деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян і решти слов’ян, що платять данину русам. Годуючись там протягом цілої зими, вони у квітні місяці, коли розтає лід на річці Дніпро, знову повертаються в Київ». Зібравши данину - здебільшого то були сільськогосподарські продукти та мисливська здобич, князь прагнув вигідно її продати. Грішми й заморським крамом він розраховувався з найманими воїнами, платив за участь у воєнних походах і своїм дружинникам.

Використання «грецького вогню». Малюнок з мадридського рукопису «Хроніки Іоанна Скіліци» - візантійського історика другої половини 11 - початку 12 ст.

Тож, повернувшись до Києва, князь віддавав наказ лаштувати кораблі до подорожі на південь - до Царгорода. Але дозвіл на торгівлю здобували військовою силою. Вдалими були походи Олега, та Ігорю умови угоди довелося поновлювати. Він здійснив два воєнні походи проти Царгорода. Перший, 941 р., був невдалим. Човни русичів наразилися на грецький вогонь* візантійців. Другий похід відбувся 944 р. й закінчився укладенням мирного договору. Про цей договір докладно оповідає літописець. Свідчать про нього й візантійські джерела.

З тих розповідей довідуємося, що умови русько-візантійського договору 944 р. були написані на пергаменті у двох примірниках. Один з них, на якому стояли хрест та імена руських князів, зберігався в Константинополі. Другий примірник, підписаний візантійськими послами, зберігався в Києві.

У своїй зовнішній політиці Ігор мусив зважати не лише на Візантію, а й на печенігів - кочовий народ, який уперше наблизився до кордонів Русі в 915 р. Щоправда, великого клопоту Ігореві вони ще не завдавали, почавши по-справжньому дошкуляти Русі за Ігоревого сина Святослава. Проте доля склалася так, що влада в Києві не перейшла безпосередньо від батька до сина, бо князь Ігор загинув, коли Святослав був надто малим.

Порівняйте політику князів Олега та Ігоря. Чим були спричинені їхні походи на Візантію? У чому полягає значення підписаних ними договорів?

Роздивіться малюнок зі сторінки літопису, на якому зображено присягу русичів під час «утвердження миру з греками». Про яку особливість духовного життя за часів першого Рюриковича - князя Ігоря - свідчить малюнок? Відповідь обґрунтуйте, спираючись на слова з літопису: «І на другий день призвав Ігор послів і прийшов на пагорби, де стояв Перун. І поклали руси оружжя своє, і щити, і золото, і присягнув Ігор, і мужі його, і скільки було поган-русів. А християн-русів водили присягати в церкву святого Іллі».

Урочисте скріплення угоди 944 р. з Візантією. Сторінка з літопису.

* Грецький вогонь - вибухова суміш зі смоли, сірки, селітри, нафти та ін., що горіла й на воді.

Використовуючи схему, поясніть, як великі князі київські здійснювали свою владу в 9-10 ст.

2. До яких заходів вдалася княгиня Ольга, щоб упорядкувати внутрішнє життя Київської держави?

Трагічна смерть князя Ігоря змусила очолити державу його дружину - княгиню Ольгу. Ігор загинув, коли збирав данину з деревлян. Проаналізувавши літописні легенди, учені дійшли висновку, що смерть Ігоря була пов’язана з прагненням союзів племен, зокрема деревлян, позбутися влади Рюриковичів і утвердити в Києві власну династію. Тож Ольга насамперед мусила подолати спротив непокірних племен. За наказом княгині було спалено місто Іскоростень - центр племінного княжіння деревлян, усунуто правління деревлянського князя Мала, що дало змогу приєднати деревлянську землю до київських володінь.

Приборкавши деревлян, Ольга заходилася впорядковувати збір данини, аби запобігти в майбутньому спалахам невдоволень, подібним до тих, унаслідок яких і загинув її чоловік.

Було, зокрема, встановлено фіксовані розміри данини - уроки. Визначено адміністративно-господарські осередки, де представники князівської влади регулярно збирали встановлену данину - погости. Такими заходами Ольга прагнула досягти стабільних надходжень прибутків до державної скарбниці, що мало на меті посилення князівської влади.

Наскільки дієвими, на вашу думку, були заходи княгині Ольги з упорядкування внутрішнього життя Київської держави?

Помста Ольги деревлянам. Ольга над могилою свого чоловіка. Сторінка з літопису.

3. Що передбачали зовнішньополітичні заходи княгині Ольги?

Найважливішим зовнішньополітичним партнером Руської держави за часів Ольги лишалася Візантія. Про це свідчить візит київської княгині до Царгорода. Історики вважають, що подорож Ольги до Константинополя відбулася 957 р., хоч літописець називає інший рік. Визначили дату подорожі на підставі свідчень візантійського імператора, учасника події, Константина Багрянородного, який залишив спогади про два імператорських прийоми руської княгині, вказуючи не лише дати кожного, а й дні тижня, на які ті випали.

Пам’ятник княгині Ользі в Києві (фрагмент).

Попри урочистість і пишність прийомів, княгиня Ольга, як свідчить літописець, залишилася невдоволеною відвідинами Константинополя. Власне, те незадоволення проливає світло на причини й мету візиту. Літописець причини візиту вбачав у прагненні Ольги охреститися. У літописі розповідається, що, прибувши до Константинополя, княгиня стала християнкою і що її хресним батьком був сам імператор. Щоправда, Константин Багря- нородний про хрещення Ольги у своїх спогадах не згадав жодним словом. Незрозуміло також, чому княгиня залишилася невдоволеною, якщо головної мети візиту було досягнуто.

Реконструкція Константинополя - столиці Візантії.

Більшість сучасних дослідників уважає, що Ольга вирушила до Константинополя вже охрещеною. Цим і пояснюється той пишний прийом, який влаштував для неї імператор. Малоймовірно, щоб гордовиті візантійці приймали як рівню собі володарку-язичницю. Крім того, є свідчення, що у складі Ольжиного почту був священик Григорій - найвірогідніше, духівник княгині.

Отже, вирушаючи до Царгорода, княгиня Ольга переслідувала іншу мету. На думку вчених, ішлося про поновлення мирного міждержавного договору між Руссю та Візантією - адже за звичаями тих часів угода діяла доти, доки живими були володарі, що її уклали. Смерть князя Ігоря й спонукала Ольгу вирушити до Константинополя по новий договір. Та, очевидно, укладено його не було. І відносини Русі та Візантії стали прохолоднішими.

Княгиня Ольга на прийомі в Константина Багрянородного. Реконструкція С. Висоцького фрески Софійського собору в Києві.

Імператора зображено ліворуч. Він сидить на троні в парадному одязі. Поруч - два охоронці, озброєні списами і щитами. Праворуч від вікна зображено княгиню Ольгу. Поруч з княгинею - жінки її почту.

• Роздивіться ілюстрацію. Що повинен був знати митець першої половини 11 ст., аби створити таку картину?

• Поміркуйте, чому саме такий сюжет було обрано для однієї з фресок Софійського собору.

Деяке погіршення відносин з Візантією змусило Ольгу шукати іншого сильного союзника. У західноєвропейських джерелах збереглося свідчення про посольство княгині Ольги, надіслане 959 р. до германського імператора Оттона І. Руські посли були вповноважені просити германського володаря надіслати до Києва вищих священиків для поширення християнства, а також клопотатися про встановлення відносин «миру й дружби». Оттон І задовольнив прохання княгині й 961 р. надіслав до Києва кількох священиків на чолі з єпископомАдальбертом, одначе розгорнути діяльність у руських землях вони не змогли, ймовірно, через слабкість на той час позицій Ольги в Києві.

Утративши реальну владу, Ольга цілком присвятила себе поширенню християнства. «Молилась вона за сина і за людей, - читаємо в літописі, - у всі дні і ночі». Наполегливість Ольги у справі поширення християнства була належно поцінована нащадками, для яких княгиня-християнка була, за образним висловом літописця, «передвісницею християнській землі, як вранішня зоря перед сонцем і зірниця перед світом». За кілька століть (на думку істориків, - не пізніше 13 ст.) Ольгу почали вшановувати як святу.

Працюючи в групах, доберіть кілька аргументів на користь одного з міркувань, поданих нижче.

Однією з таємниць родини київських князів і досі вважають те, чому княгиня Ольга, ревна християнка, не змогла прилучити до Христового вчення свого сина Святослава. Дехто з дослідників у цьому факті вбачає непримиренне язичництво князя-воїна, інші - слабкість Ольжиної влади. Має прихильників також думка, що князь Святослав не став християнином не тому, що був упертим язичником, а тому, що язичником хотіли бачити його впливові можновладці, дружинники, на яких він спирався під час свого володарювання.

4. Чим уславив своє ім’я князь святослав?

Уявний портрет князя Святослава

У 964 р. до влади прийшов син Ольги князь Святослав. Його політика не була продовженням материної. Усі державні заходи Святослава ніби заперечували Ольжині: княгиня була ревною християнкою, а Святослав

уперто тримався язичництва; за Ольги не сталося жодного протистояння із сусідами, а Святослав постійно воював; Ольга дбала про внутрішні справи держави, а Святослав нехтував ними, за що дорікали йому кияни: «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив...»

У 964-966 рр. Святослав підкорив в’ятичів, які мешкали в басейні Оки, завдав поразки волзько- камським болгарам, а близько 965 р. - розгромив Хозарський каганат, зруйнував його столицю Ітиль у пониззі Волги, а також міста-фортеці Семендер і Саркел. Усупереч гучним перемогам Святослава, мало хто з істориків оцінює його політику щодо Хозарії позитивно. Адже Хозарський каганат, немовби щит, захищав руські землі від набігів численних східних кочовиків. Із занепадом Хозарії кочові орди посунули на Русь. Відвойовані на сході землі треба було захищати, а сил для того в Руської держави бракувало. Тож територіальні надбання Святослава дуже швидко було втрачено

Не менш масштабною й так само малорезультативною була кампанія Святослава на Балканах. Розпочата 967 р., вона тривала кілька років і складалася з двох походів. Перший похід закінчився підкоренням чималої території Болгарії: за свідченням літопису, було захоплено 80 міст, навіть столицю своєї держави князь мав намір перенести до Переяславця на Дунаї. Улітку 968 р. до Переяславця надійшла звістка про смертельну небезпеку, яка загрожувала Києву: до руської столиці підійшли орди печенігів і оточили її. Святослав змушений був якомога швидше повертатися до Києва. На Дунай він зміг повернутися лише 970 р.

Після повернення до Болгарії в 970 р. Святослав розпочав війну з візантійським імператором Іоанном І Цимісхієм. Після поразки під Аркадіополем (першої своєї поразки) та оборони Доростола Святослав підписав (971 р.) з Візантією мирний договір, за яким відмовився від претензій на візантійські володіння в Криму та на Дунаї. Навесні 972 р., повертаючись до Києва, дружина Святослава потрапила в засідку, організовану біля Дніпрових порогів печенігами, яких підмовили візантійці. У бою загинуло багато русичів. Наклав головою і великий князь.

«Бій Святослава з печенігами» (Художник М. Овечкін). Національний заповідник «Хортиця», Запоріжжя.

• Чому художник обрав для своєї картини саме такий сюжет? • Які деталі діорами привертають увагу?

Попрацюйте з картою на с. 29. • Території яких східнослов'янських племінних союзів були приєднані до Київської Русі за князя Святослава? • Де був розташований Хозарський каганат? • Якими землями просувався Святослав під час походу проти Хозарії? • Які хозарські міста зруйнувало військо Святослава? Визначте місце розташування цих міст.

Перевірте себе

1. Що відбулося раніше: прийняття християнства князем Аскольдом чи князювання Ольги? Скільки років минуло між цими подіями?

2. Землі яких східнослов'янських племінних союзів та неслов'янських народів охоплювали терени Київської Русі за часів Ігоря? Території яких племінних союзів було приєднано за князя Святослава? З якими державами воював Святослав?

3. Виберіть слова та словосполучення, які стосуються подорожі княгині Ольги до Константинополя: • імператор Константин Багрянородний, • уроки та погости, • древлянський князь Мал, • хрещення Ольги, • імператор Оттон І, • єпископ Адальберт, • деревляни, • вигідний договір, • затока Золотий Ріг.

4. Дайте відповіді на запитання: • Що визначало князювання Ігоря? • Якою була мета подорожі Ольги до столиці Візантійської імперії? • Які наслідки для руських земель мав похід Святослава проти Хозарського каганату? • Як відбувалися походи Святослава на Балкани? Які наслідки вони мали?

5. Які події під час правління Ігоря, Ольги, Святослава сприяли зростанню могутності та міжнародного авторитету Київської Русі?

6. Чому княгиню Ольгу літописець назвав наймудрішою серед усіх людей?

Розповідаючи про княгиню Ольгу, літописець порівнює її з вранішньою зорею, яка передвіщає схід сонця. Спробуйте пояснити цю метафору. Як ви думаєте, чи був об'єктивним літописець? Чому? Висловте свої міркування про історичних діячів, про яких довідалися на уроці.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно