Войти
Закрыть

Вступ 8 клас Швидько, Чорнобай

8 Клас

Починаючи вивчення історії України в зазначених у назві підручника хронологічних межах - ХVІ-ХVIIІ ст., - спочатку варто згадати деякі найважливіші події, процеси та явища, ознайомлення з якими відбулося в 7-му класі. Звертаємо увагу на нерівнозначність часових відрізків історії людства, вкладених у їхнє визначення, - прадавня, давня, середньовічна історія, ранній Новий час, модерна доба, новітня епоха. Якщо існування перших двох вимірювалося багатьма тисячоліттями, то Середньовіччя в Західній Європі охоплює вже приблизно тисячу років. Історія України також вкладається в цю періодизацію, бо людське життя тут почалося дуже давно, а високий ступінь розвитку суспільства засвідчують артефакти, виявлені під час археологічних розкопок поселень VІ-ІІІ тис. до н. е. - епохи нового кам’яного віку (неоліту), коли з’явилися якісно нові форми господарства (уже не привласнювальні, а відтворювальні). До VII-ІІІ тис. до н. е. відноситься й існування високорозвиненої Трипільської культури. Давня (антична) історія на українських землях представлена Великою Скіфією й грецькими містами-полісами (державами) у Північному Причорномор’ї. Ці перші державні об’єднання, що проіснували по тисячі років, поєднали собою час «до нашої ери» і «нашої ери». На цьому рубежі «ер» уперше в писемних джерелах натрапляємо на відомості про слов’ян. Різні археологічні і писемні джерела дають можливість простежити розвиток праукраїнських племен як основи формування українського етносу, виникнення протодержавних політичних об’єднань (племена > союзи племен > союзи союзів племен). Середньовіччя на українських землях - це виникнення, розвиток і наступне політичне роздроблення Київської держави. І все це відбулося протягом VІІ-ХIV ст. У цей період східнослов’янські протодержави поступово переростають у державу, центром якої став Київ, головне місто полян. Умовна дата утворення Київської держави - 882 р. Тоді відбулося об’єднання двох великих державно-політичних структур із центром у Києві, де на той час правила місцева династія Кия і держава вже досягла високого розвитку, і із центром у Новгороді, де внаслідок внутрішніх чвар на князівський стіл було запрошено норманського конунга Рюрика. Після смерті Рюрика у 879 р. реґент його малолітнього сина Ігоря по імені Олег у 882 р. здійснив воєнний похід на Київ, підступно вбив київського князя Аскольда, захопив місто і став на чолі об’єднаної держави, залишивши собі...

Історія України 8 клас Швидько, Чорнобай

8 Клас

Період історії України ХVI-ХVІІІ ст., який вивчається у 8-му класі, надзвичайно цікавий розмаїттям подій, явищ, історичних осіб, радикальних суспільно-політичних і культурних змін. Водночас він є дуже складним для вивчення. Українські землі одночасно знаходилися в складі різних держав, що передбачає й особливості їхнього розвитку. Український народ не мав у цей період своєї державності, але вже визрівали умови для боротьби за її відродження. Це відбулося в середині XVII ст., коли внаслідок Національно-визвольної війни українського народу було створено козацьку державу. Матеріал курсу охоплює три періоди історії України: литовсько-польський, козацький та частково імперський, а за внутрішньою ознакою суспільного розвитку - початковий етап її новітньої історії. На початку XVI ст. українські землі входили до складу різних держав. З кінця XIV ст. Галичина перебувала під владою Польщі, Закарпаття - Угорщини, Буковина - Молдовського князівства, Чернігово-Сіверщина і Слобожанщина - Московської держави. Більшість же українських земель належала Великому князівству Литовському....

Словник-довідник термінів 8 клас Власов

8 Клас

Апеляція - оскарження якої-небудь постанови перед вищою інстанцією, що має законодавче право на перегляд справ. Бабинець - приміщення, прилегле до нави, в західній частині церкви, де найчастіше знаходиться вхід до храму. Під час літургії там перебували жінки (звідси назва). Базиліка - це прямокутна, витягнута в довжину будівля, розділена колонами на три, п’ять і більше поздовжніх нав. Середня нава була ширшою та вищою від бічних. Структура базиліки стала основою для формування католицьких храмів. Основним типом православних храмів був хрестобанний. Балада - жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історично-героїчного чи соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом. Бастіон - п’ятикутна в плані наріжна частина фортеці, що утворює виступ, призначена для встановлення бойових артилерійських гармат, які прострілюють підступи до фортеці. Вівтар - східна частина православного храму, відділена зазвичай від решти приміщення іконостасом. Вищі церковні ієрархи - обіймають найвищі посади в церковній організації (поділ на вищі й нижчі чини називають ієрархією - від грецьких слів священний і влада). Волость - назва південних районів Київського та Брацлавського воєводств, що межували із землями Запорізької Січі. Генеральна військова канцелярія - вища адміністративна установа Гетьманщини, у якій розглядалися й вирішувалися важливі адміністративні, військові, фінансові питання. Генеральна старшина - вище військове керівництво Гетьманщини, яке здійснювало управління всім козацьким військом і його окремими службами. До її складу входили: гетьман, генеральний писар, двоє генеральних суддів, двоє генеральних осавулів, генеральний обозний, генеральний підскарбій, генеральний хорунжий, генеральний бунчужний. Гетьман (від нім. hauptman, пол. hetman - начальник) - у 16-18 ст. керівник козацького війська, а з 1648 р. - керівник Української козацької держави - Гетьманщини. У Польщі, Литві, Чехії так називали головнокомандувачів. У польсько-литовській державі було чотири гетьмани: два польських (коронних) і два литовських, причому один з них був головним (великим гетьманом), а другий був його заступником (польним гетьманом). Гетьманщина - Українська козацька держава, утворена внаслідок переможних битв 1648-1649 рр. Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Офіційна назва держави - Військо Запорізьке. Господар - титул правителів Молдови і Валахії. У 14-16 ст. господарем називали інколи...

Козацькі літописи як історичні джерела. Практичне заняття 5. Оцініть свої вміння з теми. Післямова

8 Клас

Найвидатнішим явищем історичної літератури першої половини 18 ст. стали козацькі літописи, які творилися в козацькому середовищі та оповідали про події козацької історії. Одним з найдавніших серед великих козацьких літописів є «Літопис Самовидця». У ньому викладено події від 1648 до 1702 р. Ті, хто переписував літопис, довели розповідь у ньому до 1734 р. Вивчення цієї пам’ятки дало змогу вченим установити ім’я автора: ним уважають Романа Ракушку-Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни. Другим важливим твором був літопис Григорія Граб’янки (з 1730 р. гадяцький полковник). Його створено в Гадячі 1710 р. Літопис розповідає про події від найдавніших часів до 1709 р. - поразки І. Мазепи та обрання гетьманом І. Скоропадського. Найвизначнішим явищем козацького літописання став ґрунтовний літопис канцеляриста Самійла Величка. Написано його 1720 р. Твір складався з двох частин: опису подій від 1648 до 1660 р. та від 1660 до 1700 р. Літопис дійшов до нас пошкодженим, без закінчення і з прогалинами, особливо в першій частині. Рукопис супроводжений десятьма портретами гетьманів, у ньому використано безліч документів, поетичних текстів....

Архітектура та образотворче мистецтво

8 Клас

Українська архітектура середини — другої половини 18 ст. розвивала надбання попереднього періоду. Так, панівним архітектурним стилем на землях Лівобережної, Слобідської та Південної України лишалося козацьке бароко. Найвідомішою спорудою доби є збудована впродовж 17181730 рр. Спасо-Преображенська церква в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Її спорудив полковник миргородського полку (незабаром гетьман) Данило Апостол, у цій церкві його й поховано. Первісно церква була дев’ятибанною, проте внаслідок перебудови після пожежі 1811 р. стала п’ятибанною. Унікальна церква й своїм семиярусним іконостасом, що дивом зберігся як єдиний на українському Лівобережжі. Іконостас займає всю ширину храму (23 м) і складається з головного іконостаса та двох іконостасів у бічних вівтарях і нараховує понад 100 ікон. Найвідоміші ікони сорочинського комплексу «Пророк Даниїл» і «Свята Уляна» - святі покровителі фундатора гетьмана Данила Апостола та його дружини. Юний пророк Даниїл зображений у розкішному східному тюрбані та світлому жупані з вишитими барвистими квітами. Неперевершеною пам’яткою дерев’яного храмового будівництва є Троїцька соборна церква у Самарі (сучасний Новомосковськ на Дніпропетровщині). Це найбільша й найвища споруда 18 ст. (заввишки близько 65 м), єдина дев’ятизрубна церква з дев’ятьма банями зі збережених в Україні. Будували її впродовж 1773-1779 рр. за проектом народного майстра Якова Погребняка на замовлення самарської старшини й тамтешнього...

Розвиток освіти, науки та музичної культури

8 Клас

Наприкінці 18 ст. в Російській імперії було здійснено загальнодержавну реформу освіти. На Лівобережній Україні та в Слобожанщині впроваджували нові типи шкіл - головні й малі народні училища. Чотирирічні головні народні училища, що відкривалися в Києві, Чернігові, Новгороді-Сіверському, Харкові, Катеринославі, мали навчати дворянських дітей. У повітових містах було створено дворічні малі училища. Отож царські реформи перетворили освіту в Україні на привілей вищих верств населення, вона набула станового характеру. Крім того, нові школи царський уряд використовував як потужний засіб впливу на українське населення, адже навчання в них провадилося тільки російською мовою. Головним осередком освіти, науки й мистецтва залишалася Києво-Могилянська академія, проте у другій половині 18 ст. заходами імперського уряду її було перетворено на становий духовний навчальний заклад, а 1817 р. взагалі закрито. Київська академія мала вирішальне значення для становлення й розвитку української науки, культури й літературного процесу в 17-18 ст. У ній сформувався один із центрів філософської думки слов’янського світу. В академії навчалися літописці С. Величко, Г. Граб’янка, П. Симоновський, історики М. Бантиш-Каменський, М. Берлінський, художники І. Мигура, Г. Левицький, Л. Тарасевич, композитори М. Березовський, А. Ведель, архітектор І. Григорович-Барський. Її вихованцями були гетьмани України....

Правобережна Україна та західноукраїнські землі

8 Клас

Війни, що без упину точилися протягом другої половини 17 ст., спустошили Правобережжя. Проте королівська влада не бажала втрачати родючі землі, сподіваючись завдяки їм відродити колишню велич. Польський уряд усіляко заохочував переселенців, звільняючи їх на певний час від податків і панщини. Одначе пільги надавалися на стислі терміни. Основою господарського життя знову ставала фільварково-панщинна система з примусовою працею та кріпацтвом. Як і колись, до Національно-визвольної війни, зазнавала утисків православна церква. При цьому польські можновладці відмовлялися від найменших поступок у визнанні за українцями їхніх прав. Рішення сеймів 1717 й 1733 рр. позбавили православних права брати участь у сеймових комісіях і трибуналах. Сейм 1717 р. навіть ухвалив закрити всі православні церкви. Православні єпархії силоміць перетворювалися на уніатські. У 60-х роках 18 ст. у Київському й Подільському воєводствах залишалося 20 православних парафій. Зазнавала переслідувань й уніатська церква. Так, наприклад, католицьке духівництво вдавалося до спроб наблизити їх обряд до римо-католицького (нав’язувалася польська мова). На західноукраїнських землях, у Волинському воєводстві, північно-західних частинах Подільського та Київського воєводств панщина сягала, залежно від розмірів земельної ділянки, від 2 до 6 днів на тиждень із волоки. Зростало магнатське землеволодіння. Та особливо тяжкі умови життя для українського населення складалися в господарствах, що передавалися безпосередніми власниками на правах оренди третім особам: розміри всіх повинностей за таких обставин зростали в кілька разів. Становище ускладнювалося й тим, що після ліквідації козацтва в краї не було сили, здатної очолити боротьбу українців за поновлення прав і вольностей. Стихійними борцями за кращу долю стали гайдамаки....

Південна Україна

8 Клас

З маніфесту російської імператриці Катерини II від 3 серпня 1775 р.: «Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорізька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь. Їх злочини, які примусили нас прийняти такі суворі заходи, є такими: ...привласнення собі земель Новоросійської губернії... Приймали до себе в козаки, незважаючи на часті наші урядові заборони, не тільки утікачів, які вступали в козаки, але і людей жонатих і сімейних, через різні спокуси підмовили до втечі з Малоросії... Заводячи власне хліборобство, вони розривали тим самим основу їх залежності від нашого престолу і, звичайно, задумали утворити з себе всередині батьківщини область, цілком незалежну, із своїм власним несамовитим управлінням». 1. За яких обставин виникла Нова (Підпільненська) Січ? Поразка українсько-шведського війська під час Полтавської битви в червні 1709 р. спричинила тяжкі наслідки для січового товариства. Зруйнування Чортомлицької Січі, розправа з прибічниками І. Мазепи були лиховісним застереженням: у рідному краї на запорожців чатувала небезпека. Отож вони змушені були податися на землі, порубіжні з володіннями кримського хана Девлет-Герея - васала турецького султана. У верхній течії р. Кам’янки, правої притоки Дніпра, було засновано Запорізьку Січ. Її називають Кам’янською. 1711 р. війська П. Бутурліна та І. Скоропадського рушили на Січ, а запорожці відійшли на південь, до урочища Олешки (нині м. Цюрюпинськ Херсонської обл.) - на території, підвладні кримському хану. Так постала Олешківська Січ....

Лівобережна та Слобідська Україна в другій половині 18 ст.

8 Клас

Під час перебування імператриці в Києві 1744 р. козацька старшина звернулася з проханням дозволити вибори гетьмана. Єлизавета не заперечувала, проте конкретних обіцянок не давала. Отож справа з обранням гетьмана затяглася ще на шість років. Відновлення гетьманства було спричинене кількома обставинами. Передусім цього прагнула козацька старшина. Понад десять років козацька верхівка наполегливо зверталася до імператорського двору з проханням про дозвіл обирати гетьмана. Та, вочевидь, цього було замало, аби переконати імператорський двір. Рішення про відновлення гетьманства у Петербурзі прийняли з політичного розрахунку. Економічно-стратегічний потенціал України прагнули використати в майбутніх війнах проти Туреччини, а також у можливій війні проти Пруссії, відносини з якою на той момент украй загострилися. Кандидатом на гетьманство імператриця Єлизавета висунула молодшого брата свого чоловіка - Кирила Розумовського. Вибори гетьмана Лівобережної України було призначено на 22 лютого 1750 р. Церемонія, що відбувалася в Глухові, не мала нічого спільного з традиційними козацькими виборами, хоч обставлена була урочисто, навіть помпезно. Лише в середині липня наступного року новообраний гетьман прибув до Глухова....

Гетьманщина у 20-40 рр. 18 ст.

8 Клас

З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715): «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(...), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний тогоуряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей, способом, оголошеним вище». 1. До яких заходів щодо Гетьманщини вдався царський уряд за гетьманування Івана Скоропадського? Гетьманування I. Скоропадського за традицією мало розпочатися з підписання статей. Але Петро I відмовився зробити це, пояснивши таке рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня, І. Скоропадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У них він просив підтвердити права й вольності Гетьманщини та вирішити чимало важливих державних справ. У відповідь Петро І 1709 р. надіслав іменний указ, котрий аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. У ньому права і вольності підтверджувалися в такому вигляді, який відповідав інтересам Росії. Згодом було обіцяно надати й статті. Щодо інших питань, то цар відповів, що під час походів під командування російських генералів мають переходити не лише прості козаки, а й гетьман. Воєводи сидітимуть в українських містах, у місцеві справи вони не втручатимуться, крім таких «державних», як «зрада» (під «зрадою» розумілися будь-які дії, що суперечили бажанням царя)....

Навігація