Войти
Закрыть

Перевірте, чого навчилися з теми. Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.

9 Клас

«...Знаменитий Щепкін оповідав, що головно дякуючи пораді Квітки в Харкові виставлена була вперше Котляревського "Наталка Полтавка” раніше іще цензура одобрила її для театральних вистав. "Наталка” перший раз дана була в Полтаві за спеціальним дозволом генерал-губернатора Рєпніна. Щепкін, родовитий українець, хотів дати її на свій бенефіс. Квітка дав йому ось яку раду: "Оголосіть яку-небудь стародавню п’єсу, а перед самим днем бенефіса зішліться на нездоровля якого-небудь актора і просіть, щоб для поспіху дозволили виставити "Наталку Полтавку” твір уже дозволений для постави”. І дійсно, сим способом харківці перший раз побачили на сцені п’єсу Котляревського» (І. Франко). B. «...Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село; у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче та підіймає передню червону запащину, бо вже, знаєте, трошки теє... а москаль дере собі за своїми, тілько курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тільки мріє. Отака моя картина» (З листа Т. Шевченка до Г. Тарновського). ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ 3. Користуючись матеріалами підручника, додатковими джерелами, підготуйте за схемою на с. 4 історичний портрет одного із зображених діячів....
0 Переглянути

Історичні джерела про повсякденне життя українських селян. Практичне заняття

9 Клас

Прочитайте джерело 1 і дайте відповіді на запитання. • 1. Про які явища повсякденного життя українських селян свідчить джерело? На які риси національного характеру українців вони вказують? • 2. Які прояви повсякденного життя збереглися донині? Знайдіть в інтернеті картини С. Васильківського, М. Пимоненка, М. Рачкова, К. Раковського, які відображають зовнішній вигляд та побут українських селян. Роздивіться їх, дайте відповіді на питання. • 1. Чи схожі між собою подані описи та картини художників? Про що це свідчить? Свою думку доведіть, використавши цитати з писемних джерел. • 2. У чому історична та мистецька цінність живописних пам’яток? Що вразило в них найбільше? 1. «Селянські житла в Київській губернії скрізь збудовані з дерева, вони здебільшого теплі взимку. їх зовнішнє і внутрішнє планування всюди майже однакове. ...майже всі хати вкриті соломою, і якщо покрівля не стара, вона не протікає, краще захищає від холоду і спекотного сонця, ніж покрівлі з дощок, черепиці чи металевих листів. У деяких місцевостях, де бракує лісу, стіни будинку виплітають з лози або соломи, обмазують глиною і білять. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. У кімнаті завжди є піч, димар якої рідко роблять із цегли, звичайно його плетуть із лози й обмазують глиною зсередини і зовні. Цей димар виводить дим на дах. Піч топиться весь час, бо вона слугує не лише для випікання хліба, а й для щоденного приготування їжі. Хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку і чистоти, досить часто вони побілені всередині і зовні....
0 Переглянути

Архітектура та образотворче мистецтво

9 Клас

Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими й чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення. В основі стилю - регулярна система в забудові міст, стриманість і простота форм, наслідування художніх зразків античності. В останні десятиліття XVIII ст. в Україні поширився стиль класицизму. Якщо раніше в монументальному будівництві переважали церкви, то тепер - ансамблі міських урядових центрів, поміщицькі палаци й парки, різноманітні громадські споруди: театри, лікарні, навчальні заклади, військові установи тощо. Наприкінці XVIII ст. почали складати генеральні плани міст Російської імперії. В основу їх було покладено класицистичне регулярне планування. Відповідно до нього обов’язковим було виокремлення адміністративного центру з площею, на якій розташовувалися будівлі урядових установ. Квартали мали бути прямокутними. Прикметно, що більшість міст України зберегли класицистичне планування до наших днів. Приміром, на початку XIX ст. класицистичну схему планування центру міста було втілено в Полтаві, яка стала центром губернії. За керівництва архітектора Михайла Амвросимова в 1805-1811 рр. збудовано один із найкращих ансамблів класицизму в Україні - Круглу площу (стара назва - Олександрівська). До центральної площі міста радіально сходяться вісім вулиць. По периметру зведено адміністративні споруди - будинок губернських присутственних місць, будинок генерал-губернатора, дворянського зібрання, поштамту тощо....
0 Переглянути

Розвиток української мови та літератури. Тарас Шевченко

9 Клас

Українську літературу від кінця XVIII ст. називають новою. Це була література нової тематики, нових героїв і нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані сучасною українською літературною мовою, в основі якої лежить жива, розмовна українська мова. Найяскравіші представники літератури кінця XVIII ст. - 40-х років XIX ст. - І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка і, безперечно, Т. Шевченко. СЛОВНИК Реалізм - художній напрям і метод, в основі якого лежить настанова на правдиве відтворення дійсності задля розкриття взаємин людини й суспільства, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу, характеру особистості. У першій половині XIX ст. тематика літературних творів пов’язана з найгострішою суспільно-політичною проблемою тих років - кріпацтвом і пошуком шляхів боротьби з ним. Основним творчим методом став реалізм, який у творчості Т. Шевченка набув гостро-викривального спрямування. Не втрачав позицій і романтизм. Провідними жанрами цього періоду були поетичні (Т. Шевченко, П. Куліш) та прозові (П. Куліш, Марко Вовчок)....
0 Переглянути

Освіта, наука, музика і театр

9 Клас

Мережа закладів освіти в підросійській Україні в першій половині XIX ст. складалася з парафіяльних шкіл, повітових училищ, гімназій, ліцеїв та університетів. Парафіяльні школи призначалися для дітей «найнижчих станів», повітові училища відвідували діти дворян, купців, урядових службовців, ремісників та інших заможних жителів міст; гімназії, ліцеї та університети - здебільшого діти дворян. Початкову освіту надавали парафіяльні школи й повітові училища. У 1856 р. в підросійській Україні діяло 1320 парафіяльних та повітових шкіл і училищ. У парафіяльних школах навчання тривало 4-6 місяців у селах і до одного року в містах. Дітей тут навчали читати, писати (російською мовою), перших дій арифметики, основ православної віри. ЗАУВАЖТЕ На початку XIX ст. на теренах підросійської України з’явилися інститути шляхетних дівчат - привілейовані жіночі заклади освіти. Дівчат навчали загальноосвітніх дисциплін, а також основ етикету й ведення домашнього господарства. Випускниці інституту мали право працювати виховательками у дворянських та купецьких родинах. До середини XIX ст. в Україні діяло 5 таких інститутів: у Харкові, Полтаві, Одесі, Києві та Керчі. Середню освіту давали гімназії, що діяли в усіх губернських і деяких повітових містах. Першою в Україні в 1804 р. відкрилася Одеська комерційна гімназія. Унаслідок реформи освіти 1774 р. в західноукраїнських землях діяли дво- або трикласні «тривіальні» (у містечках і великих селах) та чотирикласні «головні» й «нормальні» (неповносередні) школи (в окружних і великих містах). Крім того, громади мали право утримувати власним коштом парафіяльні школи, так звані дяківки. Лише в цих школах навчання відбувалося українською мовою. Освіта в них зводилася до читання церковних книг, часом до письма, якщо сам дяк умів писати. Учителі нормальних, головних і тривіальних шкіл отримували платню від уряду, вважалися за урядовців, мали право носити мундир....
0 Переглянути

Перевірте, чого навчилися з теми. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

9 Клас

«Ми, русини, особливо в Галичині, з давен-давна хлопська нація. Майже все, що піднеслося понад хлопа, - чи то шляхта, чи міщани, - все те за польських часів зробилося поляком; за Австрії зразу німцем, а пізніше знов поляком. При руській мові, при руській народності лишалися тільки прості чорні хлопи і вбогі та маловчені сільські священники. Вищі духовні особи, єпископи та каноніки говорили й писали по-польськи або по-латині. Цікава річ, що в перших 50 літах австрійського панування польська мова серед галицького духовенства, навіть у менших містах і у селах, була розширена далеко більше, ніж за часів Польської держави. Так само й ті міщанські родини, що в початку австрійського панування ще були лишилися при рущині, до 1820 року майже зовсім спольщилися» (І. Франко). Б. «Найновіший, однак, твір малоросійської літератури, який дійсно можна рекомендувати кожному любителю слов’янської літератури, особливо філологам і граматикам, насамперед ради пізнання тієї мови, якою розмовляє більше мільйона слов’ян, є надрукований тут, у Буді, 1837 р. під назвою "Русалка Дністрова”. Це перша книга, написана простою народною малоросійською мовою і надрукована нашими гражданськими буквами» (Т. Павлович, редактор часопису «Србскій народний листь»)....
0 Переглянути

Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії

9 Клас

Передусім бракує руському народові здібних керівників і проводирів, центру і органічного зв’язку окремих частин, а освіченим русинам - необхідної моральної сили, знання справи, любові до батьківщини і самопожертви. Народ розчленований, пригноблений і ледве животіє без самосвідомості, а його провідники, денаціоналізовані й чужі йому, спокійно присипляють його далі в цьому сні. Друга головна біда - у розділенні русинів з погляду політичного, соціального й церковного. Дещо менша частина народу перебуває під австрійським пануванням, але навіть і ці неповні З млн політично поділені. Майже 2,5 млн належать до Галичини, а 0,5 млн - до угорської корони. Нарешті, галицькі русини в релігійному відношенні діляться на уніатів і неуніатів (на Буковині близько 150 тис.)». Головацький Я. «Становище русинів у Галичині». 1846 р. 1. «Весна народів» у західноукраїнських землях Пригадайте матеріал із уроків Всесвітньої історії. Що таке Віденський конгрес? Якою була його мета та результати? Підтвердіть чи спростуйте тезу про те, що «установлений Віденським конгресом порядок спричинив невдоволення різних груп населення в європейських країнах і сприяв посиленню революційних настроїв». У 1848-1849 рр. у Франції, Італії, Німеччині та інших країнах Європи прокотилася хвиля революцій. Не оминула вона й Австрійську імперію. Березневе повстання у Відні 1848 р. розбудило національно-визвольні рухи підкорених імперією Габсбургів народів. Серед них були українці підвладних Австрії західноукраїнських земель....
0 Переглянути

Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів. Практичне заняття

9 Клас

Заборонені цензурою 600 примірників «Русалки Дністрової» незабаром були повернуті Я. Головацькому і надійшли у продаж на території Угорщини. Відповідь. Я випробовував свої сили руською мовою, оскільки це моя рідна мова, яка значно відрізняється від мови церковної і великоросійської (московської), і хотів зал ожити наріжний камінь для її дальшого розвитку і тим самим зарадити нестачі руської літератури. У час написання статей моїм головним наміром було сприяти розвитку руської мови і літератури цією мовою настільки, наскільки вистачало моїх слабких сил. Оскільки я був впевнений, що ця мова значно відрізняється від церковної і російської (московської) мови, то я шукав її в мові народу, збирав там, де мав змогу, за прикладом Вацлава з Олеська (польський етнограф Вацлав Залеський) народні пісні і народні казки, щоби на них краще досліджувати будову руської мови....
0 Переглянути

Соціально-економічне становище земель підавстрійської України та початок національного відродження

9 Клас

«Перші три десятиліття XIX ст. в Галичині були цілком мертвим і глухим часом; народ по-старому робив панщину а інтелігентні русини, самі за себе духовні, говорили польською мовою і з народом нічого спільного, опріч віри, мати не хотіли. ...Були коло того ж часу змагання про те, якою мовою вчити в народних школах. Місцева влада у цій справі стояла на тому, що найкраще вчити польською мовою, а церковні книги коли не перекласти на польську мову, то хоч друкувати латинським шрифтом, "бо не годиться, мовляв, для хлопа множити наріччя і письма”. Хоч у Відні не згодилися на такий спрощений погляд і цісар дозволив учити народною мовою, проте це право лишилось на папері, бо нікому було навіть дбати, щоб його не ламано: самі русини ще не могли дати собі ради з тим, яку саме мову вважати їм за народну...» Єфремов С. «Історія українського письменства» 1. Соціальне та національне становище українців під владою Австрійської імперії Українці під владою австрійських Габсбургів опинилися у несприятливих культурних та економічних умовах, що стримували розвиток краю. Серед українців майже не було шляхти, міщанства, інтелігенції. Народ представляли селянство та духовенство. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II були спробою осучаснити імперію, гармонізувати соціальні й національні відносини. Ці реформи певною мірою змінили життя українських селян і духовенства. Суперечності між поміщиками і селянами було спрямовано у правову площину (селяни могли спиратися на захист закону). Такі зміни на певний час сформували уявлення про «доброго цісаря», попри те, що панщину було відновлено, а селянські повинності збільшилися вдвічі....
0 Переглянути

Перевірте, чого навчилися з теми. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

9 Клас

«"Енеїда” на українську мову перелицьована, є головним твором Котляревського, що обезпечив йому безсмертність, "поки сонце з неба сяє, поки живуть люди”, як висловився Шевченко. Вже Костомаров зазначив велике значення Котляревського щодо реалізму, народного гумору і народної мови, а навіть Куліш, що спершу неприхильно ставився до "Енеїди” був приневолений визнати, що Котляревський "при всіх слабих сторонах” був одним з тих небагатьох українців, що розбудив національну свідомість» (О. Барвінський). Б. «Нещодавно виявлено, що молоді вчені люди в Києві, майже всі уродженці Малоросії, утворили Українсько-Слов’янське товариство св. Кирила і Мефодія. Засновниками товариства були: колезький секретар Гулак, ад’ютант Костомаров і кандидат Білозерський, але з ними зближалася й інша молодь, яка здебільшого вчилася в університеті Св. Володимира... Всі вони у своїх листах, а художник Шевченко, колишній вчитель Куліш і Костомаров навіть у надрукованих ними творах, зображаючи неправильно справжній стан України, яка ніби перебувала в тяжкому становищі, захоплено говорили про колишню Малоросію, надаючи їй надзвичайно великого значення; історію цього краю подавали мало не визначнішою за всі історії, наїзди гайдамаків описували як лицарства, наводили приклади колишньої вольниці, натякаючи, що дух свободи не охолонув і досі таїться серед малоросіян» (З таємної інформації шефа жандармів графа О. Орлова губернаторам)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 243 244 245 246 247 248 249 250 251 ... 370
Назад

Навігація