Архітектура та образотворче мистецтво
- 12-09-2022, 01:27
- 813
9 Клас , Історія України 9 клас Власов (повторне видання) 2022
§ 13. Архітектура та образотворче мистецтво
Які архітектурні деталі дерев’яних будівель західноукраїнських церков викликали захоплення в чеського подорожнього і що вразило його в будівничих?
«Архітектурний стиль русинських селянських церков, найчастіше дерев’яних, є оригінальний і дуже мальовничий. Рідко яка не має прегарної бані; часто триповерхові бані, з яких середня вища й гарніша. Коло церкви стоїть дерев’яна дзвіниця, скрізь одного взірця, звичайно трохи привітніша, ніж більшість дерев’яних дзвіниць старих костьолів у чехів. Усі ці дерев’яні церкви бувають творінням простих теслярів, які також чимало прикладають рук до різьбярського мистецтва прикрас Храму Божого. Внутрішній вигляд такої церкви буває кращий за всі сподівання; спеціально на іконостасі розташована мистецька різьба, ясного кольору, позолочена і пофарбована».
Зап К. «Мандрівки і прогулянки по Галицькій землі». 1843-1844 рр.
1. Особливості пам’яток архітектури класицизму
ЗАУВАЖТЕ
Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими й чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення. В основі стилю - регулярна система в забудові міст, стриманість і простота форм, наслідування художніх зразків античності.
В останні десятиліття XVIII ст. в Україні поширився стиль класицизму. Якщо раніше в монументальному будівництві переважали церкви, то тепер - ансамблі міських урядових центрів, поміщицькі палаци й парки, різноманітні громадські споруди: театри, лікарні, навчальні заклади, військові установи тощо.
Наприкінці XVIII ст. почали складати генеральні плани міст Російської імперії. В основу їх було покладено класицистичне регулярне планування. Відповідно до нього обов’язковим було виокремлення адміністративного центру з площею, на якій розташовувалися будівлі урядових установ. Квартали мали бути прямокутними. Прикметно, що більшість міст України зберегли класицистичне планування до наших днів. Приміром, на початку XIX ст. класицистичну схему планування центру міста було втілено в Полтаві, яка стала центром губернії. За керівництва архітектора Михайла Амвросимова в 1805-1811 рр. збудовано один із найкращих ансамблів класицизму в Україні - Круглу площу (стара назва - Олександрівська). До центральної площі міста радіально сходяться вісім вулиць. По периметру зведено адміністративні споруди - будинок губернських присутственних місць, будинок генерал-губернатора, дворянського зібрання, поштамту тощо.
Олександрівська площа в Полтаві за планом 1808 р.
Будинок Полтавських губернських присутственных місць
Упродовж XIX - початку XX ст. тут було розташовано більшість губернських установ (нині будівля міськради).
Цілісні архітектурні ансамблі з класицистичною забудовою постали в містах Південної України.
Адміністративно-культурний центр Одеси - групу площ, пов’язаних із Приморським бульваром, - збудовано як високохудожній ансамбль у стилі класицизму. Приморський бульвар - фасад міста. Він з’єднує центральну частину міста з морем велетенськими сходами (тоді 199, нині 192 сходинки). Композиційним центром бульвару стала напівкругла площа з пам’ятником градоначальникові та генерал-губернатору Арману Еммануелю де Рішельє.
Класицистичною окрасою Києва є споруди Андрія Меленського - першого міського архітектора. Найвідоміші (з тих, що збереглися) - Микільська церква-ротонда на Аскольдовій могилі (1810) та пам’ятник на честь повернення Києву магдебурзького права (1802) на березі Дніпра - колона тосканського ордера заввишки 18 м з п’єдесталом у вигляді арки.
Зразками класицистичної забудови Львова є споруди Театру Станіслава Скарбека (нині Національний академічний український драматичний театр імені М. Заньковецької), Оссолінеуму (польської наукової установи), Нової ратуші тощо.
Приморський бульвар в Одесі
Микільська церква-ротонда на Аскольдовій могилі. Архітектор А. Меленський. 1810 р.
Творцями найяскравіших зразків архітектури класицизму були майстри-іноземці. Група архітекторів (здебільшого італійського походження) розбудовувала Одесу. У Батурині шотландець Чарлз Камерон керував будівництвом у 1799-1803 рр. триповерхового палацу для Кирила Розумовського. На початку століття в Одесі працював француз Тома де Томон, а в Києві - прибулий з Петербурга Вікентій Беретті (італієць за походженням). Будівля Київського університету Св. Володимира, споруджена за проектом В. Беретті у 1837 1842 рр., була найбільшою спорудою міста XIX ст. Вона має форму квадрата. Головний вхід з Володимирської вулиці оздоблений восьмиколонним іонійським портиком. Університет, на відміну від інших пам’яток класицизму, опоряджених у білому або біло-жовтому кольорах, має червоний колір стін, а бази колон, капітелі й карнизи, відлиті з чавуну, - чорний. За однією з версій, колір будівлі відповідає стрічці ордена Святого Володимира, чиє ім’я мав тоді заклад.
Театр С. Скарбека. Архітектори Л. Піхль та Й. Зальцман. 1837-1842 рр.
Будівля Університету Св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Архітектор В. Беретті. 1837-1842 рр.
Парк «Софіївка» в Умані
Для класицизму характерне будівництво палаців і парків. Одним із перших (і водночас найвідоміших) таких палацових комплексів з парком був палац і парк у Качанівці на Чернігівщині. Цей комплекс закладено і збудовано в 70-х роках XVIII ст. на замовлення власника П. Рум’янцева-Задунайського. Уславилися два великі пейзажні парки Правобережжя - «Олександрія» в Білій Церкві та «Софіївка» в Умані.
Сучасна Качанівка
Знайдіть в інтернеті інформацію про історію виникнення парку в Качанівці, дендропарків «Софіївка» та «Олександрія». Складіть коротку рекламу-візитівку для туристів парку і представте в класі.
2. Скульптура доби класицизму
Разом з архітектурою розвивалася і монументальна скульптура. Найвизначнішим скульптором російського класицизму є нащадок козацької старшини Іван Мартос з Ічні на Чернігівщині. Для України він створив кілька пам’ятників, серед яких найвідоміший пам’ятник Арману Еммануелю де Рішельє в Одесі - визначна пам’ятка монументальної скульптури класицистичного стилю в Україні.
Пам’ятник градоначальникові та генерал-губернатору А. де Рішельє в Одесі. Скульптор І. Мартос. 1828 р.
Пам’ятник князеві Володимиру в Києві. 1853. Скульптори Василь Демут-Малиновський і Петро Клодт, архітектор Олександр Тон
Пам’ятник князю Володимиру в Києві встановлено 1853 р. на нижній (штучній) терасі гірки, яка отримала назву Володимирської. Загальна висота пам’ятника - 20,4 м, висота бронзової статуї - 4,4 м, висота постаменту - 16 м. На постаменті установлено статую князя на повний зріст, зображеного в парадному плащі, з хрестом у правій руці та облямованій хутром шапці - у лівій. Скульптурне оформлення постаменту складається з горельєфа «Хрещення Русі»; барельєфа з гербом Києва (архістратиг Михаїл на повний зріст); зірки ордена Святого Володимира.
3. Особливості українського малярства
У першій половині XIX ст. в українському малярстві відбулися істотні зміни, пов’язані, зокрема, із занепадом іконопису. Образотворче мистецтво зазнало відчутного впливу європейського романтизму: художники зверталися до тем і образів, пов’язаних із життям народу, у їхніх творах помітно зріс інтерес до людської особистості, її внутрішнього світу. Найпослідовніше риси романтизму втілено в українському портретному живописі.
Якщо вихідці з України Дмитро Левицький і Володимир Боровиковський відіграли непроминальну роль у розвитку російського живопису, то росіянин Василь Тропінін відкрив нову епоху портретного жанру в українському живописі першої чверті XIX ст. (в Україні Тропінін прожив близько 20 років, був кріпаком). Найціннішими творами митця є портрети подільських селян-кріпаків - чи не перші образи людини з простого народу. До справжніх шедеврів портретного мистецтва належить картина В. Тропініна «Дівчина з Поділля».
У першій половині XIX ст. як самостійне явище в українському малярстві започатковано пейзажний жанр.
Найкращими зразками пейзажу є картини Василя Штернберга - «Садиба Г. Тарновського в Качанівці», «Переправа через Дніпро під Києвом», «Вітряки в степу».
Княжни Гагаріни, Анна і Варвара. Художник В. Боровиковський. 1802 р.
Дівчина з Поділля. Художник В. Тропінін. 1810-1820 рр.
Садиба Г. Тарновського в Качанівці. Художник В. Штернберг. 1837 р.
У Львові пейзажеві майже цілком присвятив свою діяльність вихованець Віденської академії мистецтв німець Антон Лянге.
Неабиякою майстерністю вирізнялися живописні полотна ще одного вихованця Віденської академії мистецтв Луки Долинського. Цей львівський митець (родом з Білої Церкви) вдало поєднував релігійний і світський живопис, зокрема портрет.
У пейзажному, портретному та інших жанрах працював Іван Сошенко. Особливо вдалими вважають картини митця, на яких зображено сцени буденного життя на тлі української природи.
Портрет князя Лева Даниловича. Художник Л. Долинський. Кінець XVIII ст. (портрет з уяви)
Продаж сіна на Дніпрі. Художник І. Сошенко. 1857 р.
4. Тарас Шевченко як художник
Автопортрет. Художник Т. Шевченко. 1840 р.
Новою сторінкою в історії національного пейзажу першої половини століття стала творчість Т. Шевченка. Проте до цього жанру він звертався здебільшого в графічних техніках.
Художня спадщина Тараса Шевченка величезна: збереглося 835 творів - картин, портретів, гравюр на різні теми, написаних протягом різних періодів життя. Митець активно працював у портретному жанрі, про що свідчать, зокрема, автопортрети 1840 1841 рр., портрети Т. Маєвської, П. Куліша, княгині Кейкуатової.
Автопортрет, виконаний узимку 1840 р. у Петербурзі, є одним з найкращих творів цього жанру в українському образотворчому мистецтві першої половини XIX ст. Цікаво, що це одна з перших спроб Шевченка малювати олійними фарбами. Митець продемонстрував не лише вміння чудово володіти пензлем, високий хист рисувальника та колориста, а й вишукану майстерність у переданні форми засобами світлотіні.
Помітне місце в малярській спадщині Т. Шевченка належить картинам жанрового характеру на українську тематику, серед яких привертають увагу «Селянська родина» та «Катерина».
Картина «Катерина» суголосна з однойменною поемою, сповнена гарячого співчуття художника до долі простої селянської жінки.
Проаналізуйте картину Т. Шевченка «Катерина». • 1. Якою зображено Катерину на полотні? Чи осуджує Т. Шевченко героїню свого живописного твору? • 2. Які образи та деталі композиції картини асоціюються у вас з українським народом, який потерпає від свавілля російської влади?
Катерина. Художник Т. Шевченко. 1842 р.
Шевченко-художник досконало володів різними жанрами й різною технікою, за життя був поцінований як майстер гравюри. Свою першу гравюру, ілюстрацію до трагедії Шекспіра «Король Лір», він зробив уже 1843 р.
Після відвідання України в 1843 р. Шевченко задумав започаткувати періодичне видання, аби розповісти в ньому про Україну, красу її природи, про звичаї українського народу, архітектурні пам’ятки, історію. У 1844 р. в Петербурзі вийшов перший (і єдиний) випуск альбому «Живописна Україна». Він складається з 6 офортів: «У Києві» (1), «Видубицький монастир» (2), «Судня рада» (3), «Старости» (4), «Дари в Чигирині 1649 року» (5), «Казка» (інша назва «Солдат і смерть») (6).
Офорти з альбому Тараса Шевченка «Живописна Україна». 1844 р.
Знайдіть в інтернеті картину Ежена Делакруа «Свобода на барикадах» («Свобода, що веде народ»). Зверніть увагу, що сюжет картини присвячений революційним подіям у Парижі 1830 р. Загін озброєних повстанців через тіла своїх загиблих товаришів рішуче прямує до поставленої мети. Попереду - жінка, що символізує завзяття повстанців, їхнє прагнення до волі, - Свобода. Прапор у руках жінки недвозначно вказує, що символізує вона нескорену, сповнену сил революційну Францію.
Співставте картини Е. Делакруа «Свобода на барикадах» і Т. Шевченка «Катерина», враховуючи те, що Україна тоді не мала власної державності, а боротьба за свободу і людську гідність викликала жорстокі репресії. Дайте відповіді на запитання. • 1. Які події, явища, процеси кінця XVIII - першої половини XIX ст. впливали на історію Франції та України? Які реалії суспільно-політичного життя мали істотні відмінності? • 2. Що уособлюють образи жінок на картинах? Що їх істотно відрізняє? Схарактеризуйте образи жінок за допомогою прикметників (Катерина Т. Шевченка... Свобода Е. Делакруа (яка?)...). • 3. Які деталі на картинах свідчать, що образи жінок символізують Францію та Україну? • 4. Порівнявши картини українського та французького художників, доведіть, що рушієм національного відродження є ідея людської гідності. Для кого - французів чи українців першої половини XIX ст. - ця ідея була актуальнішою?
ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ
1. Складіть синхроністичну таблицю створення найвизначніших пам’яток архітектури, образотворчого мистецтва та літератури.
2. Установіть послідовність створення пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, зображених на ілюстраціях.
3. Виконайте проект. Здійсніть уявну чи реальну подорож до художнього музею України. Уявіть, що вам доручили організувати мініекскурсію на тему «Визначні художні твори першої половини XIX ст.». Оберіть кілька художніх творів для презентації. Свій вибір обґрунтуйте. Проект оформіть у вигялід презентації чи відеоролика.
4. Доповніть речення. Найкращими пам’ятками класицизму в Україні в архітектурі першої половини XIX ст. є...
5. Хто серед названих діячів української культури першої половини XIX ст. творив у царині образотворчого мистецтва?
1) В. Штернберг; 2) Я. Головацький; 3) В. Боровиковський; 4) М. Костомаров; 5) Г. Квітка-Основ’яненко; 6) М. Максимович; 7) І. Котляревський; 8) П. Куліш; 9) А. Лянге; 10) Є. Гребінка; 11) В. Тропінін; 12) Т. Шевченко; 13) А. Меленський.
6. Дайте відповіді на запитання.
• 1. Як позначився перехід до класицизму в архітектурі на плануванні міст? • 2. Які пам’ятки було створено в Києві за проектом А. Меленського? • 3. Які пам’ятки скульптури та образотворчого мистецтва уособлюють добу?
7. Обґрунтуйте твердження про розвиток українського образотворчого мистецтва, посилаючись на конкретні приклади.
Українське образотворче мистецтво першої половини XIX ст. оновилося змістом, жанрами і засобами виразності.
Коментарі (0)