Войти
Закрыть

Відродження українського національного руху наприкінці 50-х – на початку 60-х років ХІХ ст.

9 Клас

Реформи середини XIX ст. сприяли лібералізації суспільно-політичного життя і зростанню чисельності інтелігенції, яка, прагнучи модернізувати Російську імперію, неминуче ставала в опозицію до влади. Інтелігенція (від лат. intelligent — «знавець») — соціальна група, до якої належать особи, професійно зайняті розумовою працею в різних галузях культури, освіти, науки, виробництва. Свою роль частина української інтелігенції вбачала у виборюванні Україною власної автономії, досягнення якої пов’язувалося насамперед із просуванням національної ідеї та просвітою народу. Одним із центрів відродження національного руху стала столиця Російської імперії Петербург, де мешкало чимало української громади. 1859 р. українські діячі Петербурга створили першу Українську громаду — культурно-освітнє товариство, що мало на меті популяризацію національної ідеї через видання книжок, журналів, проведення вечорів. Започаткований у 1861 р. український часопис «Основа» друкував твори художньої літератури, історичні праці, документи, спогади, публіцистику тощо. Тут уперше опубліковано низку поезій Т. Шевченка. Незважаючи на своє недовге 22-місячне існування (був заборонений царською цензурою), часопис сприяв зростанню національної свідомості українців....
0 Переглянути

Соціально-економічний розвиток підросійської України в другій половині ХІХ ст.

9 Клас

Реформи другої половини XIX ст. спричинили розвиток ринкових відносин, сприяли завершенню промислового перевороту в Україні. Мануфактурне виробництво замінювалось фабрично-заводським з використанням найманої робочої сили й парових машин, а потім і двигунів внутрішнього згоряння та електричних. Особливо швидкими темпами розвивалися вугільна, залізорудна та металургійна промисловості. Наприкінці 90-х років Україна давала понад половину загальноімперської виплавки чавуну, трохи менше половини заліза та сталі, 70 % прокату металів. Завдяки цим змінам в Україні утворились великі промислові райони загальноросійського значення, до яких належали Донецький вугільно-металургійний, залізорудний Криворізький, Придніпровський металургійний і Нікопольський марганцевий. Піднесення набули традиційні для України галузі харчової промисловості — цукрова (84 % загальноросійського виробництва цукру), горілчана, борошномельна. Зросло виробництво сільськогосподарських машин (більше половини від тих, що вироблялися в Росії). Які явища в економіці підросійської України ілюструють фото кінця XIX...
0 Переглянути

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х років

9 Клас

Поразка у Кримській війні засвідчила значну економічну й військову відсталість Російської імперії та змусила нового імператора Олександра II розпочати соціально-економічні реформи. Найболючішим було реформування аграрних відносин, ліквідація кріпацтва. Чому автор вважає скасування кріпосного стану необхідним для подальшого соціально-економічного розвитку імперії? Які були основні причини скасування кріпосного права? Обґрунтування необхідності скасування кріпосного права поміщиком О. Кошелєвим (1858 р.) Слідкуючи за станом поміщицьких господарств і кріпосницького побуту, прислуховуючись до слів дворян, селян і дворових людей... я прийшов до переконання, що настав час для скасування кріпосного стану... По-перше, невдоволення селян проти поміщиків посилюється з кожним днем... По-друге, бажання селян і дворових людей бути вільними виявляється зі зростаючою силою... По-третє, збідніння поміщицьких селян зростає... оброки дійшли до розмірів неймовірних... ...По-сьоме, вдосконалення сільського господарства вимагають застосування вільної праці. Поки в нас існує панщина... — доти рільництво не просунеться вперед. По-восьме, успіхи заводської та фабричної промисловості вимагають збільшення кількості вільних робітників... Селянська реформа стала першою серед серед реформ 1860- 1870-х рр. Основні документи, що визначали її, — імператорський «Маніфест 19 лютого 1861 р.» про відміну кріпосного права і «Положення про селян, які виходили із кріпосної залежності». На українських землях селянська реформа стосувалася долі 5,3 млн осіб....
0 Переглянути

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853–1856-х років на українських землях

9 Клас

У другій половині XIX ст. українські землі залишались об’єктом геополітичних інтересів сусідніх держав, які прагнули поширити свій вплив у цьому регіоні. Тож, втручаючись у вирішення «східного питання», європейські та турецькі дипломати надавали українським територіям особливого значення. У чому вбачає дослідник відмінність України від інших територій і населення Російської імперії? Німецький географ і мандрівник XIX ст. Йоганн Коль про українців Великороси населяють центральну Росію, де в країні московитів знаходиться їхня істинна колиска... й називають себе «російські»... Малороси населяють південну Росію, особливо область Дніпра, у Києві потрібно шукати їхню колиску. Вони називають себе малоросіянами, або просто руськими, руснаками, русинами, рутенами. Усі ці... походять від назви «Русь», а не «Росія»... Малороси є численним народом зі своєю мовою і власними історичними спогадами... відносно віку малоросійському роду належить пріоритет перед великоруським народом....
0 Переглянути

Практичне заняття. Повсякденне життя в першій половині ХІХ ст.

9 Клас

Селянські житла (на Київщині) збудовані з дерева, вони теплі взимку. Їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове... Майже всі хати вкриті соломою. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору. У кімнаті є піч. Хати заможних селян просторіші, у них більше порядку й чистоти, вони побілені всередині і ззовні. Внутрішнє впорядкування кожної хати майже скрізь однакове. В усіх помешканнях можна бачити в кутку кімнати напроти дверей намальовані образи святих, прикрашені рушниками, вишитими червоними узорами. У їхніх помешканнях немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька стільців. Їжа селян майже однакова як улітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний, зрідка пшеничний, за винятком свят та місцевостей, де пшениця родить. Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем влітку та з іншими овочами. Зрідка селяни їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. Взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують всюди, особливо на піщаних ґрунтах, а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки, які готують з житнього, пшеничного або іншого борошна, яєць, молока й сиру. Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхнього раціону. Для їжі вони користуються глиняним посудом. Ложки, якими вони користуються, виточені з дерева і складені рядочком у шафі. Виделки їм майже не відомі......
0 Переглянути

Розвиток музики, театра, образотворчого мистецтва й архітектури кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.

9 Клас

У першій половині XIX ст. музична культура Наддніпрянської України розвивалася в складних умовах і законсервувалася. Водночас позитивний вплив на тогочасну музичну культуру справляли відкриті університети. Зокрема, при Харківському університеті створено музичні класи, де відбувалась підготовка відповідних кадрів. У Львові відкрилася консерваторія, що пожвавило музичне життя міста. Яскравою особистістю у вітчизняній музичній культурі тієї доби вважається Семен Гулак-Артемовський. Він започаткував один із провідних в українській музиці жанр побутової опери. Уперше на великій сцені в його опері «Запорожець за Дунаєм» прозвучали народні пісні й постали національні характери, оспівана патріотична тема, відтворено побут Запорозької Січі. Композитор представив їх у романтичних традиціях веселої мелодрами. У ці часи популярності набули пісні-романси: «Їхав козак за Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько» та ін. У західноукраїнських землях композитори утверджували народні основи в царині професійної музичної культури. Михайло Вербицький, автор музики Державного Гімну України «Ще не вмерла України», ще будучи семінаристом, керував хором навчального закладу, опанував гру на гітарі, яка супроводжувала його все життя. Чимало творів, перекладених або створених ним для гітари, здобули популярність. Вербицький написав музику до понад 20 вистав....
0 Переглянути

Розвиток української літератури кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.

9 Клас

Українську літературу цього періоду називають новою. Порівняно з давньою у ній з’являються нові теми, нові герої, вона написана живою народною мовою. Становлення нової літератури було частиною національно-культурного відродження України, формування національної ідеї. Національна ідея — стратегічне бачення розвитку народу, держави, що спирається на спільні культурні традиції та цінності. За відсутності української держави література була спрямована на захист прав й інтересів народу. Саме цим пояснюється переважання в новій українській літературі громадянських мотивів. Основними художніми напрямами, що знайшли відображення в українській літературі та мистецтві кінця XVIII — першої половини XIX ст., були класицизм і романтизм. Класицизм (від лат. classicus — «зразковий») — напрям у літературі, для якого характерна орієнтація на античну літературу, що проголошувалася класичною, гідною наслідування. Романтизм (від фр. romantisme) — ідейно-художній напрям, який висував на передній план індивідуальність, наділяючи її ідеальними рисами й прагненнями. Розвиток традицій класицизму був пов’язаний із творчістю І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського. У дусі романтизму писали члени «Руської трійці» — Я. Головацький, І. Вагилевич, М. Шашкевич, на Закарпатті — О. Духнович. Вершиною романтизму в літературі Наддніпрянщини стала творчість Т. Шевченка, П. Куліша....
0 Переглянути

Освіта й наука України кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.

9 Клас

Основним змістом процесів, що відбувалися в культурі українських земель кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст., було становлення модерної української культури. Цей процес став складовою українського національного відродження. Умови, у яких розвивалася культура, створювалися низкою чинників. Проаналізуйте перелічені чинники й визначте, який вплив на розвиток культури (позитивний чи негативний) мав кожний із них. Чинник — поняття, похідне від поняття «чинити» — те, що чинить, має вплив, діє на щось. Визначити чинники — знайти, що вплинуло на розвиток певного явища, процесу. Чинники розвитку культури українських земель кінця XVIII — першої половини XIX ст.: вплив ідей західноєвропейської філософії; промисловий переворот і поширення наукових знань; інтенсивне зростання міст і міського населення; відсутність власної держави, національне гноблення та імперські кордони, що ділили українську етнічну територію; спроби культурної асиміляції українців владою обох імперій; поліетнічний склад населення українських земель, взаємовплив культур різних народів (польської, єврейської, румунської та ін.);...
0 Переглянути
Вперед
1 ... 260 261 262 263 264 265 266 267 268 ... 370
Назад

Навігація