Перевірте свої знання з розділу V. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період
- 30-06-2022, 14:17
- 299
| ... |
Практичне заняття. Срібна Земля. Третя спроба утвердити незалежність України у ХХ столітті
- 30-06-2022, 14:16
- 991
| Ви працюватимете над умовами, за яких було проголошено автономію Карпатської України. Вам потрібно відібрати й переказати (процитувати), прокоментувати джерела, подані в ЕД, так, щоб вони склали цілісну розповідь, продумати відеоряд, який подасте на екрані на тлі голосу диктора. Придумайте також назву свого 2-3-хвилинного фрагмента фільму. Представте результати вашої роботи класові. * Документи, ілюстрації та інші матеріали для проведення цього практичного заняття ви можете знайти в електронному додатку до підручника (ЕД) на сайті УОВЦ «Оріон» у рубриці «Методична підтримка». Група 2 Ви працюватимете над подіями, пов'язаними з відторгненням частини Карпатської України Угорщиною й виборами її уряду в жовтні-листопаді 1938 р. Вам потрібно дібрати й переказати (процитувати), прокоментувати джерела, подані в ЕД, так, щоб вони склали цілісну розповідь, продумати відеоряд, який подасте на екрані на тлі голосу диктора. Придумайте також назву свого 2-3-хвилинного фрагмента фільму. Представте результати вашої роботи класові.... |
Українські землі у складі Румунії та Чехо-Словаччини
- 30-06-2022, 14:16
- 329
| Яку політику здійснювала Румунія в українських землях? Що спричинило Татарбунарське повстання? Якими були його наслідки для українського населення? Які періоди можна виділити в громадсько-політичному житті Бессарабії та Буковини 20-30-х років? Після поразки визвольних змагань частину українських земель захопила Румунія. Цьому сприяла політика країн Антанти, що, створюючи «санітарний кордон» між радянською Росією й Західною Європою, у вересні 1919 р. підписали договір з Австрією, за яким Буковина відійшла до Румунії. На початку 20-х років на території Румунії мешкало близько 800 тис. українців (майже 5 % від усього її населення). Українське населення складалося з трьох громад, які різнилися не лише місцем проживання, а й історичною долею. Найбільша з них проживала на Буковині, друга — у Бессарабії, третя — у Мараморощині (історико-географічний край у басейні річки Тиси). Румунська влада розпочала політику асиміляції українського населення на приєднаних територіях. Вона провела реформу, за якою ліквідувала самоврядування українських громад і замінила його румунською адміністрацією. Як історик характеризує становище Буковини до та після поглинення її Румунією? До яких наслідків для населення це мало призвести? Сучасний історик Орест Субтельний про зміну статусу Буковини Найбільш діяльну українську громаду складали близько 310 тис. українців Буковини. Під владою Австрії Буковина була автономною провінцією, а українці — її найчисельніша національна група — мали порівняно сильне політичне представництво у Відні, широке місцеве самоуправління, розвинену систему українськомовного шкільництва. Усе це було втрачене з анексією цього краю Румунією.... |
Українські землі у складі Польщі
- 30-06-2022, 14:16
- 445
| Які етапи польської офіційної політики щодо Західної України у 20- 30-ті роки? Яку політику здійснювала польська влада щодо Східної Галичини? Чим відрізнялося становище Східної Галичини й Західної Волині у складі Польщі? Більшість західноукраїнських земель площею 130 тис. км2 з населенням понад 10 млн осіб у міжвоєнний період опинилася у складі Польщі. На початку 20-х років, коли в польському законодавстві проголошували право національних меншин на вільний розвиток і створення своїх органів місцевого самоврядування, Східна Галичина поділялася на три воєводства — Львівське, Тернопільське й Станіславське, які підпорядковувалися Варшаві. Проте згодом до території Східної Галичини польська влада приєднала шість повітів Західної Галичини, заселених переважно поляками. Такий адміністративно-територіальний переділ послабив позиції українців у краї. Окрім того, польський уряд збільшував кількість своїх військ у Східній Галичині, що змінювало співвідношення українсько-польських сил на користь останніх. Територія Західної Волині відійшла до Польщі в 1921 р. й отримала статус Волинського воєводства із центром у Луцьку. Польська влада прагнула також асимілювати ці землі, але робила це в більш завуальованій формі порівняно зі Східною Галичиною. Якщо щодо Східної Галичини активно здійснювали політику національної асиміляції, то стосовно Західної Волині — лише державної. Зрештою, усе це мало на меті поглибити розходження між українцями Західної Волині й Східної Галичини з урахуванням того, що історичні зв’язки між обома частинами українських земель були слабкими, чому сприяла й відмінність віросповідання (греко-католицького в Галичині та православного — на Волині). Уряд намагався представити Волинь як «колиску польсько-українського порозуміння». Окрім того, поступки в Західній Волині були потрібні урядові Ю. Пілсудського, аби забезпечити подальшу експансію щодо етнічних українських земель, що перебували за межами Польщі.... |
Перевірте свої знання з розділу IV. Установлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні
- 30-06-2022, 14:15
- 317
| Покажіть на карті: регіони масового голоду 1921-1923 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань. Поясніть терміни й поняття: комуністичний режим, сталінізм, директивна економіка, Великий терор, хлібозаготівлі, продрозкладка, розкуркулення, коренізація, українізація, Голодомор, геноцид, «розстріляне відродження», культ особи, соціалістичне змагання, УАПЦ, соціалістичний реалізм. Схарактеризуйте: взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Й. Сталіна, закріпленням однопартійності, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей; громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Олександра Довженка, Леся Курбаса, Василя Липківського, Християна Раковського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського. Визначте: причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР; мету зросійщення більшовиками України; різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями «розстріляного відродження», й апологетами «соціалістичного реалізму»; причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції; особливості втягування російською владою України до складу СРСР; спроможність застосування норм Конституції «соціалізму, що переміг» у повсякденному житті радянської людини в УРСР; особливості української культури в 1921-1939 рр.... |
Практичне заняття. Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя
- 30-06-2022, 14:14
- 548
| Обговоріть у загальному колі: що, на вашу думку, означає словосполучення «пропагандистський ідеал»? Чому воно притаманне саме радянській епосі? Яку людину намагалась формувати влада? Які зміни у психології та свідомості суспільства насправді відбувалися? Чому? До яких наслідків це могло призвести в майбутньому? Порівняйте висловлені вами думки з текстом і документами. Чи збіглися ваші уявлення про риси радянської людини, які намагалась виховувати влада? Наскільки успішним було таке виховання? * Документи, ілюстрації та інші матеріали для проведення цього практичного заняття ви можете знайти в електронному додатку до підручника (ЕД) на сайті УОВЦ «Оріон» у рубриці «Методична підтримка». 2. Яким було повсякденне життя радянської людини Обговоріть у малих групах, які зміни були найбільш характерними для повсякденного життя населення. Для цього скористайтесь таблицею (кожна група заповнює подібну таблицю для однієї з верств населення). Представте свої думки класові. Доповніть дані інформацією інших груп та роздумами однокласників.... |
Процеси в національно-культурному житті радянської України
- 30-06-2022, 14:13
- 416
| Які процеси характеризували розвиток середньої освіти? Із чим вони були пов'язані? Які нові тенденції були у вищій освіті 1930-х років? Життя радянського суспільства вимагало змін освітнього й культурного рівня. Радянській системі потрібні були виконавці, здатні реалізовувати плани керівництва держави. Культуру більшовицькі лідери розглядали як знаряддя впливу на маси з метою повного підкорення їхнім завданням соціалістичного будівництва. Цими факторами зумовлювався суперечливий характер культурних процесів того періоду. У 30-ті роки продовжили ліквідацію неписьменності, із 1927 по 1939 р. кількість грамотних серед дорослого населення зросла із 70 до 85 %. Значну увагу приділяли освіті як засобу пропагандистської роботи, спрямованої на зміцнення тоталітаризму. Використовуючи друковане слово, радянська влада утверджувала комуністичний світогляд у суспільстві. Що передбачала культурна робота на селі? Чи можливо було виконати ці завдання в 1933 р.? Яку мету насправді має документ?... |
Громадсько-політичні реалії УСРР
- 30-06-2022, 14:12
- 306
| Лідери більшовицької партії, розгортаючи будівництво соціалізму, декларували необхідність утвердження диктатури пролетаріату, яку вони представляли знаряддям боротьби трудящих проти контрреволюційних елементів. Водночас комуністичне керівництво вважало більшовицьку партію виразником інтересів пролетаріату і згодом здійснило підміну диктатури пролетаріату диктатурою партії більшовиків. В основу організаційної побудови партії покладався принцип підпорядкування нижчих структур вищим, що забезпечувало абсолютний контроль верхівки над усією партією. Жорсткий централізм та одноосібна влада вождя визначили основу тоталітарного комуністичного режиму в СРСР. Під впливом таких змін відбувалася трансформація у свідомості суспільства радянських республік. Значна кількість населення з ентузіазмом долучилася до будівництва соціалізму. Ці люди позитивно ставилися до радянської ідеології. Водночас у суспільстві поширювалася сліпа віра у вождів, що ґрунтувалася на низькому рівні політичної й загальної культури населення. Головною фігурою серед вождів вважали Й. Сталіна, ім’я якого не сходило зі сторінок газет і супроводжувалося епітетами: геніальний, мудрий та ін., що зрештою породило його культ особи.... |
Життя українського села
- 30-06-2022, 14:11
- 387
| Радянська влада, передавши землю в користування селянам, сподівалася на підтримку ними державної економічної політики. Особливої актуальності це набуло в умовах індустріалізації. Аграрний сектор мав виробляти зерно, кошти від продажу якого на експорт спрямовували на закупівлю технічного обладнання. Окрім того, село стало постачальником технічної сировини, продуктів харчування й робочої сили до індустріальних новобудов. Десять років більшовицьких експериментів у сільському господарстві завершились проблемою зерновиробництва. Адже було ліквідовано поміщицьке господарство, яке давало 30 % товарного хліба, й обмежено фермерство. Унаслідок чого виникла зернова проблема, а як похідна — й хлібозаготівельна криза. Що викликало кризу в хлібозаготівлі? Які були її вияви та наслідки? Зі звернення ЦК ВКП(б) до партійних організацій від 13 лютого 1928 р. У січні 1928 р. була найсерйозніша криза у хлібозаготівлях. Це означало насамперед кризу постачання робітничих районів. По-друге, кризу постачання Червоної Армії. По-третє, відсутність хлібних резервів держави і для потреб усередині країни, і для потреб експорту, необхідного для ввезення устаткування і сільськогосподарських машин. Уряд, намагаючись вилучити аграрну продукцію в селян, започаткував політику «ножиць цін»: штучне завищення цін на промислові товари й зниження на сільськогосподарську продукцію. Але селяни не хотіли продавати зерно за державною ціною.... |
Зрушення у промисловості й господарюванні УСРР
- 30-06-2022, 14:10
- 509
| У середині 20-х років більшовицьке керівництво взяло курс на здійснення соціалістичної індустріалізації. Її відмінність від індустріалізації в інших країнах була в тім, що в СРСР вона передбачала пріоритетний розвиток важкої промисловості у стислий термін шляхом мобілізації внутрішніх ресурсів за відсутності зарубіжних позик і без залучення приватних інвестицій. Її необхідність обумовлювалася низкою причин, серед яких насамперед були: технічна відсталість радянської держави й потреби військово-промислового комплексу. Шляхом індустріалізації влада мала намір швидко ліквідувати багатоукладність економіки, оскільки вважала неприпустимим співіснування одночасно великої державної промисловості та дрібнотоварного приватного виробництва. Насамкінець індустріалізація передбачала сприятливі для більшовиків зміни в соціальній структурі суспільства: збільшення чисельності робітників, серед яких більшовики мали підтримку. Тож радянське керівництво планувало форсованими темпами збудувати велику кількість заводів, фабрик та інших промислових підприємств. У грудні 1925 р. на XIV з’їзді ВКП(б) було офіційно проголошено курс на індустріалізацію. Він став продовженням плану електрифікації (ГОЕЛРО) початку 20-х років, який передбачав створення енергетичної бази для промисловості. Зокрема в Україні за цим планом будували Дніпровську гідроелектростанцію та Штерівську й Чугуївську електростанції, що працювали на вугіллі.... |
