Після перемоги Помаранчевої революції переважна частина суспільства певний час жила в передчутті сприятливих глибоких перетворень. Здавалося, що швидке й безкровне повалення корумпованої влади гарантує не менш швидкий розвиток демократії, очищення влади, утвердження вільного ринку, прорив в економіці, зміни в соціальній політиці тощо. Цим настроям сприяло й зростання авторитету України в Європі та світі. Перші візити В. Ющенка до Європи та США стали тріумфом самоповаги українців, які побачили, з яким захопленням сприймає світ нового лідера України та його гучні заяви. Проте В. Ющенко, маючи протягом першого року президентства широкі повноваження для здійснення радикальних перетворень, ними не скористався. Тим часом Кабінет Міністрів, очолений Ю. Тимошенко, поступово наповнював бюджет, зменшував суму державного боргу, створював рівні умови для бізнесу, підвищував рівень доходів громадян. На жаль, перші успіхи були знівельовані внутрішніми конфліктами «помаранчевої» команди, які й призвели до відставки на початку вересня 2005 р. уряду Ю. Тимошенко. Водночас В. Ющенку для проведення реформ не вистачало також пропрезидентської більшості у Верховній Раді. Зате існувала потужна опозиція, що відстоювала інтереси олігархів. Тому для підтримки нового прем’єра Ю. Єханурова президенту довелося заручитися підтримкою парламентської опозиції В. Януковича....
|