Суттєво змінилася й гуманітарна політика України. Суспільна свідомість звільнилася від малоросійства та радянщини. Цьому посприяли закони про засудження комуністичної та націонал-соціалістської ідеологій, ухвалені у квітні 2015 р. Вони заборонили радянську символіку, засудили комуністичний режим, відкрили архіви радянських спецслужб. В Україні було демонтовано майже 1,5 тис. пам’ятників Леніну, змінено 51 тис. назв, які символізували комуністичне колоніальне минуле України. Водночас ухвалено закон, який визнає державотворчі зусилля доби УНР, боротьбу ОУН та УПА як боротьбу за українську незалежність.

Змінився світогляд українських вірян. Вони звернулися до Вселенського константинопольського патріарха Варфоломія І з проханням визнати Українську помісну православну церкву.

У зовнішній політиці, вирвавшись зі сфери геополітичного впливу Росії, Україна назавжди покінчила з традиціями конфронтації із Заходом, твердо проголосивши курс на євроінтеграцію та євроатлантичне співробітництво. Україну дедалі активніше відвідують західні політики. Шукаючи шляхи для припинення воєнного конфлікту, вони діють за принципом: українське питання не можна вирішувати без України.

У березні 2018 р. Україну визнано аспірантом (претендентом) на вступ до НАТО, тобто знято статус, нав’язаний їй за президентства В. Януковича, про позаблоковий статус України.

У травні 2018 р. Президент України П. Порошенко підписав указ про припинення участі в СНД і перегляд усіх договорів, укладених у межах СНД, а у вересні 2018 р. затвердив рішення про непродовження «Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією».

21 квітня 2019 р. в Україні відбулися чергові вибори Президента України, на яких переміг Володимир Зеленський.

3. Євроінтеграція — природно-історична потреба України

Ще в середині 70-х років XX ст. УРСР вичерпала свої можливості екстенсивного господарювання. Закони економіки вимагали переходу України до інтенсивної моделі. Проте навіть обговорення цього питання було неможливе за радянського тоталітарного режиму, нав’язаного Україні радянською Росією шляхом окупації ще в 1919 р. Протягом пострадянської доби потрібний був час для того, щоб відійти від інерції радянського сприйняття життя й усвідомлення українським народом, політиками й господарниками стратегічного напряму свого розвитку.

Перші спроби Президента України Л. Кравчука до зближення з ЄС наштовхнулися на обережне ставлення європейських політиків. Зближенню протистояла й РФ, яка прагнула втримати Україну у сфері власного впливу. Поступово Україна здійснила ряд кроків, які продемонстрували тверді наміри ввійти у світову систему поділу праці. 2008 р. Україна вступила до Світової організації торгівлі (СОТ). Це створило широкі перспективи для включення України в систему світового поділу праці.

На жаль, вітчизняні товаровиробники в більшості випадків перебували й перебувають у програшному становищі на міжнародному ринку. Тоді, коли американська та європейська промисловості постачають на світовий ринок кінцеву продукцію: високоточні машини та прилади, інформаційні й інноваційні товари та послуги, Україна може зацікавити світ переважно мінеральною сировиною та напівфабрикатами.

Потреба вирватися з упослідженого становища спонукає Україну до найтіснішої співпраці з ЄС, який має в 7 разів більший, ніж у СНД, внутрішній ринок і розкриває перед Україною широкі перспективи для економічного зростання.

Водночас перші роки тісної співпраці супроводжуються економічними труднощами, зумовленими економічною відсталістю України. Щоб пом’якшити економічні труднощі, ЄС і США готові інвестувати в українську економіку за умови ряду внутрішньо- та зовнішньополітичних передумов. Ці передумови може створити лише політико-правова система України. Внутрішньополітичними передумовами мають бути сконсолідованість еліти, її готовність перейти на європейські стандарти господарських відносин, прийняття демократичних норм політичного життя. Найголовніша передумова співпраці України з ЄС — це цілеспрямована боротьба з корупцією, що дуже глибоко пройняла українську політику, правову систему й економіку.

Імперіалістичною перешкодою до євроінтеграції стала Російська Федерація. Нехтуючи економічними закономірностями, вона нині просторікує, що Україна в ЄС є загрозою російським економічним інтересам і національній безпеці.

Незважаючи на агресивне ставлення РФ до зближення України з ЄС, він залишає РФ шанс на порозуміння. Проте сучасну російську владу з імперськими амбіціями такі відносини не влаштовують. Як наслідок, ЄС залишається для українського народу єдиним цивілізованим вибором, зразком для побудови економічної та політико-правової систем, рушієм суспільно-політичних перетворень, джерелом надання економічної допомоги, потужним чинником гарантування національної безпеки України.

22 листопада 2018 р. Верховна Рада України проголосувала (311 голосів) за фіксацію курсу України на інтеграцію з Євросоюзом та НАТО в Конституції України.

У лютому 2019 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в організації Північноатлантичного договору)».

4. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом

Прем’єр-міністр України А. Яценюк звернувся до ЄС з пропозицією щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Керівництво ЄС одразу ж відгукнулося, і вже 21 березня 2014 р. в Брюсселі український прем’єр підписав політичну частину Угоди про політичну асоціацію, а 27 червня 2014 р. Президент України П. Порошенко — економічну частину Угоди — про економічну інтеграцію.

Підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Фото. 2014 р.

16 вересня 2014 р. Європейський парламент і Верховна Рада України одночасно ратифікували Угоду. Процедура голосування відбувалася під час телемосту. «За» проголосували 355 українських депутатів і 535 депутатів Європарламенту. Після того як Угоду ратифікували парламенти всіх країн-членів ЄС, вона набула чинності з 1 вересня 2017 р. Зона вільної торгівлі запрацювала з 1 січня 2016 р. Час дії Угоди необмежений. Кожна зі сторін може розірвати Угоду, повідомивши про це іншу сторону.

ЄС одразу відкрив свій ринок для українських товарів. Оскільки українські виробники не готові до рівної конкуренції через відсталість технологій, то ЄС установив для України десятилітній перехідний період для адаптації своїх дій. До того ж для адаптації стандартів і норм, узгодження законодавчих норм, створення необхідних інституцій ЄС надає Україні необхідну технічну та фінансову допомогу.

Підписання економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Фото. 2014 р.

Підписавши та ратифікувавши Угоду, Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо перебудови життя за європейськими стандартами. Протягом 2017 р. Україна ухвалила 23 основних євроінтеграційних закони.

Одразу ж намітилося відставання української сторони в реалізації Угоди з ЄС. Так, у 2017 р. Україна зуміла виконати лише 41 % від запланованих обсягів роботи.

Політична асоціація (від латин. associo — з’єдную, зв’язую — товариство, спілка) — добровільне об’єднання України з ЄС для досягнення спільної політичної мети у взаємовигідній співпраці при збереженні самостійності, правової та майнової незалежності її членів на засадах, зафіксованих у преамбулі та розділах I, II, VII Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.