Войти
Закрыть

Протидія порушенню й замовчуванню порушенням прав людини і громадянина

5 Клас

За формою дискримінація може бути прямою. Це ситуація, коли з особою або групою осіб за їхніми певними ознаками (расовими, національними, тендерними тощо) поводяться менш прихильно. Наприклад, в історії відомий такий вид прямої дискримінації, як сегрегація — відокремлення окремих груп за певними ознаками та подальше обмеження їхніх прав користуватися благами або перебувати там, де є представники іншої групи. Дискримінація часто призводить до злочинів на ґрунті нетерпимості. Найтяжчим із таких злочинів є геноцид. Поширеною є і непряма дискримінація — коли правила або вимоги, що передбачають однакове ставлення, на практиці створюють менш сприятливі умови для реалізації прав особою або групою осіб через їхні ознаки. Наприклад, до людей з інвалідністю застосовуються вимоги, як до всіх інших людей. Дискримінацією також є дії, які підбурюють до неї. Ще однією з форм дискримінації є утиск — коли метою або наслідком дій є приниження людської гідності, створення напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери. Окремим різновидом утиску є сексуальні домагання. Формою дискримінації також є віктимізація — упереджене ставлення до людини, яка скористалася правом і протидіяла дискримінації. Прихованим видом дискримінації є публікація дискримінаційних оголошень, реклами....

Права людини і громадянина. Права дитини

5 Клас

Права людини є загальнолюдською цінністю, а рівність прав і свобод усіх людей — це найвища суспільна цінність. Саме такі принципи закріплено в Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. Однак для того, щоб зрозуміти це, людству знадобилося не одне тисячоліття, століття. Права людини — визнані світовим співтовариством блага й умови життя, яких може домагатися особа від держави й суспільства, у яких вона живе та забезпечення яких можливе в умовах досягнутого людством прогресу. Декларація — документ, у якому викладено основні наміри, проголошені принципи. Можна стверджувати, що права людини — ровесники людства. Вони зародилися вже тоді, коли почали виникати перші людські спільноти. У цих спільнотах були сильні та слабкі. Сила давала перевагу і владу. І цю владу могла обмежити лише інша більша сила. У слабких, які мали обов’язки й заборони, не було нічого, крім уявлення про справедливість і щирого прагнення не страждати від сваволі тих, хто взяв владу. Із цього й почалася тривала історія становлення прав людини як принципів, що мали обмежити владу сильних і дати кожній особистості можливість реалізувати себе в житті....

Узагальнення за розділом V. Орієнтування в історичному часі та просторі

5 Клас

Орієнтовний перелік термінів і понять: хронологія, період (епоха), тисячоліття, століття, історична періодизація, історична карта (картосхема), контурна карта, історико-етнографічний регіон, територіальні межі, державний кордон. 2. Робота в парах. 1) Розподіліть ролі та виконайте завдання: розіграйте сценку, у якій партнеру/партнерці необхідно пояснити, для чого застосовуються календарний, доісторичний та історичний час; 2) переконайте партнера/партнерку, що без історичної карти неможливо добре зрозуміти історію. 3. Існує думка, що календар люди створили, спостерігаючи за природними явищами. Чи згодні ви із цим? Поясніть свою точку зору. 4. Висловіть своє ставлення до приказки «Час пливе, як річка». Чи згодні ви з нею? Чому?...

Практичне заняття за розділом V. Орієнтування в історичному часі та просторі

5 Клас

На початку VII ст. до н. е. в степи українського Причорномор’я переселилися кочові племена скіфів. Вони витіснили із цих земель племена кіммерійців, які панували тут з XI ст. до н. е. Скіфи — іраномовні індоєвропейські племена, що вийшли із глибин Азії. Вони здійснювали грабіжницькі походи через Кавказькі гори до країн Близького Сходу, доходили аж до Єгипту. Після утворення могутньої Перської держави, яка підкорила Середню Азію, Близький Схід, скіфи були змушені повернутися в Північне Причорномор’я. До кінця VI ст. скіфи створили своє державне об’єднання — Велику Скіфію. Близько 450 р. до н. е. у Причорномор’ї побував давньогрецький історик Геродот, який і залишив нам опис тогочасної Скіфії. Багато відомостей про скіфів вчені отримали після розкопок скіфських поховань — курганів (Куль-Оба, Чортомлик, Солоха, Гайманова могила тощо). Скіфи об’єднувалися в кілька племен: царські скіфи (жили між Дніпром і Доном), скіфи-кочівники (жили в причорноморських степах та Криму), скіфи-землероби (проживали в лісостепу на лівому березі Дніпра) і скіфи-орачі (заселяли землі над Бугом). Власне скіфами були лише царські скіфи та скіфи-кочівники. Панівне становище належало царським скіфам. Усе їхнє життя підпорядковувалося законам війни. Звичайне озброєння скіфів: складаний лук зі стрілами, короткий меч (акінак), легкий спис, дротики та щит....

Українська держава на історичних картах у різні часи свого існування. Історико-етнографічні регіони України

5 Клас

Зараз відомо близько десяти картографічних зображень Первісних часів, виявлених на території України. Найвідомішою пам'яткою серед них є малюнок на уламку бивня мамонта. Його було знайдено в 1966 р. під час розкопок поблизу села Межиріч Черкаської області на місці стоянки мисливців на мамонтів. На уламку зображено місцевість, де є річки, рослинність (кущі, ліс), житло. Це найдавніша пам'ятка картографії на території України. Її було створено приблизно 15-17 тисяч років тому. Першу карту, на якій були зображені сучасні українські землі, склав античний географ Птолемей. Він називав цю територію Сарматією. Його попередники називали її Кіммерією, а згодом — Скіфією, за назвами народів, що тут жили. Однак не слід плутати назву території та назву держави. Хоча іноді ці назви збігаються. Із давніх часів, коли на історичних картах з’явилася українська держава, вона мала різні назви й територіальні межі. Однак незмінним залишалося ядро української держави — Середнє Подніпров’я. Державний кордон (територіальні межі) сучасної України пройшов тривалий і складний шлях свого формування. Вирішальний вплив на цей процес мали землі, на яких жили українці, та відносини із сусідніми державами. Першою державою, від якої походить сучасна Україна, була Русь-Україна. Щодо її позначення використовують декілька назв: Куявія, Русь, Київське князівство, Київська держава, Київська Русь. Столицею держави було місто Київ, засноване наприкінці V — на початку VI ст. Наша держава знала часи як піднесення, так і занепаду. Відповідно її межі то збільшувалися, то ставали меншими....

Географічний та історичний простір

5 Клас

Значну допомогу у вивченні історії надає географія. Це наука, яка вивчає природу Землі, складові її оболонки, територіальну організацію населення та його господарську діяльність. Як ви вже знаєте, будь-яка історична подія відбувалася в певний час і в певному просторі. Якщо хронологія дозволяє встановити, коли це сталося, то історична карта — де саме. Історичні карти створюють на основі географічних. Словник Карта — умовно зменшене загальне зображення земної поверхні або її частин. Історична карта — карта, що відображає події, які відбувалися на певній території на різних етапах її історичного розвитку. На уроках із предмета «Я досліджую світ» ви вже ознайомилися з географічними картами, зокрема із фізичною картою. На них різними кольорами позначають височини, низовини, водний простір тощо. Фізична карта відображає частину географічного простору, середовища, де відбуваються природні процеси й живуть люди. Географічне положення України може розповісти багато цікавого. Наприклад, для яких занять населення найбільш придатні її землі, із якими регіонами світу пов’язана її доля тощо....

Календарний та історичний час

5 Клас

Час не можна побачити, але можна відчути. Тому постає питання: як саме люди відкрили існування часу та розпочали його вимірювати. Імовірно, це відбулося в результаті спостережень за навколишнім світом, який розвивається певними циклами. У природі день поступається ночі, а після неї розпочинається новий день. Змінюються фази Місяця, положення Сонця на небі, пори року тощо. Саме спостереження за явищами дозволили людям створити календар, що поділив час на дні, місяці та роки. Календар (у перекладі з латинської мови — вигук, сповіщення) — спосіб обчислення днів у році, система відліку часу, заснована на періодично повторюваних явищах природи: змінах пір року, фаз Місяця, руху Сонця. Історичний час — характеристика історичного процесу за датами (зміна пов'язаних між собою історичних подій). Хронологія — наука про вимірювання історичного часу. 2. Календар. • Чому календар є важливим для розуміння історії? Тривалий час людство не мало єдиного календаря. Перші відомі календарі були створені близько 7 тисяч років тому на Близькому Сході на основі спостережень за змінами фаз Місяця. Такий календар називають місячним. Перший сонячний календар винайшли в Давньому Єгипті. У ньому було 365 днів, які розподілялися на 12 місяців, день і ніч мали 12 частин. Календар єгиптян понад 2 тисячі років тому запозичили римляни, внесли до нього зміни й запровадили за часів правителя Давнього Риму Юлія Цезаря. Тому календар отримав назву юліанський. Однак він не зовсім точно відображав реальний час на Землі. Виникла потреба створити новий календар....

Узагальнення за розділом IV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення

5 Клас

Період кінця XV — XVIII ст. називають Козацькою добою в історії України. Формування козацтва як окремого стану суспільства відбувалося тривалий час. Спочатку козакування було способом життя. Ще здавна мешканці лісостепу йшли на південь, до багатих на природні ресурси степів. Там влітку вони займалися мисливством (заготовлювали м’ясо й хутро) і рибальством, а взимку поверталися додому. У ті часи степ був небезпечним місцем, тому уходники (як їх називали) збиралися разом у ватаги. Вони володіли зброєю, щоб захистити себе в разі небезпеки, а жили з того, що змогли заготувати в степу й продати. Пізніше, у XV ст., таких вільних людей почали називати козаками. Із середини XVI ст. козаки почали зводити в степу укріплені поселення — січі. Так козаки, просуваючись до узбережжя Чорного моря, опанували значні степові простори. У 1556 р. під керівництвом князя Дмитра Вишневецького (серед козаків мав прізвисько Байда і був їхнім гетьманом — провідником, полководцем) було створено єдиний осередок козаків. Місце для нього підібрали так, щоб сюди не можна було дістатися та зруйнувати. Тому перша відома Січ розміщувалася на острові Хортиця посеред Дніпра, нижче його порогів. Її почали називати Запорозькою Січчю. Вона не збереглася до наших днів....

Практичне заняття за розділом IV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення

5 Клас

Мета: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання розділу, розвивати практичні вміння із систематизації матеріалу, роботи з аналізу інформації. Завдання для підготовки до заняття 1. Підготувати мінідослідження за темою «Причинно-наслідкові зв’язки історичних подій» (на вибір учителя/учительки). Скласти розповідь із презентацією за цією темою. 2. Підготувати уривки з науково-популярних досліджень і літературних творів, які описують одні й ті самі історичні події. Пригадайте 1. Що таке історія? 2. Що дає змогу визначити історію як науку? 3. Якими є особливості історичного мислення? ХІД РОБОТИ І. Робота в малих групах Учні та учениці у складі малих груп визначають, який текст є науково-популярним, а який — літературним. Слід пояснити, що допомагає зробити правильний вибір. Групи використовують тексти, які були підготовлені вдома (кожна група використовує тексти, підібрані іншою групою)....

Історичне мислення. Причинно-наслідкові зв'язки

5 Клас

У теперішній час, коли інформаційний простір постійно розширюється та існують численні пояснення і оцінки минулого, слід навчитися аналізувати історичну інформацію, тобто мати логічне та історичне мислення. Словник Мислення — свідоме сприйняття навколишнього середовища в усіх його проявах, створення уявлень про предмети і явища та виконання певних завдань. Загалом процес мислення людини має два основні прояви. Перший прояв — це відображення навколишнього світу, унаслідок чого формуються уявлення (образи) та поняття (думки, що втілені в слова). Другий прояв — це процес вирішення певної проблеми (завдання), унаслідок чого отримуємо результат. Вирішення проблеми (завдання) відбувається після здійснення логічних дій: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація....

Навігація