«Скорбна мати» Павло Тичина аналіз

Аналіз вірша “Скорбна мати” П. Тичини – тема, ідея, художні засоби, віршовий розмір допоможуть підготувати літературний паспорт твору.

«Скорбна мати» аналіз твору

Автор – Павло Тичина

Рік написання – 1918. Твір має посвяту – матері письменника, яка пішла з життя за три роки до написання твору.

Тема: розповідь про складний перебіг революції.

Ідея: показати, що кожен має віднайти в серці співчуття до страждань українського народу, гуманність і любов.

Віршовий розмір – катрен, тристопний ямб

Художні засоби «Скорбна мати»:

• Епітети: блискучими ножами, зелене зеленіє, у кривавім краю, дике жито.
• Звертання: Маріє!
• Метафори: до краю обідніло серце; в могилах поле мріє.
• Порівняння: безкровні, як лілеї.
• Повтори: Проходила по полю.
  

Тетраптих «Скорбна мати» присвячений пам’яті матері поета, якої не стало у 1915р., цикл водночас набрав широкого символічного узагальнення. Образ покійної матері Марії переростає в образ Скорбної матері, в якому узагальнено і долю Божої Матері, й страждання України.

Це поема – реквієм – особливий за змістом і формою філософський твір, у якому поєднане індивідуальне з загальнонародним, широкий філософський розмах думки з конкретними описами.