"Марія" Улас Самчук характеристика образів

“Марія” Улас Самчук характеристика образів викладена в цій статті.

Образ Марії в романі Уласа Самчука

Головна героїня твору носить біблійне ім’я Марія. Як і Матір Божа, Марія пройшла складний життєвий шлях.

Хоча доля Марії досить типова для сільської жінки того часу, усе ж автор зумів створити оригінальний образ сильної жінки. її життя схоже на життя тисячі сільських жінок. Та ж важка праця біля землі, ті ж пріоритети, такі ж погляди. Усі свої зусилля спрямовує вона на створення сім’ї, на добробут.

Вирізняє Марію сила характеру. Цілеспрямована, вона точно знає, що їй потрібно для того, щоб стати щасливою. Марія вперто змінює свою долю, і доля здається, тому що любить трудолюбивих і впертих людей.

Перші її дні – сонячні, наповнені світлом та теплом. Марія – бажана дитина в батьків, про неї дбають і люблять. Та світлі дні швидко минають – помирають батьки, і Марія залишається сиротою. Вона швидко звикає до важкої роботи, бо заробляти для себе мусить сама.

Коли Марія підростає, доля знову дарує сонячні дні: природа щедро наділила Марію красою, і вже з 15 років за нею впадають хлопці. Перше і єдине кохання дає надію на щасливий шлюб, та Корнія забирають на службу, яка в той час була дуже довгою та небезпечною. Від Корнія немає звісток, і Марія, за порадами людей, виходить заміж за порядного і хорошого господаря Гната. Та їх шлюб позбавлений основи – взаємного кохання. А без нього щастя для Марії неможливе.

Тому повертається вона до коханого Корнія. Тяжкою працею, терпінням і любов’ю знову наближала Марія свої сонячні дні. Поступово її кохання та праця біля землі змінила грубого матроса Корнія на турботливого чоловіка, дбайливого господаря, мудрого батька, у шлюбі з коханою людиною народилися такі бажані для Марії діти, важка праця принесла добробут й повагу людей.

Та хмари знову закривають сонце для Марії. І на цей раз хмари -нова влада, яка перетворює їх із заможніх господарів на жебраків, морить голодом її дітей, висилає назавжди на Соловки її улюбленого сина Лавріна, одурманює комуністичними ідеями Максима.

Самотня вона прощається з життям, добігають до кінця її дні. Цій жінці судилась нелегка доля, вона пізнала і найбільше щастя і найважче горе, доля то підносила її до вершин щастя, то стрімко кидала в безодню горя.

“Марія” характеристика Корнія

На початку твору Корній – бідний заробітчанин. Після довгої служби у війську, що негативно змінює його характер, Корній знову повертається в рідне село. Тут крок за кроком жорстокий, ледачий та надмінний вчорашній матрос стає добрим господарем, турботливим чоловіком, мудрим батьком, який своє життя звіряє за Божими Законами та нормами народної моралі.

Які причини цих змін? Безумовно, це безмежна жертовна любов Марії та праця біля землі.
Письменник відтворив, як поступово прокидається в Корнія споконвіку притаманна українцям любов до землі. Праця вже не тільки годує, а й виховує, облагороджує. Як пише автор, у своїй роботі чув Корній присутність вищої сили. Людянішим стає він і після народження дітей.

Маючи на початку тільки невелике поле, гармонь та кілька сорочок, Корній зумів стати заможнім господарем, почесним чоловіком в громаді. Він пишається результатами своєї роботи.

Можемо сказати, що Корній – типовий образ селянина, що своєю працею творить добробут своєї родини. Він дбає про сім’ю, родину, односельчан. Стає заможнім господарем, шанованим у селі.

Показавши еволюцію в характері Корнія, письменник наголошує, що кожна людина при бажанні і наполегливій праці може вибороти право на гідне життя.

На жаль, його життя закінчується трагічно. Письменник описав, як страшні дії людей нової влади ламають долі тисячі таких селян, як Корній.

“Марія” характеристика Гната

Гнат – гарний господар, працьовитий, терплячий. За характером добрий і милосердний. Вирізняється силою духу.

Покохавши на все життя Марію, він витривалістю та впертістю, терпінням та добротою завойовує її прихильність. Розуміє, чому Марія виходить за нього, тому на весіллі прагне розвіяти її сум, прогнати жаль.

Не оздоблюється Гнат за гіркі слова докору після смерті їх дітей, захищає від людського поговору, коли Марія починає гуляти.

Довгий час він живе коханням, простим щастям бути біля коханої людини, а коли Марія іде від нього, добровільно прирікає себе на самотність.

Розраду від нерозділеного кохання Гнат знаходить у Біблії. Віра рятує його від розпачу. У монастирі, серед церковних книг, шукає він відповіді на свої питання.

Коли Гнат повертається в село, біля нього починають збиратися люди. Кожен приходив із своїми думками й болями послухати Божого слова. А воно було особливо необхідне для селян в ті скрутні дні.

Гнат умів розрадити людей, допомагав повернути віру в себе, не зневірюватись. Автор створив чудовий образ духовно багатої людини, яка, переживши не одне власне горе, не зламалася, не озлобилась, а вірою вилікувала власну душу та за допомогою Божого слова зцілювала душі людей, повертала надію.

«Повстаньте і повірте в себе, – говорив їм. – Повірте у вашу силу, у вашу землю. Душі ваші сплять, думи повільні і не хочуть напружуватись…

Бог любить тих, хто бачить в собі частину його самого, його безсмертного, його розумного, його всемогутнього. Яке маєте право, ви, діти найкращої з країн, не чути себе такими?».

“Марія” характеристика Максима та Лавріна

Два сини Марії відрізняються вже з дитинства – працьовитий, спраглий до знань Лаврін і лінивий розбишака Максим.

Лаврін відстоює необхідність незалежності України. За свої погляди, коли до влади приходять більшовики, потрапляє на Соловки.

Створивши цей образ, письменник показав людину нового покоління, що дбає не тільки про інтереси родини, села, а й добро для своєї країни. Вперше у творі звучать слова про те, що вільне, щасливе життя людей можливе тільки у вільній, незалежній країні.

На противагу образу Лавріна створений образ Максима.

У пошуках легкого хліба, залишає Максим батьківський дім і іде до міста лакеєм у дворянський клуб, згодом пристає до більшовиків. Йому подобається влада, що дозволяє безкарно в ім’я революції вбивати людей, грабувати, забирати чуже майно. Створивши цей образ, письменник показав, які люди приєднувалися до більшовиків, ставали обличчям нової влади.

Описуючи Максима, автор показав процес деградації людини та причини, що привели до цієї деградації.