Оцінка вчинку Андрія з точки зору козаків і з точки зору сучасності за твором Миколи Гоголя «Тарас Бульба»
Один з цікавих творів Миколи Гоголя «Тарас Бульба» оповідає читачам про життя та пригоди козацького співтовариства в цілому і деяких його членів зокрема. У творі розкриті характери його цікавих головних героїв. Одним з таких героїв є Андрій, який був сином головної людини у війську Тараса Бульби. Андрія можна сміливо називати не тільки трагічним героєм у зв’язку з його остаточною смертю, а й фігурою, яка може розглядатися в якості актуальної у всі часи.
Як відомо з самого твору Миколи Гоголя, Андрій був одним із двох синів Тараса Бульби. З вигляду він справляв враження більш талановитої людини, ніж його другий брат, але ця його талановитість мала й іншу, значно більш негативну сторону. Андрій викликав жалість у багатьох в дитинстві, в більшій мірі у своєї мами, але це не завадило стати йому хорошим і сильним фізично козаком. Але для козака була важлива не тільки сила фізична, сила тілесна, але й сила духу, яка б не дозволила людині здійснювати вчинки негативного характеру. На жаль для Андрія та інших козаків, його сила духу була на низькому рівні і він опустився до жахливого вчинку. Справа в тому, що він почав вважати, що власні любовні справи важливіші, ніж справи його суспільства, тому дозволив собі полюбити панночку, яку любити ні в якому разі не можна було.
Оточуючі Андрія козаки та й його рідний батько не могли пробачити такого вчинку з тієї причини, що в ті часи йшла запекла війна, а своїм вчинком Андрій фактично перейшов на бік ворога. Розплата за такий вчинок послідувала, Андрій позбувся життя. Навіть у цьому моменті мені було шкода його, адже він хотів любити, любов же – це прекрасне почуття. Але звинувачувати козаків не можна, адже під час війни від людини потрібно зазвичай набагато більше, ніж в мирний час.
Ми живемо в мирний час, тому розглядати вчинок Андрія з точки зору сучасності складніше. Звичайно, кожна людина має бути вдячна своєму роду, своїм побратимам і тим, серед кого вона виросла. Але й любов – це таке почуття, заради якого варто жити і іноді навіть вмирати. Тому, думається, що якби в умовах мирної сучасності Андрія б зрадив ідеалі свого батька і спільноти, навряд чи б він був гідний за це смерті. Людина має право сама розпоряджатися своєю долею. У відмінності від часів, зображених у творі Миколи Гоголя, сьогодні існує пріоритет інтересів особистості над інтересами країни, держави або обмеженого співтовариства, тому ніхто не повинен вмирати лише з тієї причини, що когось зрадив.
Як відомо з самого твору Миколи Гоголя, Андрій був одним із двох синів Тараса Бульби. З вигляду він справляв враження більш талановитої людини, ніж його другий брат, але ця його талановитість мала й іншу, значно більш негативну сторону. Андрій викликав жалість у багатьох в дитинстві, в більшій мірі у своєї мами, але це не завадило стати йому хорошим і сильним фізично козаком. Але для козака була важлива не тільки сила фізична, сила тілесна, але й сила духу, яка б не дозволила людині здійснювати вчинки негативного характеру. На жаль для Андрія та інших козаків, його сила духу була на низькому рівні і він опустився до жахливого вчинку. Справа в тому, що він почав вважати, що власні любовні справи важливіші, ніж справи його суспільства, тому дозволив собі полюбити панночку, яку любити ні в якому разі не можна було.
Оточуючі Андрія козаки та й його рідний батько не могли пробачити такого вчинку з тієї причини, що в ті часи йшла запекла війна, а своїм вчинком Андрій фактично перейшов на бік ворога. Розплата за такий вчинок послідувала, Андрій позбувся життя. Навіть у цьому моменті мені було шкода його, адже він хотів любити, любов же – це прекрасне почуття. Але звинувачувати козаків не можна, адже під час війни від людини потрібно зазвичай набагато більше, ніж в мирний час.
Ми живемо в мирний час, тому розглядати вчинок Андрія з точки зору сучасності складніше. Звичайно, кожна людина має бути вдячна своєму роду, своїм побратимам і тим, серед кого вона виросла. Але й любов – це таке почуття, заради якого варто жити і іноді навіть вмирати. Тому, думається, що якби в умовах мирної сучасності Андрія б зрадив ідеалі свого батька і спільноти, навряд чи б він був гідний за це смерті. Людина має право сама розпоряджатися своєю долею. У відмінності від часів, зображених у творі Миколи Гоголя, сьогодні існує пріоритет інтересів особистості над інтересами країни, держави або обмеженого співтовариства, тому ніхто не повинен вмирати лише з тієї причини, що когось зрадив.
