Естетичний і етичний маніфест Данте (за твором Данте Аліґ'єрі „Божественна комедія”)

 

Данте є найвищим виразом, поетичним вінцем

та увічненням того, що називається середніми віками...

Та рівночасно, як людина геніальна, він усім своїм єством

належить до новіших часів, хоча думками

і поглядами коріниться я минувшині.

І. Я. Франко

„Божественна комедія — це книга про Всесвіт

і такою ж мірою про самого поета,

яка назавжди залишиться у віках

як вічно живий взірець геніального творіння”.

М. Л. Лозинський (Перекладач поеми Данте)

„ Могутня Римська імперія пала під натиском завойовників — готів, візантійців, норманів, іспанців...

Настали середньовічні часи — доба хрестових походів, лицарської поезії, готичних храмів, перших університетів.

В пам'яті народу не вмирав образ славетного Риму — республіки. Середньовічна Флоренція намагалася влаштувати самоврядування, як за часів Римської республіки. За часів Данте (1265-1321) північна Італія входила разом з Німеччиною до складу Священної Римської імперії, яку очолював імператор з німецької знаті.

Флоренція бажала бути незалежною від чужоземця-імператора, більший вплив на її політичне життя мав Папа Римський. Але і серед прихильників-гвельфів не було ладу: вони розкололись на „білих” і „чорних”.

Данте брав активну участь у політичних подіях, входив до групи „білих” гвельфів, і коли влада у Флоренції перейшла до рук „чорних” гвельфів, поетові прийшлося стати довічним вигнанцем.

Вигнання стало для Данте трагедією. Він назавжди залишається патріотом-громадянином своєї держави, в публіцистичних і художніх творах висловлює свої погляди на можливість побудови справедливої і гуманної держави, здатної забезпечити мир і свободу кожного громадянина.

„Божественна комедія” — це своєрідний естетичний і етичний маніфест Данте, який сподівався, що читач подумки пройде через всі випробування і страждання, змальовані в книзі, і очиститься від гріхів, стане духовно вищим, гуманним, моральним.

Данте назвав свій твір „Комедією”, пояснюючи, що за нормами середньовічної поетики так позначається будь-яка оповідь середнього стилю із сумним початком і щасливим кінцем, написана народною мовою.

Слово „Божественна” додав до назви Дантівського твору його перший біограф і автор „Декамерону” Джованні Боккаччо, виражаючи своє захоплення і бажаючи наголосити на величному смислі поеми.

Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы