"Пісня про Роланда" характеристика Роланда

“Пісня про Роланда” характеристика головного героя з цитатами викладена в цій статті.

“Пісня про Роланда” образ Роланда

Роланд – утілення народної мрії про ідеального героя. Він сміливий, мужній, відчайдушний, відданий Франції, Богові та королю:

За короля повинні ми стояти,
Васал повинен за свого сеньора
Терпіть нестатки, спеку і мороз,
Віддати тіло й кров і все життя!
Глядіть же всі, без жалю бийте маврів,
Вони невірні, з нами ж Бог і правда!

Роланд поділяє турботи, почуття і прагнення короля Карла Великого, пишається одержаними разом із ним перемогами. Король і „мила Франція” для Роланда є нероздільними. Найбільш повно образ Роланда розкривається у картині бою. Він виявляє справжній героїзм і самовідданість: „Де більша небезпека, там Роланд, Разить він списом, поки спис придатний, Та спис із п’ятнадцятим зламавсь ударом”. Могутність, силу фізичну і силу почуттів передано у страшній кривавій картині бою:

Тоді Роланд вхопивсь за Дюрандаля,
Пустив коня, наскочив на Шернубля,
Розтяв шишак сталевий і волосся
Лице і очі, груди і кольчугу…

Лицар уміє воювати, але в бою, жорстокий до ворогів, не забуває про своїх товарішив, поспішає їм на допомогу, не замислюється про власну небезпеку. Роланд – не лише мужній і шляхетний лицар. Коли поранений Олівер підняв свій меч на Роланда, не відаючи, хто перед ним – друг чи ворог (Олівер уже втрачав зір і слух), Роланд вибачає його. Роланда згубила нерозважливість, гарячкуватість. Коли стало відомо, що сили маврів набагато перевищують французів, Олівер запропонував Роландові засурмити в його ріг Оліфант, щоб Карл почув і повернув назад своє військо. Проте Роланд, відчайдушний і відважний, відмовляється. Це призвело цого ар’єргард до загибелі. Лицар загинув героїчно. Він убив багато маврів, але й сам зазнав багато втрат, бо загинули його друзі. Помираючи, Роланд повертає своє обличчя до ворогів, щоб його співвітчизники, які знайдуть його, знали, що він не відвернув обличчя від небезпеки і помер гідною смертю:

В обіймах смерті чується Роланд:
…І меч і ріг вкриваючи собою.
Він повернувсь лицем та головою
До сарацинів краю, бо бажав,
Щоб кожен рицар, щоб король сказав:
«Оце був граф! Як витязь умирав».

Силу і мужність Роланда визнають усі: і його друзі, і Карл Великий, і навіть його вороги. Цілком справедливо, що душа Роланда після смерті потрапляє до раю: «Помер Роланд, Бог душу в рай прийняв».

“Пісня про Роланда” цитатна характеристика Роланда

«У тебе вдача запрудка й загорда». (Олівер)

«Погроз я не боюсь… Я виручу, щоб лиш
король дозволив!» (Роланд)

«Коли Роланд узнав, що буде бій,
Він відважніший став від лева й тигра».

«За свого пана і найбільше лихо
Перетерпіти треба — холод, спеку,
А хоч би й кров пролити, трупом впасти».

«Скрізь, де не глянь, лютує сильний бій,
Ба, й граф Роланд не криється за других;
Вдаряє списом, поки служить спис…»

«Страшний, завзятий бій лютує далі.
Роланд і Олівер хоробро б’ються».

«А тут нас жде важкий і довгий бій,
Такої сили ще ніхто не бачив».

«Узяв Роланд рукою Оліфанта,
Приклав його до уст і як заграв,
Відбивсь об гори голос, залунав,
На тридцять миль навкруг пішов луною».

«Заграв Роланд так болісно й могутньо,
Так жалісно заграв на Оліфанті,
Що з уст його пішла червона кров,
А в голові виски аж затріщали.
А так далеко голос залунав,
Що серед гір почув його король».

«Вернувсь на поле бою граф Роланд,
Вернувсь, як рицар, Дюрандалем вдарив,…
Найхоробріших двадцять п’ять упало».
«Такої вдачі рицареві й треба,
Коли у зброї осідлав коня.
У боротьбі будь він твердий, завзятий».

«По-молодецьки б’ється граф Роланд!
Піт облива його гаряче тіло,
А в голові важкий, пекучий біль:
Виски в ній трісли, ще коли сурмив».

«Помер Роланд,— Бог душу в рай прийняв».

Анкета персонажа Роланд