"Сосна біля південної галереї" Лі Бо

“Сосна біля південної галереї” Лі Бо

Поблизу галереї
росте сосна-одиначка —

В такої, природно,
розкидисте гілля й густе.

Вітрець навколишній
навіть на хвильку не вщухне:

Йому тут воля —
тож дме він і вдень, і вночі.

Затінений стовбур
покрився плямами моху.

А в пишній хвої
повітря неначе мигтить.

Чи вдасться їй досягти
надхмарної висі?

Це ж треба рости
аж декілька тисяч чі*!
————————–
* чі — приблизно 30 см.

Перекладач: Г.Турков

“Сосна біля південної галереї” Лі Бо аналіз

У вірші Лі Бо «Сосна біля південної галереї» немає описів, є лише конкретні, зримі образи-символи, що передають почуття ліричного героя: холод вітру, нудьга й самотність душі, прагнення вищої досконалості.

Сосну тут можна тлумачити як образ самого поета, що прагне віднайти вищий сенс або досягти вищих щаблів поетичної майстерності. Вітер асоціюється з бентежним і неспокійним світом, у якому живе людина. У такий спосіб утілено думку про необхідність духовного вдосконалення людини (про шлях до пізнання дао, що його, за висловом китайських мудреців, «не можна висловити ані в мовленні, ані в мовчанні»