Роланд – людина своєї доби
В історії кожного народу на кожному етапі його існування є свої герої. Переважно такі герої є захисниками простих людей і частіше всього їм приписуються ідеальні вчинки і ідеальні риси характеру. Ними народ пишається, їх проповідують і наслідують, про них складають перекази та літературні твори. Щодо героїчного епосу, то славетні подвиги народних героїв зайняли багато місця у подальшій творчості їх талановитих нащадків. Нажаль, середньовічна література не мала такого розвитку, як у XIX-XX століттях, але й вона багата на невмирущі зразки, що вражають своїй досконалістю.
Героїчні епоси середньовікової епохи збереглися краще, ніш літературні твори інших жанрів, бо вони розповсюджувалися співцями. Пізніше такі пісні та перекази записувалися і до нас дійшли в опрацьованому виді. Саме тому і сьогодні нам відомо багато героїв тієї епохи. І нехай риси їх характеру та їх вчинки були суттєво прикрашені, такі персонажі все одно були, є та залишаться героями свого народу.
Найбільшу частину літератури середньовіччя складають героїчні епоси французького народу. Причиною тому став високий рівень культури, яким у той час відрізнялись від інших народів племена галів, що населяли територію сучасної Франції. Колись вони були завойовані римлянами, що й сприяло бурхливому розвитку їх культури. Пізніше гали були завойовані франками і їхня культура стала основою майбутньої французької.
Одним з найвидатніших творів героїчного епосу є поема «Пісня про Роланда», яка входить у так званий «Королівський цикл».
Ця поема була складена приблизно у тисяча сотому році і її основою став героїчний епос. Сюжет «Пісні про Роланда» має історичну основу. В ній описуються події сімсот сімдесят восьмого року, коли на прохання одного з мусульманських правителів Карл Великий втрутився у сварки іспанських маврів та отримав невдачу.
Повертаючись з походу, французи зазнали нападу басків, яких їм так і не вдалося підкорити. З моменту події до моменту написання поеми пройшло більше трьох століть, тому правдиві історичні події в ній тісно переплелися з вигадкою.
У «Пісні про Роланда» оспівуються перемоги Карла Великого, хоча на сторонній погляд ці перемоги були завойовницькими и несли королю суттєву вигоду. За сім років походу Карл підкорив майже усі сарацинські міста і позбавив влади царя Марсилія, якого у поемі відображено безчесною людиною. Карл, зі свого боку, людина чесна і порядна, а з погляду того часу його похід не вважався загарбницьким, бо він ніс християнство у мусульманський світ тогочасної Іспанії. До речі, свята місія франків відображена автором у вигаданих ним небесних знаменнях, коли на прохання франків Бог зробив день довшим, а потім від смертельної рани самого короля зцілив архангел Гавриїл.
Перебільшена у поемі і мужність Роланда, коли він, незважаючи на смертельну рану, наганяє жах на ворогів. Однак усе одно, головна ідея твору – розкрити духовну красу і доблесть цього національного герою французького народу:
«Мій добрий меч, о Дюрандале вірний,
Коли я вмру, ти більше не потрібний!
А скільки битв з тобою виграв я,
А скільки царств завоював тобою
Для імператора з сідою бородою!
Ти не потрапиш в руки боягузам, —
Тобою володів такий васал,
Яких не зна вже Франція-краса!»
І незважаючи на те, що «Пісня про Роланда» має багато вигадок та перебільшень, незважаючи на те, що деякі вчинки її головного героя у наш гас виглядають досить сумнівними, ця поема висвітлює подвиги справжнього героя, який був таким для людей того часу, яким він є для наших сучасників та яким він залишиться для майбутніх поколінь. Бо головна наснага цього героя в тому, що свої подвиги він здійснював заради своєї батьківщини, заради свого народу.
Героїчні епоси середньовікової епохи збереглися краще, ніш літературні твори інших жанрів, бо вони розповсюджувалися співцями. Пізніше такі пісні та перекази записувалися і до нас дійшли в опрацьованому виді. Саме тому і сьогодні нам відомо багато героїв тієї епохи. І нехай риси їх характеру та їх вчинки були суттєво прикрашені, такі персонажі все одно були, є та залишаться героями свого народу.
Найбільшу частину літератури середньовіччя складають героїчні епоси французького народу. Причиною тому став високий рівень культури, яким у той час відрізнялись від інших народів племена галів, що населяли територію сучасної Франції. Колись вони були завойовані римлянами, що й сприяло бурхливому розвитку їх культури. Пізніше гали були завойовані франками і їхня культура стала основою майбутньої французької.
Одним з найвидатніших творів героїчного епосу є поема «Пісня про Роланда», яка входить у так званий «Королівський цикл».
Ця поема була складена приблизно у тисяча сотому році і її основою став героїчний епос. Сюжет «Пісні про Роланда» має історичну основу. В ній описуються події сімсот сімдесят восьмого року, коли на прохання одного з мусульманських правителів Карл Великий втрутився у сварки іспанських маврів та отримав невдачу.
Повертаючись з походу, французи зазнали нападу басків, яких їм так і не вдалося підкорити. З моменту події до моменту написання поеми пройшло більше трьох століть, тому правдиві історичні події в ній тісно переплелися з вигадкою.
У «Пісні про Роланда» оспівуються перемоги Карла Великого, хоча на сторонній погляд ці перемоги були завойовницькими и несли королю суттєву вигоду. За сім років походу Карл підкорив майже усі сарацинські міста і позбавив влади царя Марсилія, якого у поемі відображено безчесною людиною. Карл, зі свого боку, людина чесна і порядна, а з погляду того часу його похід не вважався загарбницьким, бо він ніс християнство у мусульманський світ тогочасної Іспанії. До речі, свята місія франків відображена автором у вигаданих ним небесних знаменнях, коли на прохання франків Бог зробив день довшим, а потім від смертельної рани самого короля зцілив архангел Гавриїл.
Перебільшена у поемі і мужність Роланда, коли він, незважаючи на смертельну рану, наганяє жах на ворогів. Однак усе одно, головна ідея твору – розкрити духовну красу і доблесть цього національного герою французького народу:
«Мій добрий меч, о Дюрандале вірний,
Коли я вмру, ти більше не потрібний!
А скільки битв з тобою виграв я,
А скільки царств завоював тобою
Для імператора з сідою бородою!
Ти не потрапиш в руки боягузам, —
Тобою володів такий васал,
Яких не зна вже Франція-краса!»
І незважаючи на те, що «Пісня про Роланда» має багато вигадок та перебільшень, незважаючи на те, що деякі вчинки її головного героя у наш гас виглядають досить сумнівними, ця поема висвітлює подвиги справжнього героя, який був таким для людей того часу, яким він є для наших сучасників та яким він залишиться для майбутніх поколінь. Бо головна наснага цього героя в тому, що свої подвиги він здійснював заради своєї батьківщини, заради свого народу.
