Поспішайте робити добрі справи
Відомо кожному, що добро , в його високому і істинному понятті – це саме той орієнтир , до якого слід прагнути людству , це маяк , що дарує своє світло заблукалим в нашому непростому світі подорожнім , це справжня мораль , мир і гармонія.
Людина , чиї помисли і вчинки спрямовані на добро , живе по- справжньому повним життям . Він , поміщаючи свій посильний внесок у добрі справи , тим самим робить світ кращим , світлішим і перспективніше , даруючи надію на відродження .
Того , кому невідомі безкорисливо добрі вчинки , варто пожаліти , адже він позбавлений надзвичайно радісного і теплого почуття , що наповнює все єство справжнього дарувальника. Той , хто не робить добрих справ , чиї думки обмежені лише власними егоїстичними інтересами , ніколи не відчує щедрості власної душі .
І якщо часом здається , що життя – як нескінченно довга дорога , і можна завжди встигнути звернути свої думки до добра , то подібні враження вельми оманливі. Тому потрібно поспішати робити добрі справи , наповнювати своє життя особливим сенсом , щоб після гірко НЕ шкодувати про втрачені можливості . Адже не дарма кажуть , що будь-який хороший вчинок повертається сторицею , і того , хто з готовністю віддає людям тепло свого серця , хто не байдужий до прикрощів і бід , хто робить добро, не вимагаючи натомість оплати , щедро нагороджує сама доля .
Неправі й ті , хто вважають , що людина здатна розтринькати себе , здійснюючи добрі справи і віддаючи цьому всі свої сили . Навпаки , добротою і щирістю людина збагачує самого себе , він стає мудрішим і прозорливіший . Він бачить світ в іншому, більш чистому і прекрасному світі, і щасливий лише тим , що може подарувати шматочок своєї палкої і чуйною душі ближнього.
Людина , чиї помисли і вчинки спрямовані на добро , живе по- справжньому повним життям . Він , поміщаючи свій посильний внесок у добрі справи , тим самим робить світ кращим , світлішим і перспективніше , даруючи надію на відродження .
Того , кому невідомі безкорисливо добрі вчинки , варто пожаліти , адже він позбавлений надзвичайно радісного і теплого почуття , що наповнює все єство справжнього дарувальника. Той , хто не робить добрих справ , чиї думки обмежені лише власними егоїстичними інтересами , ніколи не відчує щедрості власної душі .
І якщо часом здається , що життя – як нескінченно довга дорога , і можна завжди встигнути звернути свої думки до добра , то подібні враження вельми оманливі. Тому потрібно поспішати робити добрі справи , наповнювати своє життя особливим сенсом , щоб після гірко НЕ шкодувати про втрачені можливості . Адже не дарма кажуть , що будь-який хороший вчинок повертається сторицею , і того , хто з готовністю віддає людям тепло свого серця , хто не байдужий до прикрощів і бід , хто робить добро, не вимагаючи натомість оплати , щедро нагороджує сама доля .
Неправі й ті , хто вважають , що людина здатна розтринькати себе , здійснюючи добрі справи і віддаючи цьому всі свої сили . Навпаки , добротою і щирістю людина збагачує самого себе , він стає мудрішим і прозорливіший . Він бачить світ в іншому, більш чистому і прекрасному світі, і щасливий лише тим , що може подарувати шматочок своєї палкої і чуйною душі ближнього.
