Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона у повісті «Простак»
Герої повістей Вольтера мандрують світом, бачать різні країни, порівнюють їх, зустрічаються з різними людьми, знайомляться з ними і їхніми поглядами. Філософи і дикуни, монахи і королі, солдати і селяни проходять перед читачем як у калейдоскопі. Поезія і повчання, теорія і описи, характери і думки — все це переплітається у повістях у гармонійне єдине ціле. Все підпорядковане боротьбі з монархією, клерикалізмом, невіглаством. «Філософські повісті» Вольтера — свідчення його своєрідної блискучої письменницької і пародії. Кумедні ситуації, в яких опиняється Гурон, вигадані письменником для того, щоб показати, наскільки безглузді закони і правилау так званих «цивілізованих» країнах, якими нікчемами виглядають європейці у своїх бажаннях пояснити дикуну сумнівні переваги свого життя.
Результатом дивних з погляду європейців вчинків Гурона стало те, що родичі відправили мадемуазель де Сент-їв у монастир. Із пояснень Простак почує, що монастир — місце ув’язнення молодих дівчат, з чого робить висновок про жорстокість бретонців. Кохання Гурона та мадемуазель де Сент-Ів дуже сентиментальне, але, на відміну від інших вольтерівських повістей, закінчується трагічно. Наречена гине заради порятунку коханого. На думку Вольтера, кохання — найкраще з людських ( почуттів. Воно не сумісне з вимогами суспільства. Адже ‘суспільство переймається лише тим, щоб зберегти форму, а зміст залишається позаувагою. Мадемуазель де Сент-Ів має зникнути з цього світу, який увагу приділяє дотриманню етикету, а не збереженню кохання і життя взагалі.
Простак перевершив європейця природною кмітливістю, але й сам удосконалився лише завдяки бесідам із янсеністом і позитивному впливу науки. герой повісті — це вихований серед природи канадський індіанець, — гуронець. Не зіпсований цивілізацією, Простак здійснює вчинки, що суперечать французьким порядкам і моралі суспільства. Біблійні закони, прочитані ним у «Святому писанні», далекі від тих церковних правил, які його змушують виконувати. Чим глибше герой проникає у французьку дійсність, тим драматичнішим стає конфлікт між ними. Релігійні переслідування, шпигунство, брехливі звинувачення, в’язниця — такими є етапи знайомства героя з «цивілізованою» Європою.
Результатом дивних з погляду європейців вчинків Гурона стало те, що родичі відправили мадемуазель де Сент-їв у монастир. Із пояснень Простак почує, що монастир — місце ув’язнення молодих дівчат, з чого робить висновок про жорстокість бретонців. Кохання Гурона та мадемуазель де Сент-Ів дуже сентиментальне, але, на відміну від інших вольтерівських повістей, закінчується трагічно. Наречена гине заради порятунку коханого. На думку Вольтера, кохання — найкраще з людських ( почуттів. Воно не сумісне з вимогами суспільства. Адже ‘суспільство переймається лише тим, щоб зберегти форму, а зміст залишається позаувагою. Мадемуазель де Сент-Ів має зникнути з цього світу, який увагу приділяє дотриманню етикету, а не збереженню кохання і життя взагалі.
Простак перевершив європейця природною кмітливістю, але й сам удосконалився лише завдяки бесідам із янсеністом і позитивному впливу науки. герой повісті — це вихований серед природи канадський індіанець, — гуронець. Не зіпсований цивілізацією, Простак здійснює вчинки, що суперечать французьким порядкам і моралі суспільства. Біблійні закони, прочитані ним у «Святому писанні», далекі від тих церковних правил, які його змушують виконувати. Чим глибше герой проникає у французьку дійсність, тим драматичнішим стає конфлікт між ними. Релігійні переслідування, шпигунство, брехливі звинувачення, в’язниця — такими є етапи знайомства героя з «цивілізованою» Європою.
