Телль Вільгельм характеристика образа Теллья Вільгельма
Телль Вільгельм привернув увагу Шиллера по підказці Ґете, улітку 1797 р. совершавшего подорож у Швейцарію й місця, що відвідало, пов’язані з її народним героєм. Митецький стрілець Т., що простромлює за наказом тирана Геслера яблуко, покладене на голову своєму синові Вальтерові, — фольклорний образ, що має ходіння в легендах багатьох народів миру (древнескандинавское сказання про егиле, болгарське про Дигенисе, сербська пісня про одруження Душана, угорська казка про Чало-Пиште й др. ), однак у новій історії міцно співвіднесений з боротьбою швейцарського народу за звільнення від австрійського гніта (кінець XIII — початок XIV в. ). У Німеччині XVIII в. ім’я Т. звучав як символ патріотизму, мужності й волелюбності. На самому початку драми Т. — єдиний, хто насмілюється врятувати від гніву тирана Баумгартена, що вбив людини зі звиті Геслера за спробу поглумитися над дружиною. Він же з тих деяких, хто не бажає ушановувати капелюху Геслера, через що й змушений як покарання прострелити яблуко на голові сина.
Зовні смиренний, Т. не випадково говорить, що може покластися лише на себе. Це людина бездоганної етичної свідомості, що тяготиться думкою про необхідність убивства навіть як акту самооборони смертельно ображеної людини. Тому у фіналі, коли в будинок Т. приходить в одязі ченця вбивця свого дядька імператора Паррицида, Т. з жахом відвертається від нього, хоча й не видає його швейцарцям
Зовні смиренний, Т. не випадково говорить, що може покластися лише на себе. Це людина бездоганної етичної свідомості, що тяготиться думкою про необхідність убивства навіть як акту самооборони смертельно ображеної людини. Тому у фіналі, коли в будинок Т. приходить в одязі ченця вбивця свого дядька імператора Паррицида, Т. з жахом відвертається від нього, хоча й не видає його швейцарцям