Мотив весняного оновлення («Весняні сонети»)

Принцип зображення емоційних станів людини через картини навколишнього світу є дуже давнім. Він активно застосовувався в народній ліриці, звідки й прийшов до літератури.

Зіставлення природи та людських переживань здійснюється за подібністю або контрастом. Такий прийом визначають як психологічний паралелізм. З різними порами року в літературі ототожнюються різні емоції: наприклад, весняна пора, що супроводжується пробудженням природи від зимового сну, зазвичай викликає радісні почуття.

Оптимістичним настроєм перейнятий цикл Б. Грінченка «Весняні сонети» (1888). У ньому чотирнадцять творів, об'єднаних між собою мотивами весни, радісного весняного оновлення в природі й передчуттям оновлення в житті народу.

У «Весняних сонетах» поєднались ознаки пейзажної, інтимної і громадянської лірики. Поет звернувся до мотивів весни, надії, краси природи, кохання, щастя, правди й волі, праці-боротьби.

Весняний день (Федір Манайло, 1970)

Весняне оновлення довкілля погоджується з надією на пробудження народної сили. Важливими є й контрастні картини: Дніпро навесні переможно рветься з-під криги, а поряд — покірний підневільний «нікчемний люд» («Весна іде! Її дихання чую...»).

Весняна пісня (Марія Буряк, 1980)

Чарівний подих весни (Марфа Тимченко, 1997)

У циклі звучить заклик навчатись у природи, не втрачати надії на краще майбутнє. Символом прийдешнього оновлення виступає сонце. Воно здатне «осушити» людські сльози, відродити втрачене відчуття волі («Як вільно дишуть груди...»). Воно також упевнено перемагає «сірий туман», що загрожує заполонити світ («Скоріш! Скоріш! Од сірого туману...»). З утвердженням весняної сили відбуваються чарівні життєдайні метаморфози: «І світ почув: воскресни і живи!».

Весна — це ще й пора, коли хлібороби засівають ниву в очікуванні доброго врожаю. Й у «Весняних сонетах» постають алегоричні образи трудівників: «Колись і ти, сівачу правди й волі, / На рідний степ повинен ще прийти» («І світ воскрес! І, працівник великий...»).

Майже монументального вигляду набуває алегоричний образ трудівника, який закликає всіх небайдужих «на працю неліниву» («Та де вона? Невже її й не мати?»).

А завершується цикл просто й уже без будь-якого інакомовлення: «Працюй, борись, аж поки буде сила, /І всіх людей до праці закликай!».

Для Бориса Грінченка тема громадської роботи була визначальною. Невтомний трудівник усі свої життєві сили віддавав суспільній праці на користь народу. Література стала важливою ланкою у цій праці-боротьбі. Тож і не дивно, що в його творах навіть інтимні, психологічно-особистісні мотиви чи не завжди тісно поєднуються з громадянськими, патріотичними.

Читацький практикум

Прочитайте сонет. Виконайте завдання.

* * *

Весна іде! В повітрі молодому

Далекий крик мандрівних журавлів

Вже розітнувсь: ключем вони додому

У рідний край летять з чужих країв.

Весна іде! Веснянки задзвеніли,

Лунає спів по луках і гаях —

Мов устають нові могутні сили

В людських серцях, придавлених серцях.

І в грудях знов солодкії бажання,

І в грудях знов устали поривання,

І встала знов надія молода.

О, весно, йди! Всі ждуть тебе, кохана:

І небо жде, і жде весна приспана,

І ліс, і степ, і скована вода.

1888

Виявляємо літературну компетентність

1. У чому полягає жанрова своєрідність сонету?

2. Який образ циклу «Весняні сонети» є ключовим?

3. Що таке психологічний паралелізм?

4. З якою метою його використав автор? Наведіть приклади.

5. Визначте мотиви сонета «Весна іде!..».

Виявляємо творчі здібності

6. Який твір Б. Грінченка сподобався вам найбільше? Напишіть на нього відгук. Презентуйте відгук у класі або соціальній мережі.

Запрошуємо до бібліотеки

Щоб дізнатися більше про українську літературу другої половини XIX ст., прочитайте твори І. Нечуя-Левицького «Гетьман Іван Виговський», Панаса Мирного «Лихі люди», «Повія», Б. Грінченка «Каторжна», М. Старицького «Облога Буші», «Молодість Мазепи».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно