Імпресіонізм

Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — мистецька течія останньої чверті XIX — початку XX ст., що зародилась у малярстві, а потім поширилася на інші види мистецтва. Її назва походить від картини відомого французького художника Клода Моне «Враження. Схід сонця».

Брати Едмон та Жуль Ґонкури

Представники імпресіонізму не зображували дійсність, а прагнули передати суб'єктивні враження від неї. Засновники літературного імпресіонізму Едмон та Жуль Ґонкури були переконані, що «мистецтво — це увічнення у вищій, остаточній формі якогось моменту, якоїсь швидкоплинної людської особливості». Риси імпресіонізму можна помітити у творах відомих письменників Ґ. де Мопассана, М. Пруста, К. Гамсуна, А. Шніцлера та ін.

Імпресіоністи не розповідали про події, а фіксували зміни у внутрішньому світі своїх героїв: докладно відтворювали психічні стани, почуття й переживання. Вони навіть виробили специфічну літературну техніку, засновану на мозаїчному змалюванні мінливих вражень особистості.

Такий підхід до зображення людини та її життя вимагав добору й використання відповідних художніх засобів. Не випадково в змалюванні персонажів особливої ваги набув внутрішній монолог, посилилася роль пейзажу та інтер'єру як засобів психологічної характеристики.

У літературній спадщині імпресіоністів переважають малі жанрові форми: новела, оповідання, поезія в прозі.

Письменники-імпресіоністи активно використовували творчі здобутки інших художніх течій та напрямів: натуралізму, неоромантизму, символізму. В українській літературі імпресіонізм має помітне неоромантичне забарвлення.

Риси імпресіонізму наявні у творчості Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської, Марка Черемшини, Гната Михайличенка, Миколи Хвильового та ін.

Враження. Схід сонця (Клод Моне, 1872)

Хутір (Петро Левченко, 1896)

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ

(1864—1913)

Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року у Вінниці в сім'ї службовця. Початкову освіту здобув у містечку Барі, потім навчався в Шаргородському духовному училищі на Вінниччині. У цей час захопився літературою, почав планувати власне літературне майбутнє.

Через складні родинні та матеріальні обставини не зміг вступити до університету. Брак систематичних знань надолужував шляхом самоосвіти. Усе життя навчався, самотужки вивчив дев'ять мов. Ретельна підготовка допомогла скласти іспит на право працювати народним учителем.

Після нетривалого періоду вчителювання М. Коцюбинський став співробітником Філоксерної комісії. Вона займалась організацією боротьби зі шкідником винограду — філоксерою. Письменник декілька років провів у Бесарабії та Криму. Знайомство з життям молдовського та кримськотатарського народів позначилося на тематиці його творів.

На початок роботи у Філоксерній комісії припало зближення М. Коцюбинського з «Братством тарасівців». Це організація молодих інтелігентів, які обстоювали українські національні інтереси. Письменник виявляв активну громадянську позицію, робив усе для розвитку національної культури. Через це довгий час перебував під негласним наглядом поліції.

Після п'яти років роботи у Філоксерній комісії М. Коцюбинський працював журналістом у Житомирі. Згодом переїхав до Чернігова, де обіймав різні посади в земстві — тодішньому органі місцевого самоврядування.

Письменник брав участь у культурному житті Чернігова, улаштовував літературні вечори. На них часто бували В. Блакитний, М. Вороний, П. Тичина, які згодом стали відомими поетами.

Хвороба легень та хворе серце змушували М. Коцюбинського виїздити на лікування до Італії. 25 квітня 1913 року після загострення хвороби серця письменник пішов із життя.

Михайло Коцюбинський

Михайло Коцюбинський (Михайло Жук, 1925)

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність

1. Дайте короткі відповіді на запитання.

• Де й коли народився М. Коцюбинський?

• Яку освіту він здобув?

• Де й ким він працював?

• До якої таємної організації молодих інтелігенте належав М. Коцюбинський? Яку мету визначили члени організації?

2. Запишіть відомості про життя письменника в зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).

Виявляємо літературну, інформаційно-цифрову компетентності, обізнаність у сфері культури

3. Знайдіть в Інтернеті інформацію про «Братство тарасівців». Поділіться цією інформацією з однокласниками в зручній для вас формі (повідомлення на уроці або в соціальних мережах, плакату, листівки).

Від реалізму до модернізму

Писати М. Коцюбинський почав рано — у дванадцять років. Літературну славу здобув не одразу. Подав своє перше оповідання до журналу та дістав натомість пораду покинути літературу й «не калічити нашу святу мову». Тож мусив довго й ретельно вдосконалювати свою художню техніку.

Спершу М. Коцюбинський захоплювався реалізмом, наслідував І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного. Писав твори для дітей («Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник»), порушував моральні та соціальні проблеми («На віру», «П'ятизлотник»).

На початку XX ст. М. Коцюбинський прийняв ідеї модернізму, послідовно застосовував їх на практиці. У прозі віддавав перевагу таким напрямам, як імпресіонізм та неоромантизм. Риси імпресіонізму виявились у його новелах «Цвіт яблуні» та «Intermezzo». Новела «На камені» та повість «Тіні забутих предків» написані в неоромантичному стилі.

Виявляємо літературну, інформаційно-цифрову компетентності, обізнаність у сфері культури

В електронному додатку до підручника знайдіть репродукції картин українських художників-імпресіоністів. Підготуйте мультимедійну презентацію на тему «Вічні миттєвості краси».

Неоромантизм — напрям модернізму, якому властиві увага до незвичайних особистостей, сильних пристрастей, до всього загадкового й фантастичного.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно