«Contra spem spero!»

Читацькі діалоги

Поезія «Contra spem spero!» давно стала хрестоматійною. її зміст — ясний і прозорий. Перед нами своєрідний підсумок рефлексій дев’ятнадцятирічної дівчини з приводу навіяних загостренням хвороби печалі, суму, тривоги, які посилювалися красою і буянням весняної природи.

Мужність і воля ліричної героїні викликають захоплення. Як і майстерність авторки у відтворенні її переживань. Це зриме втілення неоромантичного ідеалу поетеси — сильна вольова особистість.

Усе це відчуває і сприймає читач. Але виникають запитання. Чому Леся Українка назву поезії подає латиною? Мода (особливо, якщо згадати назви художніх полотен М. Коцюбинського «Intermezzo», «Fata morgana», О. Кобилянської «Valse melancolique» та інших).

Звичайно ж, ні. Молоде покоління кінця XIX ст. адресувало свої твори широкому загалу читачів, зокрема й інтелігенції, для якої латина була зрозумілою.

Але це лише частина відповіді. Для того, щоб осягнути талановитість Лесі Українки, її неймовірне чуття слова, спробуємо замінити вислів українським перекладом — «Без надії сподіваюсь». Вслухавшись у звучання фрази, розуміємо, що поданий латиною заголовок задає поезії чіткий карбований ритм, який знаходить продовження у перших словах самого вірша:

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Отже, вони були — «жалі й голосіння»? Так, і це неминуче. Але лірична героїня не приймає перспективи «проплакати всю молодість». її відповідь, коротка й однозначна:

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

Наступні чотири строфи — підтвердження рішучості ліричної героїні. І тут уважний читач робить несподіване відкриття: у її сприйнятті нерозривно сплелися особисте і громадське. Підтвердженням цій тезі слугують образи, зміст яких вочевидь ширший за страждання і болі, породжені хворобою: «сумний переліг», «мороз», «кора льодовая, міцна», «довга темная нічка невидна». Лірична героїня прагне діяти: «крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, сіять барвисті квітки, камінь важкий підіймать».

Це емоційна настанова, у якій перешкоди сприймаються у формі яскравий зримих образів. Посилюючись від строфи до строфи, емоційна напруга сягає епогею у словах, які є логічним висновком усього сказаного:

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Так думає і відчуває лірична героїня у хвилини болю. А ви?

Покладена на музику Я. Степовим поезія зазвучала гімном справжнім незламності й нескореності людини.

Запитання і завдання

1. Прочитайте чи прослухайте у виконанні професійних акторів поезію Лесі Українки «Contra spem spero». Поділіться своїми враженням з однокласниками й однокласницями або членами родини.

2. Якою, на вашу думку, є лірична героїня вірша? Створіть її «емоційний портрет».

3. Знайдіть у вірші алегоричні образи і поясніть їхню роль.

4. Визначте роль антитези в композиції вірша «Contra spem spero!».

5. Поміркуйте, чому колір є «будівничим матеріалом для конструювання художнього образу поетеси»? Якою ви бачите кольорову гаму збірки «На крилах пісень»?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно