|
Період останніх десятиліть XIX ст. і початку XX ст. для української літератури продемонстрував зміни в естетичній свідомості митців, що зумовили появу модернізму як нового літературно-мистецького напряму. Не всі митці схвально сприйняли новітні ідеї та форми мистецтва. Тоді чітко визначилися дві основні тенденції літературного розвитку. Одна - традиційна, просвітницька, народницька. Друга - виразно новаторська, зорієнтована на європейські віяння і здобутки, в основному модерністська. Але в українському письменстві ранній модернізм виявився явищем не так естетичним, як культурно-історичним, а це означало, що національній самоідентифікації в художніх текстах модерністського звучання митці приділяли особливу увагу. Іван Франко справедливо наголошував, що письменники модерністського напряму виявляли себе патріотами, адже намагалися «цілком модерним європейським способом» у літературі відтворити «своєрідність життя українського народу». Народництво також зазнало суттєвих змін, тому творчі здобутки старшого покоління митців, які продовжували творити у звичному для них руслі й тоді, коли модернізм уже набрав потужності й популярності, варто визначати як неонародницьку течію. У більшості художніх творів того часу поєднані народницько-позитивістські та етнографічні прояви з виразно новаторськими формами європейського літературного досвіду творчості, зокрема з такими, як рефлексія1, елементи психоаналізу, художнє відтворення тонких нюансів2 людських переживань, почуттів, думок, настроїв. Неонародники (Михайло Старицький, Борис Грінченко, Олена Пчілка, Павло Грабовський, Архип Тесленко, Степан Васильченко, Гнат Хоткевич) у найкращих своїх літературних здобутках (наприклад, «Мати» А. Тесленка, «Під тихими вербами», «Серед темної ночі», «Брат на брата» Б. Грінченка, «Чайка» Степана Васильченка, «Червоні корогви» Олени Пчілки, «Авірон» Г. Хоткевича) виявилися близькими до неоромантизму. 1Рефлексія - самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом. Літературна рефлексія - художнє тлумачення й показ авторських переживань або калейдоскопічних змін психічних станів персонажів твору....
|