Воєнне лихоліття
- 2-12-2022, 12:18
- 279
11 Клас , Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (профільний рівень)
Воєнне лихоліття
Друга світова війна стала трагічною сторінкою в житті всього українського народу. Не маючи власної держави, українці воювали проти Німеччини та її союзників у складі різних військових утворень, а найбільше — в Радянській та Українській повстанській арміях. У ході війни українські землі було окуповано німецькими, румунськими й угорськими військами. У часи воєнного лихоліття загинув кожен п'ятий українець (сукупні втрати склали близько 8 мільйонів життів).
Література не могла лишатися осторонь загальнонародної трагедії. У часи випробувань письменники гостро усвідомлювали нагальну потребу бути зі своїм народом, захищати його інтереси. Багато з них пішли на фронт, брали участь у бойових діях, були військовими кореспондентами. Інші потрапили до евакуації, працювали в газетах і на радіо.
Сестриця (Марат Самсонов, 1953)
Реакцією на початок війни стали поезії «Ми йдемо на бій» Павла Тичини, «Клятва» Миколи Бажана, «За землю рідну» Максима Рильського, «Ми переможемо» Володимира Сосюри. Ці твори, хоч і не були позбавлені радянських ідеологічних штампів, відзначались патріотизмом та щирими закличними інтонаціями.
Українські поети підтримували віру в перемогу, гостро засуджували війну. Найбільшого розвитку набула громадянська лірика. У часи війни М. Рильський видав збірки «Слово про рідну матір», «Світова зоря», написав поему «Жага». В. Сосюра видав вірші, які увійшли до збірок «В годину гніву», «Під гул кривавий». Андрій Малишко написав цикл «Україно моя».
З'явились і нові прозові твори. Вийшла збірка оповідань та нарисів Юрія Яновського «Земля батьків». У прозі повною мірою розкрився талант Олександра Довженка. Йому належать оповідання «Ніч перед боєм», «Мати», новела «Воля до життя», кіноповість «Україна в огні». Писали антивоєнну прозу Андрій Головко, Юрій Смолич, Семен Скляренко, Олександр Ільченко, Олександр Копиленко та ін.
Перемога (Євсей Мойсеєнко, 1972)
Твори письменників видавали на сторінках газет «За Радянську Україну», «За честь Батьківщини!», «Література і мистецтво». Виходили журнали «Україна» і «Перець», працювали радіостанції «Радянська Україна», «Дніпро» та ін.
В окупованому Києві діяло українське націоналістичне підпілля. Його учасниками було створено Спілку українських письменників на чолі з Оленою Телігою. Вони рішуче виступали за створення незалежної української держави й через це зазнали переслідувань: 1942 року німці розстріляли поетку Олену Телігу, поета Івана Ірлявського, редактора газети «Українське підпілля» Івана Рогача, публіциста Ореста Чемеринського.
Важливою прикметою літератури часів війни була публіцистичність (від лат. слова publicus — громадський).
Письменники прагнули активно впливати на громадську думку, надихати людей на боротьбу з ворогом.
Публіцистика — це оповідання, нариси, статті, інші твори, що висвітлюють актуальні проблеми сучасності. Публіцистичний твір вирізняється тим, що не лише описує, а й спонукає до обговорення важливих питань, викриває недоліки, закликає до дії й боротьби.
Рідна земля (Адольф Константинопольський, 1957)
Солдат (Віктор Зарецький, 1962)
Українській літературі часів війни властиві такі риси:
- переважання патріотичної тематики;
- уславлення захисників рідного краю й засудження ворогів;
- зображення народного горя;
- посилена увага до теми родини й родинних цінностей;
- звернення до української історії, змалювання героїчних постатей минулого;
- віра в перемогу та в нове, краще майбутнє України після війни.
Опрацьовуємо прочитане
- 1. У зручній для вас формі визначте особливості розвитку української літератури під час «воєнного лихоліття».
Ділимося читацьким досвідом
- 2. Пригадайте, які твори про війну проти фашистських загарбників ви читали у попередніх класах, самостійно. Яке враження вони на вас справили? Які риси властиві цим творам?
Готуємо проект
Під час опрацювання теми «Воєнне лихоліття» пропонуємо підготувати проекти:
- Українські письменники у Другій світовій війні.
- Письменник і режисер Олександр Довженко.
Київ після звільнення в листопаді 1943 року
Розбирання руїн у звільненому місті
Після війни (Микола Попов, 1966)
Коментарі (0)