Виявляємо літературну компетентність

• 1. Які почуття викликала у вас прочитана поезія?
• 2. Розкажіть, яким ви уявляєте ліричного героя твору.
• 3. Зверніть увагу на синтаксичну будову тексту. Яких речень у ньому більше: простих чи складних, односкладних чи двоскладних, повних чи неповних? Яких особливостей це надає поезії?
• 4. Знайдіть у вірші називні речення. Що описує поет за їх допомогою? Які зорові та звукові образи, емоції виникають у вас під час читання цих речень?
• 5. Прокоментуйте роль звертань і запитань у поезії.
• 6. Які голосні та приголосні звуки найчастіше повторюються у вірші? Як змінюється звуковий малюнок тексту від його початку до завершення? Як це позначається на настрої поезії?
• 7. Які ознаки кларнетизму можна відзначити у вірші «О, панно Інно...»?

Досліджуємо самостійно

• 8. Назвіть авторські новотвори, ужиті у вірші. Поясніть їхнє значення. Визначте, від яких слів і яким способом вони утворені. Чого вдалося досягти автору за допомогою цих слів?

Виявляємо обізнаність у сфері культури

• 9. Розгляньте репродукцію панно Михайла Жука «Біле і чорне» (с. 29). З'ясуйте за допомогою мережі Інтернет, як історія створення картини пов'язана зі змістом вірша П. Тичини «О панно Інно».
• 10. Знайдіть у мережі Інтернет і послухайте пісні на слова поезії «О панно Інно...» (у виконанні Віктора Морозова, гуртів «Мертвий півень», Dakh Daughters, «Апокриф» та ін.). Який варіант пісні справив на вас найбільше враження? Чим, на вашу думку, ця поезія приваблює музикантів?

• ТРАГЕДІЯ РОЗЧАРУВАНЬ («ОДЧИНЯЙТЕ ДВЕРІ...»)

В основі твору — різке, раптове й несподіване протиставлення. Усе тут — для вираження трагічного переживання катастрофізму буття.

Визначальними у вірші є риси експресіонізму: суб'єктивізм, мотив розчарування (у його трагедійному розкритті), фрагментарність, символіка і гротеск — неприродне поєднання-протиставлення в одній картині «світла» і «темряви».

Критик Андрій Ніковський звернув увагу на вдале авторське переосмислення одного з кульмінаційних елементів урочистого обряду вінчання: «Ефект цього вірша заснований на церковній ремінісценції, на ефекті того моменту, коли наречена входить до церкви: закриті двері, хор зупиняється, люди обертаються до дверей. У церкві сутінки, тихо. Враз розчиняються двері, хор гримить, — «Гряди, гряди, голубице моя», в церкву вливається світло, гомін і в квадраті дверей горить блакить неба, і в центрі уваги — молода, ясна наречена, біла голубка. Павло Тичина скористався тим глибоким ефектом, котрий походить від руйнації звичної згадки, він на самім високім ступеню ламає звичну асоціацію і замість ясного образу при «Гряди, голубице моя» дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі».

Вірш П. Тичини поєднує мрію та гірке розчарування. Це відгук на випробування й утрати часів визвольних змагань: замість очікуваної близької й ідеальної «голубої блакиті» — страхітлива «горобина ніч» та неминучі в часи революційної боротьби жертви («шляхи в крові»). Ключовий образ — двері, ця символічна межа. І цікавий новотвір — образ «незриданних сліз», що до краю посилює трагізм переживання.

Дуже точно про «Одчиняйте двері...» написав А. Ніковський: «Ось... цей найкращий вірш нашої поезії про українське відродження, про перші наші ясні сподіванки й почуття національного щастя та дальші соціальні й політичні бурі, анархію, кров...».

Біле і чорне (Михайло Жук, 1914)

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Доведіть або спростуйте тезу: «У вірші «Одчиняйте двері...» простежуються риси експресіонізму».
• 2. Які особливості історичної доби знайшли відгук у творі П. Тичини? Яким чином їх відображено у вірші?