Виявляємо літературну компетентність

• 1. Яке враження справив на вас вірш? Які образи привернули вашу увагу? Які асоціації вони породжували? Які запитання у вас виникли після прочитання твору?
• 2. Які зорові образи постають у творі? Якими художніми засобами поет їх створює? Якого емоційного забарвлення набувають ці образи?
• 3. Назвіть контрастні образи вірша. Якої мети досягає автор за їх допомогою?
• 4. Яким постає ліричний герой цього твору?

Ділимося читацьким досвідом

• 5. Пригадайте (за потреби перечитайте) вірш М. Старицького «Виклик», уривок з поеми Т. Шевченка «Причинна». Що об'єднує їх із віршем Є. Плужника «Ніч... а човен — як срібний птах!..»? У чому відмінність творчої манери поетів? Чим, на вашу думку, зумовлена ця відмінність?

Виявляємо творчі здібності

• 6. Уявіть себе художником. Опишіть картину, яку створили б до вірша Є. Плужника «Ніч... а човен — як срібний птах!..». За бажання намалюйте її. Проведіть виставку або конкурс робіт.

• ОСІННІ РОЗДУМИ

(«ВЧИСЬ У ПРИРОДИ ТВОРЧОГО СПОКОЮ...»)

Вірш «Вчись у природи творчого спокою...» увійшов до другої збірки Є. Плужника «Рання осінь» (1927). Зміст твору перегукується з назвою збірки, бо в ньому розкриваються емоції, що їх викликають «вересневі дні».

Осінь (Зінаїда Серебрякова, 1910)

Стриманість і виваженість — визначальні риси цієї поезії. Вона має форму монологу, зверненого до уявного співрозмовника. Звертання на «ти» посилює ліричність і сповідальність твору. Монолог не без повчання, але водночас він схожий на запрошення до дружнього діалогу. Адже головний аргумент про «певний шлях» висловлено з питальною, а не наказовою інтонацією.

Золота осінь (Микола Бурачек, 1916)

У творі розвивається мотив гармонії, універсального усталеного ритму. Внутрішній стан героя — спокій і рівновага. Такого стану він досягає завдяки спогляданню вересневої природи. Герой усвідомлює просту мудрість «певного шляху», до якої приходить людина, уже поблукавши життєвими манівцями.

Можливо, поза цим — авторська вітаїстична віра в могутній природний плин усього сущого, часткою якого є й людина з її творчими амбіціями?

Коментар фахівця

Виражальні засоби поетичної мови Євгена Плужника урізноманітнюються, його лексика легка, рухлива, точна, рима свіжа, ловлена на слух, рядок елегантно зупиняється, наче завмирає у високості, щоб вибухнути вражаючим смисловим акцентом. Поет удосконалює поетику образного зіткнення смислових контрастів і антитез, довірливо, акварельно чисто передає психологічні стани...