Воєнне лихоліття

Матеріал цього розділу відкриває перед вами широкі можливості

для розуміння особливостей світовідчуття українців, національного характеру, народної моралі та етики, усвідомлення важливості культурної самоідентифікації особистості, визначення значущих для себе національних і загальнолюдських цінностей.

Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу набути та виявити такі компетентності:

• літературну — уміння розповідати про літературу воєнного періоду, творчу біографію О. Довженка як письменника та кінорежисера, художньо-стильові особливості його творів, оперувати поняттями «кіноповість», «публіцистичність»; аналізувати проблематику й образи героїв новели О. Гончара «Модри Камень», визначати основну ідею твору, аргументувати його жанрову належність;
• ключові — уміння зіставляти специфіку розкриття певної теми в різних видах мистецтва, указувати на прояви національного мислення, світовідчуття в характерах героїв; критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі; аналізувати життєву ситуацію з різних позицій, застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування.

Друга світова війна стала трагічною сторінкою в житті всього українського народу. Не маючи власної держави, українці воювали проти Німеччини та її союзників у складі різних військових утворень, а найбільше — у Радянській та Українській повстанській арміях. У ході війни українські землі було окуповано німецькими, румунськими й угорськими військами. У часи воєнного лихоліття загинув кожен п'ятий українець (сукупні втрати склали близько 8 мільйонів життів).

Література не могла лишатися осторонь загальнонародної біди. У часи випробувань письменники гостро усвідомлювали нагальну потребу бути зі своїм народом, захищати його інтереси. Багато з них пішли на фронт, брали участь у бойових діях, були військовими кореспондентами. Інші потрапили до евакуації, працювали в газетах і на радіо. Реакцією на початок війни стали поезії «Ми йдемо на бій» Павла Тичини, «Клятва» Миколи Бажана, «За землю рідну» Максима Рильського, «Ми переможемо» Володимира Сосюри. Ці твори, хоч і не були позбавлені радянських ідеологічних штампів, відзначались патріотизмом та щирими закличними інтонаціями.

Сестриця (Марат Самсонов, 1953)

Українські поети підтримували віру в перемогу, гостро засуджували війну. Найбільшого розвитку набула громадянська лірика. У часи війни М. Рильський видав збірки «Слово про рідну матір», «Світова зоря», написав поему «Жага». Перу В. Сосюри належать книжки віршів «В годину гніву», «Під гул кривавий». Андрій Малишко написав цикл «Україно моя».

З'явились і нові прозові твори. Вийшла збірка оповідань та нарисів Юрія Яновського «Земля батьків». У прозі повною мірою розкрився талант Олександра Довженка. Йому належать оповідання «Ніч перед боєм», «Мати», новела «Воля до життя», кіноповість «Україна в огні». Писали антивоєнну прозу Андрій Головко, Юрій Смолич, Семен Скляренко, Олександр Ільченко, Олександр Копиленко та ін.

Перемога (Євсей Мойсеєнко, 1972)

Твори письменників друкували на сторінках газет «За Радянську Україну», «За честь Батьківщини!», «Література і мистецтво». Виходили журнали «Україна» і «Перець», працювали радіостанції «Радянська Україна», «Дніпро» та ін.

В окупованому Києві діяло українське націоналістичне підпілля. Його учасниками було створено Спілку українських письменників на чолі з Оленою Телігою. Вони рішуче виступали за створення незалежної української держави й через це зазнали переслідувань: 1942 року німці розстріляли поетку Олену Телігу, поета Івана Ірлявського, редактора газети «Українське підпілля» Івана Рогача, публіциста Ореста Чемеринського.

Солдат (Віктор Зарецький, 1962)

Важливою прикметою літератури часів війни була публіцистичність. Публіцистичний твір спонукає до обговорення важливих питань, викриває недоліки, закликає до дії й боротьби.

Публіцистика — твори, що висвітлюють актуальні суспільні проблеми.

Письменники прагнули активно впливати на громадську думку, надихати людей на боротьбу з ворогом.

Розбирання руїн у звільненому місті

Українській літературі часів війни властиві такі риси:

• переважання патріотичної тематики;
• уславлення захисників рідного краю й засудження ворогів;
• зображення народного горя;
• посилена увага до теми родини й родинних цінностей;
• звернення до української історії, змалювання героїчних постатей минулого;
• віра в перемогу та в нове, краще майбутнє України після війни.

Опрацьовуємо прочитане

• 1. У зручній для вас формі (текст, план, схема тощо) визначте особливості розвитку української літератури в часи «воєнного лихоліття».

Ділимося читацьким досвідом

• 2. Пригадайте, які твори про війну проти фашистських загарбників ви читали в попередніх класах, самостійно. Яке враження вони на вас справили? Які риси властиві цим творам?

Готуємо проект

Під час опрацювання теми «Воєнне лихоліття» пропонуємо підготувати проекти:

• «Українські письменники у Другій світовій війні»
• «Режисер Олександр Довженко»

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)