Опрацьовуємо прочитане

• 1. Чим зацікавила вас особистість письменника? Як письменник ставиться до класичної літератури? На вашу думку, як на наші читацькі смаки впливають книжки, які ми читаємо в дитинстві?
• 2. Знайдіть у мережі Інтернет записи публічних виступів поета Сергія Жадана. Чи сподобалося вам, як поет читає свої вірші? Чому виступи поета часто супроводжує музика? Чого ви очікуєте від творів С. Жадана?

• СУЧАСНА РОМАНТИКА

(«МУЗИКА, ОЧЕРЕТ...», «СМЕРТЬ МОРЯКА РІЧКОВОГО ФЛОТУ...»)

В одному з інтерв'ю С. Жадан зізнався: «Мистецтво — це така штука, де, безперечно, потрібні знання, освіта і досвід, але інтуїція потрібна не меншою мірою». Він і сам у поезії покладається на інтуїцію, яка підказує йому красиві та влучні образи. Ось як у вірші «Музика, очерет...»: комети, ріки, міста, вії, «печальний голос», плач, «поїзд твоїх химер», «різний сніг» — і, звичайно, «тихо росте душа». Як іще краще й доступніше написати про кохання?

А ось балада «Смерть моряка річкового флоту...» — про кохання і смерть. У художньому просторі твору панує ірраціональна сила фатуму. Немає щастя морякові річкового флоту в непривітному світі, і так хочеться втечею притлумити біль любовної драми — повз «мерехкі електричні турбіни» ризикованим шляхом «на обважнілі одеські тумани» та «скумбрії плавники пурпурові», ну і, звичайно, «на вірну смерть». А десь за його такою бажаною жінкою й за «міддю в її волоссі» плачуть, ні більше ні менше, аж цілі «риболовецькі артілі».

Років зо двісті тому інший харківський поет-романтик Л. Боровиковський написав баладу «Розставання». Там, звичайно, не про моряка річкового флоту, а про козака, який покинув дівчину, скорившись волі фатуму: «Блудить, літає козаченько в полі: / Козацька охота гірше неволі».

Сучасний поет романтичні кліше й стереотипи осмислює іронічно, залучає їх до процесу постмодерністської гри, немов балансує на межі щирості й пародіювання. У такий спосіб творчі здобутки митців доби романтизму стають продуктивним чинником сучасної української поезії.

Читацький практикум

* * *

Музика, очерет,

на долоні, руці.

Скільки пройде комет

крізь понадхмар'я ці.

Як проступа тепло

через ріки, міста.

Все, що у нас було —

тільки ця висота.

Все, що трималось вій,

голос печальний, плач,

я скидаю на твій

автовідповідач.

Поїзд твоїх химер

не зупиняє біг,

нам з тобою тепер

падає різний сніг.

Нарізно кров поспіша,

солодко шириться лет,

тихо росте душа,

мов ламкий очерет.

Виявляємо літературну компетентність

• 1. Яке враження справив на вас прочитаний твір? Про що він, на вашу думку? Хто такі «ми», про яких у ньому сказано?
• 2. Які асоціації викликає у вас ритм вірша, його звукова форма?
• 3. Опишіть картину, що постає перед вами під час сприйняття твору.
• 4. Через які образи ліричний герой сприймає навколишній світ?
• 5. Які відчуття у вас виникають під час читання третьої строфи? У чому незвичайність зображення?
• 6. Яке значення має у творі образ очерету? За якими ознаками з очеретом порівнюється душа? Чи здається вам влучним таке порівняння?

Виявляємо обізнаність у сфері культури

• 7. Знайдіть у мережі Інтернет і послухайте пісню гурту «Вертеп» «Музика і очерет» на слова С. Жадана. Чи відповідає таке музичне оформлення вашим уявленням про цей твір? Чому саме?

* * *

Смерть моряка річкового флоту

схована в прибережній глині,

доки він робить свою роботу,

доки мусони стоять в долині.

Стишені баржі, рухливі шхуни,

що пропливають за течією,

торкають хребта його басові струни,

говорять: вона не буде твоєю,

вона, ця жінка, зі сріблом у горлі,

із серцем зі слонової кістки,

настоюється на своєму горі,

не дочекавшись від тебе звістки,

кинула все, що тримала досі,

ховає дощі глибоко в тілі.

Чуєш, за міддю в її волоссі

плачуть риболовецькі артілі?

Тому пливи собі повз пороги,

повз мерехкі електричні турбіни,

подалі від своєї тривоги,

подалі від цієї країни.

На золоті вогні малярії,

на стомлений голос діви Марії,

на обважнілі одеські тумани,

на теплі від мулу і жиру лимани.

На скумбрії плавники пурпурові,

на рвані потоки нічного вітру,

на вірну смерть

від чорної крові,

чорної крові,

технічного спирту.

Тоді проситимеш трохи ласки,

щоби було не надто жорстоко,

щоб не забули тобі покласти

по срібній монеті

на кожне око.

Потім пітьма набіжить звідусюди.

Потім зірки перестануть снитись.

А потім і серце змушене буде

спинитись.

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Розкажіть про думки та емоції, що виникли у вас під час прочитання вірша. Що привернуло вашу увагу, вразило? Визначте, якими є мотиви твору.
• 2. Чому, на вашу думку, автор звертається до образу моряка?
• 3. Як описано у вірші жінку? Які деталі цього опису здаються вам незвичайними? Чи дізнаємось ми щось про її зовнішність, характер?
• 4. Який біблійний образ є у творі? Яку роль він відіграє?
• 5. Для чого героєві мають покласти «по срібній монеті на кожне око»? Якщо вам нічого не відомо про цей звичай, з'ясуйте, провівши пошукову роботу. Що додає до сприйняття вірша згадка про нього?
• 6. Сформулюйте свою думку про те, у чому найбільша цінність цього вірша.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

• 7. Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте відео Анжели Богаченко на вірш С. Жадана «Смерть моряка річкового флоту...» (робота на конкурс відеопоезії CYCLOP, 2013). Що сподобалося вам у цьому відео, що привернуло увагу?