Поема в прозі «Поза межами болю». Історична основа твору. Твір розкриває антилюдяний, нищівний характер війни. За основу взято реальні події, учасником яких став сам письменник. Як уже згадувалося, він потрапив у сербський полон і його разом з іншими полоненими під час зимового відступу сербів було відправлено через засніжені албанські гори. Цей шлях дістав назву «дорога смерті», адже через холод, голод і знесилення масово гинули як полонені, так і конвоїри. У творі розповідається про шістьох товаришів митця, з якими він відстав від загальної колони. Усі вони загинули, а самого письменника врятував лікар Василь Романишин, якого автор з вдячністю згадує в передмові до твору.

Умовність художнього зображення. Конкретні історичні події набувають в інтерпретації письменника художнього узагальнення й слугують стрижнем для його антивоєнних міркувань. За допомогою цього узагальнення автор створив іншу художню реальність — умовну. Уже перший рядок поеми твору вказує на умовність зображення: «Поміж небом і землею блукають тисячі й тисячі тіней». Умовними, навіть схематичними є окремі епізоди. Скажімо, нереальною видається можливість розпалити вогонь на засніженому гірському перевалі й довго його підтримувати шматками свого одягу.

Тема й ідея твору. Тема твору «Поза межами болю» — зображення трагічних подій Першої світової війни й боротьба людини за життя в критичній ситуації. Автор засуджує війну й мілітаризм, утверджує нездоланність людського духу, силу розуму й волі до життя. Він наголошує на тому, що навіть у найскладніших життєвих обставинах потрібно залишатися людиною (головна ідея твору). Увесь твір пронизує гуманістична ідея, яку визначив сам автор: «Любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть».

Герої твору О. Турянського «ніби стають схемами ("тінями”), що розкривають певну ідею. Усе, що про них відомо, — це лише окремі моменти минулого життя, що вплинули безпосередньо на їхній теперішній духовний стан. Натомість війна персоніфікується, набуває ознак живої істоти, тієї зловісної природи, що чатує на блукальців і несе їм загибель. Заперечуються будь-які цінності цивілізованого світу: марними є культурні надбання, непотрібними стають гроші, сміховинними видаються світські розваги. Проте залишаються звичайні загальнолюдські категорії, що надають сенсу існуванню, не дають утомленим душам зійти в небуття. Це — дружба, людяність, милосердя, любов. Саме любов до своїх близьких, надія на зустріч з ними допомогли вижити головному героєві Оглядівському» (А. Землянська).

Узагалі, тема війни та її згубного впливу не була новою на той час. У її розробленні О. Турянським можна простежити суголосність з творами Е. М. Ремарка («На Західному фронті без змін»), А. Барбюса («Вогонь») та ін.

Жанрове й стильове визначення твору. Існує декілька версій стосовно жанрової форми твору «Поза межами болю»: це й автобіографічна повість, поема в прозі, лірична повість, нарешті повість-поема, як її назвав сам митець. Усі ці визначення мають право на існування, адже у творі — реалістична основа, він написаний ритмізованою прозою, а співіснування ліричного й епічного начал, уведення в текст безпосередньо пісні, драматизація оповіді пояснюють авторське визначення жанру.

Теорія літератури

ПОЕМА В ПРОЗІ

Поема в прозі (повість-поема) — великий за обсягом ліро-епічний твір, у якому зображено значні події та яскраві характери. Цьому жанру властиві всеохопний пафос і ліризм.