Микола Хвильовий

Наділений чутливою інтуїцією, письменник гарячково шукає виходу із катастрофічної ситуації, породженої наростаючою хвилею репресій, вимиранням мільйонів українських селян, поширенням недовіри і підозри в суспільстві. Шукає і не знаходить. Бо не бачить виходу з цієї ідеологічної пастки, в яку він, комуніст, потрапив, натхненно довірившись гуманістичним ідеалам Революції.

Микола Жулинський, літературознавець

Микола Хвильовий — прозаїк, поет, публіцист, історіософ, неперевершений майстер малої прозової форми, «романтик революції», основоположник романтичної течії в українській літературі XX ст. Ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр., незрівнянний памфлетист, пристрасний полеміст-інтелектуал.

Знайомство здалеку і зблизька

Сторінки життєпису. Микола Григорович Фітільов (псевдонім Микола Хвильовий) народився 13 грудня 1893 р. в селищі Тростянець Охтирського повіту (тепер Сумська область) в учительській родині.

Закінчив початкову школу, далі навчався в Охтирській чоловічій гімназії, із шостого класу якої був відрахований за участь у революційному гуртку, а згодом у Богодухівській гімназії, звідки був виключений за зв’язки із соціалістами.

У пошуках заробітку мандрує Донбасом і півднем України.

У 1911 р. Микола повертається до матері на хутір Дем’янівку (батьки на той час розлучилися), влаштовується писарем Рублівської волосної управи. Багато читає, бере активну участь у культурно-просвітницьких гуртках молоді. У Дем’янівці він познайомився з майбутньою дружиною — Катериною Гащенко. 13 січня 1920 р. у Фітільових народилася донька Іраїда, проте їхній шлюб розпався.

Навесні 1916 р. Хвильовий приїхав до Богодухова, де склав іспити й отримав гімназійний диплом (атестат зрілості).

Невиправний романтик, Микола Хвильовий у 1919 р. вступає до КП(б)У, захопившись її привабливими соціальними гаслами.

З 1921 р. Хвильовий живе і працює в Харкові, стає одним з організаторів літературно-художнього життя столиці. Одружується з Юлією Уманцевою.

20 листопада 1925 р. Микола Хвильовий разом з однодумцями створює літературну організацію ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури).

Розпочався новий етап у творчості Хвильового. З’являються такі відомі його твори, як «Мати», «Арабески», «Повість про санаторійну зону», «Сентиментальна історія», «Із Вариної біографії», «Іван Іванович».

Хвильовий із дружиною Юлією Уманцевою та донькою Любою. Харків. Фото 20-х років

Емблема літературного об’єднання «ВАПЛІТЕ»

Після дискусії 1925-1927 рр. М. Хвильового виключають із ВАПЛІТЕ. У січні 1928 р. влада заборонила вихід шостого номера журналу «ВАПЛІТЕ» з другою частиною роману Хвильового «Вальдшнепи», а незабаром закрила часопис. 28 січня під тиском влади ВАПЛІТЕ змушена була «самоліквідуватися». Наприкінці 1929 р. за активної участі Хвильового було створено нову літературну організацію «Пролітфронт» (Пролетарський літературний фронт), яка проіснувала до 1931 р. і повторила долю ВАПЛІТЕ.

Крах комуністичних ідеалів, примусова колективізація, голодомор, брак творчої свободи, звинувачення в «буржуазному націоналізмі», арешт Михайла Ялового, друга й однодумця — ось те, чого не міг збагнути і сприйняти Хвильовий і що зрештою штовхнуло його до самогубства. Це сталося 13 травня 1933 р.

Запитання і завдання

• 1. Скористайтеся інформацією, що «схована» в QR-коді. Якими були історичні умови, у яких формувалася особистість Хвильового? Що істотно вплинуло на становлення його самосвідомості?
• 2. Створіть емоційний портрет письменника, долучивши спогади сучасників М. Хвильового, розповіді вчителя, матеріал підручника, інших друкованих й електронних джерел. Поділіться напрацюваннями у класі.
• 3. Які естетичні орієнтири накреслив Хвильовий для українського письменства? Оцініть його позицію.
• 4. Чи згодні ви з припущенням, що Хвильового «вбила» невідповідність його романтичних уявлень про комунізм реаліям життя? Свою відповідь обґрунтуйте.

Культурно-мистецький контекст