Тарас Шевченко (1814-1861)
- 17-01-2023, 01:11
- 317
5 Клас , Українська література 5 клас Борзенко 2022
Тарас Шевченко
(1814-1861)
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях (нині Звенигородський район, Черкаська область). В одинадцять років осиротів, мріяв про майбутнє художника, але заваді стала принизлива кріпосна залежність. Не з власної, а з волі поміщика опинився Тарас в Петербурзі. Там несподівано для себе знайшов підтримку справжніх друзів, які допомогли йому стати вільним і вступити до Академії мистецтв. Уже на той час Тараса не полишали гіркі роздуми про Україну й кріпацтво, що спіткало українців — нащадків славних козаків. Душевний біль за свій народ він утілив у поезії, великі надії покладав на здатність правдивого слова змінювати людей.
Тарас Шевченко (автопортрет, 1840)
Російська імперія боялась і переслідувала непокірного поета. Його арештували й відправили на заслання, йому заборонили не те що видавати, а й писати вірші. Навіть у неволі він зберіг свою духовну свободу, часто згадував Україну: «За тебе марно я в чужому краю / Караюсь, мучуся... але не каюсь!..».
Власним життям Тарас Шевченко довів, що поет навіть сам-один здатний, як справжній казковий герой, ставати на бій із силами зла, а його поетичне слово може бути дієвою, переможною зброєю.
Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки
- 1. Де і коли народився Тарас Шевченко?
- 2. Чи справдилася його дитяча мрія стати художником? Можливо, відповідь на запитання вам підкаже ілюстрація на цій сторінці.
- 3. Які твори Тараса Шевченка ви читали?
Далека і близька Україна («Зоре моя вечірняя...»)
Понад десять років поет перебував на засланні в Орській фортеці (тепер — місто Орськ в Оренбурзькій області Росії) та Новопетровському укріпленні (зараз — місто в Казахстані). Незважаючи на заборону, він продовжував писати, багато малював. У несприятливих умовах за перші три роки заслання митець створив більше, аніж за всі інші періоди своєї поетичної діяльності.
Долаючи гнітючі враження від заслання, поет подумки переносився до України. Тоді й створив вірш «Зоре моя вечірняя...» як ліричний вступ до поеми «Княжна».
Портрет Тараса Шевченка з арт-проєкту «Шевченкіана. Джерело натхнення» (Надія Нікіфорова, 2013)
Ліричними ми називаємо твори, які висвітлюють людські почуття, роздуми, переживання. Вірш «Зоре моя вечірняя...» є ліричним, бо в ньому автор не розповідає про якісь життєві події, а лише ділиться з нами своїми почуттями. У його душі поєдналися щира любов до Батьківщини, туга за нею, а ще захоплення красою української природи, переживання загадки й таємниці світу. На основі цих емоцій ми можемо уявити образ ліричного героя — портрет людської душі, утворений з мінливих почуттів.
Особливістю вивчення ліричних творів є те, що в них замість теми зазвичай використовують інше поняття — мотив. Наприклад, мотивом поезії «Зоре моя вечірняя...» є любов до Батьківщини.
Український пейзаж із хатами (Володимир Маковський, 1901)
Лірика — літературні твори, що зображують почуття, настрої переживання.
Ліричний герой/героїня — умовна особа, виразник почуттів і переживань у ліричному творі.
Мотив — у ліричному творі це те саме, що й тема.
Читацький практикум
«Зоре моя вечірняя...»
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає.
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина1
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась.
1 Сокорина — те саме, що й осокір — високе листяне дерево родини вербових з добре розвиненою кроною; чорна тополя.
Розмірковуємо над текстом твору
1. Яке враження справила на вас поезія Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя...»?
2. До кого або до чого звертається ліричний герой? З яким проханням?
3. Що з тексту твору ми дізнаємося про ліричного героя? Як ви зрозуміли слова Поговорим тихесенько / В неволі з тобою?
4. Поміркуйте, чому саме вечірня зоря, а не людина, стає його співрозмовником?
5. Про що ліричний герой просить розповісти зорю?
6. Який образ поезії — один із народних символів України — вказує на те, що ліричний герой хоче чути про рідний край?
7. Якою в спогадах ліричного героя постає Батьківщина? Що ви уявляєте, коли читаєте ці рядки? Спробуйте описати уявну картину.
8. Знайдіть у тексті слова зі зменшено-пестливими суфіксами. Чи допомагають образи сонечка, веселочки зрозуміти ставлення ліричного героя до рідного краю? Свою думку обґрунтуйте.
9. Якою постає природа у спогадах ліричного героя: холодною, неживою чи одухотвореною, життєдайною? Свою думку обґрунтуйте.
10. Якими словами ви б схарактеризували почуття, які охоплюють ліричного героя? Свою думку обґрунтуйте.
РАДІСТЬ СУМ ТУГА ПЕЧАЛЬ СМУТОК ВТІХА ЖУРБА
Яким є провідний мотив цієї поезії?
Шукаємо відповіді разом
11. Об’єднайтеся в групи, оберіть і виконайте завдання, презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.
• Пригадайте, що на уроках музики ви дізналися про поняття мажорний (веселий, бадьорий) і мінорний (сумний, журливий). Прочитайте уважно рядки, у яких постає образ України. Поміркуйте, який настрій переважає на початку опису — мажорний чи мінорний. Чи змінюється цей настрій? Свою думку обґрунтуйте.
• Знайдіть у тексті поезії рядки, де виникає образ гори. Поміркуйте, що він може означати в поезії «Зоре моя вечірняя...».
Обираємо завдання на свій смак
• Якби вам довелося добирати музику до цієї поезії, якій музиці — мажорній чи минорній — ви надали б перевагу? Можливо, ви запропонуєте якийсь інший варіант?
• Підготуйтеся до виразного читання вірша, візьміть участь у конкурсі читців.
Виявляємо творчі здібності
• У поезії Тараса Григоровича Шевченка його рідний край постав в яскравих образах: веселочка, що позичає воду у Дніпра; верба, що схилися над водою. А які образи постають у вашій уяві, коли ви думаєте про місто чи село, де ви виросли? Спробуйте розповісти про них у короткому есе.
Послання поета («Учітесь, читайте...»)
Тарас Шевченко ділився з читачами всім вистражданим і пережитим. Закликав їх навчатися патріотизму, бути справжніми українцями — гідними наступниками своїх славних предків, які віддавали життя за національну свободу. І його поетичні заклики — це не просто слова, адже вони підтверджені всім його життям, самовідданим служінням рідній Україні.
Читацький практикум
«Учітесь, читайте...»
(Уривок із поеми)
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Тарас Шевченко (автопортрет, 1853)
Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитайте,
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників, кого, коли,
За що розпинали!
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Портрет Тараса Шевченка із циклу «Шевченкіана» (Іван Марчук, 1983)
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!
Збільшений фрагмент портрета Тараса Шевченка з арт-проєкту «Шевченкіана. Джерело натхнення» (Надія Нікіфорова, 2013)
Розмірковуємо над текстом твору
- 1. Яке враження справив на вас уривок із поеми?
- 2. До чого закликає ліричний герой твору?
- 3. Який перший «урок» мають засвоїти люди? Що означають слова «Й свого не цурайтесь»?
- 4. Якими в уяві ліричного героя постають люди, які «свого цуралися»?
- 5. Що для ліричного героя означає «своє»? Про що він згадує насамперед? Прочитайте ці рядки виразно.
- 6. Що в пам’яті ліричного героя постає як «незабутнє»? Які почуття його охоплюють, коли він згадує про минуле України? За що ліричний герой ладен віддати «половину веселого віку»?
- 7. Яким ліричний герой бачить майбутнє рідного краю? Від кого, на думку ліричного героя, це майбутнє залежить?
- 8. Як зрозуміли останні рядки уривка? До чого закликає ліричний герой?
Коментарі (0)