Тарас Шевченко

(1814-1861)

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях (нині Звенигородський район, Черкаська область). В одинадцять років осиротів, мріяв про майбутнє художника, але заваді стала принизлива кріпосна залежність. Не з власної, а з волі поміщика опинився Тарас в Петербурзі. Там несподівано для себе знайшов підтримку справжніх друзів, які допомогли йому стати вільним і вступити до Академії мистецтв. Уже на той час Тараса не полишали гіркі роздуми про Україну й кріпацтво, що спіткало українців — нащадків славних козаків. Душевний біль за свій народ він утілив у поезії, великі надії покладав на здатність правдивого слова змінювати людей.

Тарас Шевченко (автопортрет, 1840)

Російська імперія боялась і переслідувала непокірного поета. Його арештували й відправили на заслання, йому заборонили не те що видавати, а й писати вірші. Навіть у неволі він зберіг свою духовну свободу, часто згадував Україну: «За тебе марно я в чужому краю / Караюсь, мучуся... але не каюсь!..».

Власним життям Тарас Шевченко довів, що поет навіть сам-один здатний, як справжній казковий герой, ставати на бій із силами зла, а його поетичне слово може бути дієвою, переможною зброєю.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

• 1. Де і коли народився Тарас Шевченко?
• 2. Чи справдилася його дитяча мрія стати художником? Можливо, відповідь на запитання вам підкаже ілюстрація на цій сторінці.
• 3. Які твори Тараса Шевченка ви читали?

Далека і близька Україна («Зоре моя вечірняя...»)

Понад десять років поет перебував на засланні в Орській фортеці (тепер — місто Орськ в Оренбурзькій області Росії) та Новопетровському укріпленні (зараз — місто в Казахстані). Незважаючи на заборону, він продовжував писати, багато малював. У несприятливих умовах за перші три роки заслання митець створив більше, аніж за всі інші періоди своєї поетичної діяльності.

Долаючи гнітючі враження від заслання, поет подумки переносився до України. Тоді й створив вірш «Зоре моя вечірняя...» як ліричний вступ до поеми «Княжна».

Портрет Тараса Шевченка з арт-проєкту «Шевченкіана. Джерело натхнення» (Надія Нікіфорова, 2013)

Ліричними ми називаємо твори, які висвітлюють людські почуття, роздуми, переживання. Вірш «Зоре моя вечірняя...» є ліричним, бо в ньому автор не розповідає про якісь життєві події, а лише ділиться з нами своїми почуттями. У його душі поєдналися щира любов до Батьківщини, туга за нею, а ще захоплення красою української природи, переживання загадки й таємниці світу. На основі цих емоцій ми можемо уявити образ ліричного героя — портрет людської душі, утворений з мінливих почуттів.

Особливістю вивчення ліричних творів є те, що в них замість теми зазвичай використовують інше поняття — мотив. Наприклад, мотивом поезії «Зоре моя вечірняя...» є любов до Батьківщини.

Український пейзаж із хатами (Володимир Маковський, 1901)

Лірика — літературні твори, що зображують почуття, настрої переживання.

Ліричний герой/героїня — умовна особа, виразник почуттів і переживань у ліричному творі.

Мотив — у ліричному творі це те саме, що й тема.

Читацький практикум

«Зоре моя вечірняя...»

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає.

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як широка сокорина1

Віти розпустила...

А над самою водою

Верба похилилась.

1 Сокорина — те саме, що й осокір — високе листяне дерево родини вербових з добре розвиненою кроною; чорна тополя.

Розмірковуємо над текстом твору

1. Яке враження справила на вас поезія Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя...»?

2. До кого або до чого звертається ліричний герой? З яким проханням?

3. Що з тексту твору ми дізнаємося про ліричного героя? Як ви зрозуміли слова Поговорим тихесенько / В неволі з тобою?

4. Поміркуйте, чому саме вечірня зоря, а не людина, стає його співрозмовником?

5. Про що ліричний герой просить розповісти зорю?

6. Який образ поезії — один із народних символів України — вказує на те, що ліричний герой хоче чути про рідний край?

7. Якою в спогадах ліричного героя постає Батьківщина? Що ви уявляєте, коли читаєте ці рядки? Спробуйте описати уявну картину.

8. Знайдіть у тексті слова зі зменшено-пестливими суфіксами. Чи допомагають образи сонечка, веселочки зрозуміти ставлення ліричного героя до рідного краю? Свою думку обґрунтуйте.

9. Якою постає природа у спогадах ліричного героя: холодною, неживою чи одухотвореною, життєдайною? Свою думку обґрунтуйте.

10. Якими словами ви б схарактеризували почуття, які охоплюють ліричного героя? Свою думку обґрунтуйте.

РАДІСТЬ СУМ ТУГА ПЕЧАЛЬ СМУТОК ВТІХА ЖУРБА

Яким є провідний мотив цієї поезії?

Шукаємо відповіді разом

11. Об’єднайтеся в групи, оберіть і виконайте завдання, презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

• Пригадайте, що на уроках музики ви дізналися про поняття мажорний (веселий, бадьорий) і мінорний (сумний, журливий). Прочитайте уважно рядки, у яких постає образ України. Поміркуйте, який настрій переважає на початку опису — мажорний чи мінорний. Чи змінюється цей настрій? Свою думку обґрунтуйте.

• Знайдіть у тексті поезії рядки, де виникає образ гори. Поміркуйте, що він може означати в поезії «Зоре моя вечірняя...».

Обираємо завдання на свій смак

• Якби вам довелося добирати музику до цієї поезії, якій музиці — мажорній чи минорній — ви надали б перевагу? Можливо, ви запропонуєте якийсь інший варіант?

• Підготуйтеся до виразного читання вірша, візьміть участь у конкурсі читців.

Виявляємо творчі здібності

• У поезії Тараса Григоровича Шевченка його рідний край постав в яскравих образах: веселочка, що позичає воду у Дніпра; верба, що схилися над водою. А які образи постають у вашій уяві, коли ви думаєте про місто чи село, де ви виросли? Спробуйте розповісти про них у короткому есе.

Послання поета («Учітесь, читайте...»)

Тарас Шевченко ділився з читачами всім вистражданим і пережитим. Закликав їх навчатися патріотизму, бути справжніми українцями — гідними наступниками своїх славних предків, які віддавали життя за національну свободу. І його поетичні заклики — це не просто слова, адже вони підтверджені всім його життям, самовідданим служінням рідній Україні.

Читацький практикум

«Учітесь, читайте...»

(Уривок із поеми)

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Я ридаю, як згадаю

Діла незабуті

Дідів наших. Тяжкі діла!

Якби їх забути,

Я оддав би веселого

Віку половину.

Тарас Шевченко (автопортрет, 1853)

Отака-то наша слава,

Слава України.

Отак і ви прочитайте,

Щоб не сонним снились

Всі неправди, щоб розкрились

Високі могили

Перед вашими очима,

Щоб ви розпитали

Мучеників, кого, коли,

За що розпинали!

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата —

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Портрет Тараса Шевченка із циклу «Шевченкіана» (Іван Марчук, 1983)

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечерній

Тихо засіяє...

Обніміться ж, брати мої.

Молю вас, благаю!

Збільшений фрагмент портрета Тараса Шевченка з арт-проєкту «Шевченкіана. Джерело натхнення» (Надія Нікіфорова, 2013)

Розмірковуємо над текстом твору

• 1. Яке враження справив на вас уривок із поеми?
• 2. До чого закликає ліричний герой твору?
• 3. Який перший «урок» мають засвоїти люди? Що означають слова «Й свого не цурайтесь»?
• 4. Якими в уяві ліричного героя постають люди, які «свого цуралися»?
• 5. Що для ліричного героя означає «своє»? Про що він згадує насамперед? Прочитайте ці рядки виразно.
• 6. Що в пам’яті ліричного героя постає як «незабутнє»? Які почуття його охоплюють, коли він згадує про минуле України? За що ліричний герой ладен віддати «половину веселого віку»?
• 7. Яким ліричний герой бачить майбутнє рідного краю? Від кого, на думку ліричного героя, це майбутнє залежить?
• 8. Як зрозуміли останні рядки уривка? До чого закликає ліричний герой?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 5 клас Борзенко 2022", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)