Богдан Лепкий (1872-1941)
- 17-01-2023, 01:11
- 366
5 Клас , Українська література 5 клас Борзенко 2022
Богдан Лепкий
(1872-1941)
Богдан Лепкий (повне ім’я — Богдан Теодор Нестор Лепкий) народився 9 листопада 1872 року в сели Кривенькому на Тернопільщині. Богдан був першою дитиною в родині Сильвестра і Домни Лепких, які побралися, коли Сильвестр закінчив навчання й прийняв сан священника. Батько Богдана захоплювався літературою, писав українською, польською та німецькою мовами вірші, п’єси для аматорських театрів. У рідному домі малий Богдан вперше почув твори Тараса Шевченка, багато з них вивчив напам’ять. Ще з дитячих років життєвий подвиг славетного Кобзаря надихав Лепкого.
Богдан Лепкий
У гімназії Богдан почав писати вірші, повісті. Мав він ще одне захоплення — малювання, тому вирішив навчатися у Віденській академії мистецтв. За кілька місяців перебування в цьому навчальному закладі юнак усвідомив, що більше його вабить словесне мистецтво, тому вступив до Віденського університету, вивчав літературу й мовознавство. Через два роки перевівся до Львівського університету. На ті роки припала активна літературна діяльність Богдана Лепкого: він писав поезії, оповідання, перекладав, виступав з доповідями на засіданнях студентського товариства.
Після закінчення Львівського університету молодий талановитий письменник і дослідник літератури став учителем української та німецької мов і літератур у гімназії. Він швидко здобув авторитет і повагу серед колег та гімназистів. Через кілька років Лепкого запросили викладати українську мову та літературу в Ягеллонському університеті.
На початку XX століття Лепкий написав низку віршів, присвячених Тарасові Шевченку, досліджував біографію поета, готував до видання його твори, перекладав їх польською мовою.
1914 року на честь 100-ліття від дня народження Тараса Шевченка Богдан Лепкий видав у Львові з власними ілюстраціями невеличку збірку «За люд». У творах збірки поетично висвітлено окремі епізоди з біографії Кобзаря, життя й творчий подвиг якого стали легендарними.
Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки
- 1. Де народився Богдан Лепкий?
- 2. Коли захопився літературою?
- 3. Який український поет мав вирішальний вплив на становлення творчої особистості Богдана Лепкого?
- 4. Який інший мистецький хист мав Богдан Лепкий?
«Шевченкова верба»
Вірш «Шевченкова верба» ввійшов до збірки «За люд». За основу Богдан Лепкий узяв дійсну подію.
Ця історія сталася 1850 року, коли Тарас Шевченко відбував покарання у Казахстані. За порушення заборони писати й малювати поета з Орської фортеці відправили до Новопетровського укріплення на півострові Мангишлак. Під час зупинки в місті Гур’єві поет знайшов маленьку вербову гілочку, забрав із собою і посадив її за фортом. «Я ввіткнув її в землю, вона листя пустила, я ну її поливати, а вона — рости. Верба моя виросла й укриває мене в спекотний день своєю густою тінню», — писав поет. Сталося невеличке диво: у пустельній місцевості вербова гілочка прийнялась і з неї виросло деревце.
Мангишлацький сад (Тарас Шевченко, 1857)
Цей випадок із життя Тараса Григоровича настільки вразив Богдана Лепкого, що він написав про неї вірш. Героя твору, якого лиха доля привела на чужину, автор порівняв із самотнім деревом у дикій пустелі. Верба нагадує засланцю про Україну, її природу. А ще дерево у вірші наділено людськими почуттями: воно підтримує героя, здається, як і він, сумує за далекою Батьківщиною.
Андруші (Тарас Шевченко, 1845)
Читацький практикум
Шевченкова верба
Коли на чорний шлях ступав,
Ішов на прогнання в неволю,
Галузку вербову підняв,
Обчімхав1 і забрав з собою.
Була відірвана, як він,
Від пня і від землі святої,
Засуджена на лютий скін
Серед пустині степової.
Поніс її і посадив
За фортом, в полі, на пустині,
Здалека воду приносив
І пильно підливав щоднини.
Принялася і на весну
Зелене листя розпустила.
Ох, як же, як була йому
Та деревина люба й мила!
Було, з казарми прибіжить
В зеленій тіні відпочити,
Положиться, верба шумить
І шепче щось над ним, як мати.
Мов жалується, що весна.
Сади цвітуть на Україні,
Вона ж сумує тут одна
Посеред дикої пустині.
Летить степом листочків шум,
Немов далека пісня жалю,
Ні твоїх снів, ні твоїх дум
Нам не забути, рідний краю!
1 Обчімхав — обірвав листя.
Розмірковуємо над текстом твору
- 1. Яке враження справила на вас поезія?
- 2. Яку історію зі спогадів Тараса Шевченка використав Богдан Лепкий у цьому творі?
- 3. Яких змін зазнала реальна історія у творі поета?
- 4. Як ви зрозуміли слова «Коли на чорний шлях ступав...»? Про які події з життя Тараса Шевченка йдеться в цих рядках?
- 5. Чому Богдан Лепкий порівнює вербову гілку та свого героя? Прочитайте виразно ці рядки.
- 6. Чому відірвана від рідного дерева й рідної землі вербова гілка не загинула? Яка була її доля?
- 7. Доведіть, що маленька верба була дуже важлива в житті героя. Про що вона йому нагадувала? На що давала надію?
- 8. Яким постає Тарас Шевченко в цій поезії? Поміркуйте, чому Богдан Лепкий не називає імені свого героя.
Про рими й римування
Ви вже звернули увагу, що поетичні твори частіше римовані.
Рима — це співзвучні закінчення слів у рядках.
За місцем наголосів у суголосних словах рими поділяють на чоловічі (наголос на останньому складі) і жіночі (наголос на передостанньому складі). Є також інші види рим, адже наголос може припадати на третій або четвертий від кінця слова склад.
За частинами мови рими бувають іменниковими й дієслівними, а також неграматичними (коли римуються слова, що не належать до однієї частини мови).
А ще рими можуть бути точними (вода — орда; мова — змова, загадкова) і неточними (вода — перешкода; мова — слова; світова).
Розташування рим у вірші ми називаємо римуванням.
Залежно від того, які рядки римуються між собою, виділяють перехресне, суміжне й кільцеве римування. Схеми розташування рим, тобто співзвучних закінчень рядків, частіше позначають літерами української абетки.
Суміжне, або парне римування: вірші рядка, що йдуть безпосередньо один за одним, римуються між собою. Такий тип римування позначаємо схемою — аабб.
Розгляньмо приклад суміжного римування:
Вибіг місяць з-за діброви, а
погубив на вітрі брови, а
заховав за спину руки, б
ходить лисий, без перуки. б
(Ліна Костенко)
Перехресне римування: римуються кінцеві слова непарних рядків з непарними, а парні — з парними. Схема перехресного римування — абаб.
Приклад перехресного римування:
Ворони каркали у кронах. а
Світило сонце з висоти. б
Бруньки мовчали при воронах, а
Що завтра хочуть розцвісти! б
(Ліна Костенко)
Кільцеве римування: римуються перший рядок з четвертим, а другий — із третім. Схема — абба.
Приклад кільцевого римування:
Вічний революціонер, а
Дух, що тіло рве до бою, б
Рве за поступ, щастя й волю, б
Він живе, він ще не вмер. а
(Іван Франко)
Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки
1. Що таке рима? Які існують види рим?
2. Що таке чоловіча рима?
3. Що таке жіноча рима?
4. Поміркуйте, чи допомагають рими сприймати художній текст?
5. Про які способи римування ви дізналися?
Досліджуємо самостійно
6. Прочитайте виразно наведені приклади різних видів римування.
7. Поміркуйте, чи однаково легко вам було читати вірші різні за способом римування. Які вірші читати було найлегше? Які — найскладніше? Чому?
8. Дослідіть, яке римування обирає для своєї поезії «Шевченкова верба» Богдан Лепкий.
9. Завдання виконуємо письмово. Складіть схему римування рядків:
Мов жалується, що весна.
Сади цвітуть на Україні,
Вона ж сумує тут одна
Посеред дикої пустині.
10. Яка рима — чоловіча чи жіноча — у першому і третьому рядках?
11. Яка рима в другому й четвертому рядках?
12. Поміркуйте, чи впливає римування на звучання вірша, наше сприйняття поетичного тексту?
Гра «Добираємо риму»
13. Із поданих слів доберіть рими до слів мова й правопис. Які слова утворять точну риму?
14. Які слова утворюють неточну риму? Які слова не римуються зі словами мова й правопис?
Мова — змова, святкова, розмова, голова, гора, службова, постанова, диктант, колискова, кольорова, гроза, чорноброва, мармурова, снігова, улюблена, бойова, бронзова.
Правопис — спис, опис, живопис, рукопис, звукопис, клинопис, тайнопис, літопис, часопис, опис, надпис, підпис, запис, напис, мис, синтаксис, кипарис, нарис, абрис, обрис, ірис, рис.
Заувага! Це завдання можна перетворити на веселу гру. Діймо так: ведучий називає слова парами (мова — зимова). Якщо це точна рима, плескаємо в долоні двічі, якщо неточна — один раз, якщо слова не римуються — не плескаємо. Переможе той, хто правильно визначить, римуються чи не римуються слова.
Коментарі (0)