Система утилізації сміття в Японії влаштована так, що громадяни змушені його сортувати. Наприклад, є визначений день збирання сміття, яке потім спалюють. Якщо в цей день виставити інше (або несортоване), на пакет наліплять стікер з попередженням. Попіл, що утворюється після спалювання, закопують, засипають шаром ґрунту, на який висаджують рослини.

На вулицях Японії ти не побачиш ані сміття, ані сміттєвих баків. Це ще раз доводить, що чисто не там, де прибирають, а там, де не засмічують. За несанкціоноване викидання сміття закон Японії карає до п’яти років ув’язнення та штрафом до 10 000 000 єн.

Японія — рекордсмен за кількістю пластикових пляшок. Але японці досягли повного рециклінгу в їх переробленні: пластикові пляшки роблять з інших пластикових пляшок без додавання нафтопродуктів. З них виробляють спортивну форму для футбольних команд Реал Мадрид та Манчестер Юнайтед. Штучний острів Одайб у Токійській затоці створено з пресованого сміття, на ньому вже розбиті парки, збудовано елітний житловий комплекс, працюють заводи, аеропорт.

А тепер уяви собі країну, яка купує сміття, а заможні жителі не соромляться збирати пляшки. Це Швеція, економічно розвинута країна, абсолютний рекордсмен із перероблення сміття. Приказку «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять» шведи трансформували на: «Чисто там, де ремонтують, діляться та переробляють». Лише 1 % сміття потрапляє на шведські сміттєзвалища, тобто утилізують 99 % відходів!

Багатьом країнам до безвідходного шведського життя ще далеко. Для цього треба щонайменше переглянути своє ставлення до поліетиленових пакетів. Відмовся і ти брати їх у магазині навіть безкоштовно, зміни свою свідомість. Наступного разу візьми у магазин сумку з тканини для продуктів.

Лілія Назаренко