Войти
Закрыть

Короткий літературознавчий словничок 5 клас Калинич 2022

5 Клас , Українська література 5 клас Калинич 2022

 

Короткий літературознавчий словничок

Додаток 1

Алегорія — утілення загальних, абстрактних понять («добро/зло», «вірність/зрада», «чесність/обман» тощо) у конкретних образах.

Акровірш — загадка, відгадку на яку можна прочитати за першими літерами кожного рядка.

Анімалістичне оповідання (від англ. animal - тварина) — оповідання про тварин.

Віршована мова — ритмічний текст, у якому рядки зазвичай римуються.

Гіпербола — художній прийом, який полягає в навмисному перебільшенні (рис людини, властивостей та ознак певного предмета чи явища тощо) із метою надання зображуваному виразності.

Детектив — різновид пригодницької літератури; твори про загадкові злочини та їхнє розкриття.

Драма-казка — драматургічний твір, у якому наявні ознаки казки (див. «казка») та драми (див. «драма»).

Драма (драматургічний твір) — твір, що призначений для постановки на сцені, інсценізації.

Епітет — художнє означення.

Епічний твір — твір, у якому описані певні події, явища, характери (казка, оповідання, повість тощо).

Загадка — малий жанр фольклору, дотепне запитання, часто у віршованій формі, яке потребує відповіді (відгадки).

Ідея твору — головна думка, яку автор хоче донести читачам своїм твором.

Інтер’єр (у літературі) — вид опису, змалювання внутрішніх приміщень і предметів, які в них розміщені й оточують персонажів твору.

Історичне оповідання — оповідання на історичну тематику (про історичні події, персонажів тощо).

Казка — народний або авторський художній твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.

Казка-притча — це твір, у якому поєднані ознаки як казки (див. «казка», так і притчі (див. «притча»).

Композиція твору — побудова літературного твору, що включає сюжетні (зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка) та позасюжетні (інтер’єр, портрет, пейзаж тощо) елементи.

Конфлікт — зіткнення протилежних сил, героїв тощо. Головний конфлікт казки — це боротьба добра зі злом (зазвичай добро перемагає злої.

Легенда — невелика оповідка про якісь події, людей, богів, походження географічних назв тощо, у якій правда поєднана з вигадкою.

Лірика (від назви муз. інструмента «ліри») — сукупність творів (переважно вірші), котрі не мають чітко окреслених сюжетів. Їм притаманні емоційність, схвильованість, особлива задушевність.

Ліричнии герой — образ, що виникає в уяві читача під враженням втілених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов’язково тотожний з автором.

Ліричний твір — твір, що належить до лірики (див. «лірика»).

Література Слово «література» походить із латинської мови (від «litera» — «літера») і буквально означає «те, що написане літерами».

Літературна казка — казка, написана конкретним автором, письменником (на відміну від народної/фольклорної казки, створеної народом).

Літературний твір — текст, що належить до художньої літератури (фольклору): прислів’я, приказка, загадка, казка, вірш, оповідання тощо.

Літопис — твір, у якому оповідь ведуть за роками («літами»).

Метафора — слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета чи явища на інші на основі подібності чи контрасту: «комп’ютерна мишка», «ніс човна» тощо.

Мова автора — мова оповідача в художньому творі.

Мова дійових осіб — мова персонажів літературного твору.

Мотив у літературному творі — те саме, що й тема (або складова теми).

Народний переказ — оповідка про визначні історичні події та їхніх героїв. Хоча за змістом переказ нагадує легенду, у ньому менше казково-фантастичних елементів та алегоричності.

Пейзаж — зображення природи, довкілля в художньому творі.

Персонаж твору — дійова особа художнього твору (книги, спектаклю, кінофільму, гри тощо).

Персоніфікація — перенесення властивостей людини на предмети чи явища природи. Напр.: сонечко всміхається, тінь лягає, час іде.

Повість — твір, у якому йдеться про історію одного людського життя чи його значної частини, яка обов’язково перетинається з долями інших людей (персонажів).

Повість-казка — твір, у якому поєднані риси казки (див. «казка») й повісті (див. «повість»).

Порівняння — пояснення одного предмета або явища за допомогою зіставлення з іншим, схожим на нього.

Портрет — у літературі: опис зовнішності персонажів художніх творів.

Пригодницька повість — повість, у якій зображені пригоди (часто небезпечні) літературних персонажів.

Приказка — стислий крилатий народний вислів (іноді вкорочене прислів’я, але без властивого йому повчання): «як рак на горі свисне»; «як моє не в лад - я з своїм назад» тощо.

Прислів’я — короткий ритмічно організований вислів із повчальним змістом: Життя без книжок — мов небо без зірок. Вудити без гачка і вчитися без книги — даремна праця.

Притча — невеличка оповідка з глибоким повчальним змістом, яка містить якусь моральну настанову в алегоричній (прихованій, непрямій) формі.

Прозова мова — ритмічно невпорядкована мова (на відміну від віршованої).

Рима — співзвучність, суголосся рядків у вірші: красива — невгасима, Україна — солов’їна, дівчина — калина.

Римування

Суміжне римування (аа бб) — римуються перший і другий, третій і четвертий рядки.

Перехресне римування (абаб) — римуються перший і третій, другий і четвертий рядки.

Кільцеве римування (абба) — римуються перший і четвертий, другий і третій рядки.

Символ — умовне позначення якогось предмета, поняття або явища; розпізнавальний знак. Наприклад, у казках лев символізує силу, віслюк — упертість, собака — відданість, сонце — життя тощо.

Сюжет твору — події літературного твору, подані в певній послідовності. Основними елементами сюжету є експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

Тема твору — те, про що йдеться, що автор розповідає читачам, найголовніше питання, розкрите у творі.

Усна народна творчість (фольклор) — колективні (народні) твори, які передавали з уст в уста (усно); фольклором називають словесну творчість певного народу: український фольклор, англійський фольклор, японський фольклор тощо.

Фантастичне у творі — те, чого немає в реальному житті, щось вигадане, витворене фантазуванням, уявою людини (здатність істот перетворюватися на якісь предмети, розмова тварин тощо).

Художня література — (мистецтво слова) це сукупність написаних (усних) художніх творів певного народу (напр., українська література, англійська література тощо), епохи (напр., антична література) та всього людства (світова література).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 5 клас Калинич 2022", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду