Що означає для тебе любити Україну?
- 18-01-2023, 23:36
- 417
5 Клас , Українська література 5 клас Коваленко, Бернадська (повторне видання) 2022
Розділ 8. Що означає для тебе любити Україну?
Навчальний маршрут розділу
Казковий яр (Київська обл.)
НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ!..
Не бував ти у наших краях!
Там же небо — блакитні простори...
Там степи, там могили, як гори.
А веснянії ночі в гаях!..
Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,
Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,
Серце б’ється і б’ється в грудях...
Не бував ти у наших краях.
Павло Тичина
Не бував ти у наших краях,
Бо відтіль не таким би вернувся!
Чув про степ, що ген-ген простягнувся? —
Єсть там люди — й зросли у степах,
Що не люблять, не вміють ридати,
Що не можуть без пісні і нивки зорати!
Тебе ж завжди я бачу в сльозах... —
Не бував ти у наших краях.
Лемурійське озеро (Херсонська обл.)
Поміркуй над прочитаним
- 1. Які емоції викликав у тебе цей вірш? Поясни свою думку.
- 2. До кого звертається ліричний герой твору? Що з вірша стає відомо про цю особу? Прочитай рядки, які підтверджують твою думку.
- 3. Чи можна сказати, що вірш П. Тичини — це частина дискусії з певною особою про Батьківщину? Чому ти робиш такий висновок?
- 4. Прочитай опис пейзажу. Слова якої частини мови переважають у змалюванні картин природи і чому?
- 5. Який настрій викликають у ліричного героя українські краєвиди? Чому в його мовленні багато окличних речень?
- 6. Як ліричний герой розповідає про людей рідного краю? Виразно прочитай ці рядки.
- 7. Навіщо автор повторює на початку й наприкінці стовпчика однакові рядки?
- 8. У робочий зошит випиши художні засоби, використані у вірші.
- 9. Яка головна думка твору?
Домашнє завдання
- 1. Навчися виразно читати вірш П. Тичини «Не бував ти у наших краях!..».
- 2. У робочий зошит запиши десять прислів’їв на тему «Моя Батьківщина».
Ти — творча особистість
1. Склади вірш про природу рідного краю.
2. Розглянь та опиши пейзажі України на с. 238 і 239. Створи фотоальбом із краєвидами твоєї малої батьківщини. Презентуй його на уроці. Розкажи, чим тебе захоплює рідна земля.
3. Намалюй ілюстрацію до вірша П. Тичини «Не бував ти у наших краях!..».
Твої літературні проєкти
Добери вірші П. Тичини про природу. Уклади з них невеличку збірочку. Дай їй заголовок, який відображатиме зміст поезій. До збірочки напиши вступне слово, у якому опиши враження, що викликали в тебе поезії П. Тичини.
Завдання від Софії Мудрагелівни
За заголовком передбач, про що йтиметься у творі. Прочитай текст. Чи збіглися твої здогадки з його змістом?
Василь Сухомлинський
НЕ ЗАБУВАЙ ПРО ДЖЕРЕЛО
Учитель питає:
— Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині?
— Бачимо, — відповідають діти.
— Тож послухайте бувальщину. Ось тут, на місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок, аж до села, що розкинулося ген під горою. Можна було випливти човном на середину й веслувати аж до он тих дубів, їх тоді там багато було, а тепер три лишилося, та й ті всихають... На березі верби росли. У лісі водилися білки.
То старовинне козацьке село. Викопали тут ставок запорожці після битви під Жовтими Водами. І поселились на його березі. Та стали помічати, що ставок мулом заносить. Зійшлися селяни на раду й ухвалили: кожен, хто скупався в ставку, мусить набрати відро мулу й винести аж туди, за балку, й висипати в поле.
Люди й дотримувались цієї ухвали. Над ставом, на вербових кілках, висіли дерев’яні відра. Для дорослих чоловіків — великі, для жінок, підлітків — менші, для дітей — маленькі. Тільки той, що був у матері на руках, не віддячував працею за радість і задоволення.
Ставок ставав чистіший і глибший. Та ось хтозна-звідки приїхала в село сім’я — батько, мати, четверо синів і дві дочки. Усіх їх прозвали Неприкаяними. Поселилися вони на околиці, недалеко від ставка. І дорослі, й діти з весни до осені купалися в ставку, а за відра й не бралися.
Спочатку люди якось не звертали на те уваги. А потім стали помічати, що чимало підлітків так само роблять: купаються, а мулу не виносять.
Старі люди бралися повчати молодь: «Що ж ви робите?» А підлітки їм: «Раз Неприкаяним можна, то й нам не гріх...»
Лихий призвід — людям заохота. Багато підлітків, а потім і дорослих стали приходити купатися після смеркання, щоб ніхто не бачив...
Старі хитали головами, та вдіяти нічого не могли. Дерев’яні відра, що висіли на вербових кілках, розсохлися, розсипалися, а потім зникли.
Старий звичай забули.
Кожному думалось: «На мій вік вистачить». Так ставок мілів, перетворювався на болото, заростав бур’яном. Настав час, коли вода тут затримувалася тільки весною. А потім і того не стало.
І ставок щез. Тільки спогад про нього зберігся. Подумайте над цією бувальщиною, діти. Напившись води, не забувайте про джерело, з якого вона витікає.
Поміркуй над прочитаним
- 1. Дай відповіді на запитання за правилами читання № 1 і 3.
- 2. Назви рису характеру, яка допомогла героям твору перемогти в битві під Жовтими Водами.
- 3. Як можна назвати вчинок мешканців козацького села, коли вони домовилися постійно чистити ставок від мулу? Про що він свідчить?
- 4. Чому занедбали ставок?
- 5. Про що свідчить прізвисько родини, що переселилася до козацького села?
Запам’ятай!
Коли читаєш літературний твір, звертай увагу на прізвище чи прізвисько героя/героїні. Воно може бути красномовним і відображати риси його/її характеру або звички.
- 7. Прокоментуй прислів’я «Де дружніші, там і сильніші», «Дружний табун і вовків не боїться», «Добре там живеться, де гуртом сіється і жнеться». Як вони пов’язані зі змістом твору?
- 8. Поясни останнє речення твору. Воно стосується тільки джерела водойми чи його можна розуміти значно ширше? Поясни свою думку. Наведи приклади на її підтвердження.
- 9. Чи був у твоєму житті випадок, коли ти або хтось із твоїх знайомих підпав/підпала під негативний вплив і наслідував/ наслідувала погані вчинки? До чого це призвело?
- 10. Сформулюй тему та ідею твору. Знайди і прочитай рядки, у яких виражено ідею.
- 11. Хто розповідає про події у творі? Чи знаємо ми щось про нього/неї зі змісту твору? А про його/її переконання? З яких фраз у творі ти робиш свої висновки?
- 12. Назви ДВА головні епізоди твору.
- 13. Поміркуй, чому мешканці козацького села, що перемагали в битвах із ворогом, програли одній сім’ї. Про яку ваду громади це свідчить?
Домашнє завдання
- 1. Виразно прочитай оповідання В. Сухомлинського «Не забувай про джерело».
- 2. У робочому зошиті або на окремому аркуші паперу намалюй ілюстрацію до твору і презентуй її в класі.
Костянтина Малицька
ЧОМ, ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ МОЯ...
Чом, чом, чом, земле моя,
Так люба ти мені,
Так люба ти мені?
Чом, чом, чом, земле моя,
Чарує так мене
Краса твоя?
Чим, чим, чим манить мене
Пташні твоєї спів,
Пахучий цвіт лісів?
Чим, чим, чим манить мене
Вода річок твоїх
Що тут пливе?
Тим, тим, тим, дитино, знай,
Що тут ти вперше світ
Уздріла в цвіті літ.
Тим, тим, тим, дитино, знай,
Що води ці й ліси —
Твій рідний край!
Тут, тут, тут діди твої
Пролили кров свою
За віру і народ.
Тут, тут, тут усі твої
Найближчі серденьку
І дорогі!
Поміркуй над прочитаним
- 1. Чому присвячено цей вірш?
- 2. Вірш побудовано у формі діалогу. Хто з ким розмовляє? Прочитай виразно репліки обох учасників діалогу.
- 3. Що замиловує в Батьківщині ліричну героїню? Зацитуй відповідні рядки.
- 4. Прочитай останні чотири стовпчики вірша. Визнач КЛЮЧОВІ СЛОВА, які розкривають, чим дорога кожному з нас Батьківщина.
- 5. У робочий зошит випиши тропи й поясни їх роль у творі.
- 6. Чим незвична будова цього вірша? Навіщо поетеса повторює слова тричі на початку кожної строфи?
- 7. Яким настроєм пройнято вірш? Свою думку аргументуй уривками з нього.
- 8. Визнач головну думку вірша.
Домашнє завдання
Порівняй вірші П. Тичини «Не бував ти у наших краях!..» та К. Малицької «Чом, чом, чом, земле моя...»: накресли в робочому зошиті таблицю за зразком і заповни її.
Тарас Шевченко
У НАШІМ РАЇ НА ЗЕМЛІ...
Скорочено
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Буває, іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї Матері святої,
Що в мир наш Бога принесла...
Тепер їй любо, любо жити.
Вона серед ночі встає,
І стереже добро своє,
І дожидає того світу,
Щоб знов на його надивитись,
Наговоритись. — Це моє!
Моє! — І дивиться на його,
Олександр Охапкін. Благодатна тиша. 2015
І молиться за його Богу,
І йде на улицю гулять
Гордіше самої цариці.
Щоб людям, бачте, показать
Своє добро. — А подивіться!
Моє найкраще над всіми! —
І ненароком інший гляне.
Весела, рада, Боже мій!
Несе додому свого Йвана.
І їй здається, все село
Весь день дивилося на його,
Що тілько й дива там було,
А більше не було нічого.
Щасливая!..
Поміркуй над прочитаним
1. Якій темі присвячено твір? Яка його головна думка?
2. Що нам відомо з твору про його головну героїню — матір? Зацитуй рядки на підтвердження своєї думки.
3. Поясни, кого згадує ліричний герой у рядках:
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї Матері святої,
Що в мир наш Бога принесла...
4. Чому автор порівнює земну жінку-матір з Богородицею?
5. Прочитай ТРИ уривки, у яких висловлено захоплення матері своєю дитиною.
6. Які почуття виражені у творі? Якими словами передав їх автор?
7. Яке враження справив твір Т. Шевченка на тебе? Які емоції викликав?
8. Чому Батьківщину часто порівнюють із матір’ю? Чому рідну землю потрібно любити так, як ти любиш свою маму?
Домашнє завдання
- 1. Навчися виразно читати вірш Т. Шевченка «У нашім раї на землі...».
- 2. У робочий зошит випиши з твору тропи.
Ти — творча особистість
Матері пишаються своїми дітьми й люблять їх. А діти, звісно, люблять своїх мам. Створи фотоальбом, у якому за допомогою світлин розкажи про свою маму. Презентуй роботу в класі.
Завдання від Софії Мудрагелівни
За заголовком передбач, про що йтиметься в народній притчі. Прочитай текст. Чи збіглися твої здогадки з його змістом?
СТАРИЙ ДУБ І ДІБРОВА
Народна притча
Молодою зеленою дібровою їхав віз із сокирами. Жахнулися молоді дубчаки від страху, так і гнуться до матері-землі. Шкода ж їм кидати сю землю, де молоде їх коріння переплуталося зі старими коренями їхніх дідів-батьків, де їм про світ Божий рання пташка щебетала, де трава така пишна та вода така чиста... Тремтять дубочки та плачуть.
А старий дід — дуплистий дуб — потряс своїм верхів’ям, похитав зеленою головою та й промовив ласкаво до онуків:
— Чого ви жахаєтесь, чого плачете?
— Як же нам не плакати, як не журитися, — загомоніла діброва, — та ж нашого ворога безлік, положимо буйні верхи наші молоденькі на святу землю.
— Ой дітоньки, нерозумні ви ще, бачу, та й досвіду не маєте. Чого вам лякатися? Хоч ворогів багато, але нема між ними нашого брата. Ні коло одної сокири нема топорища. Затямте собі: коли між нашим ворогом нема нікого з нас, то ніякий ворог нам не страшний!
Будь уважним/уважною до слова
Діброва — листяний ліс, у якому переважає дуб.
Продовж синонімічний ряд: ліс, діброва...
Поміркуй над прочитаним
- 1. Дай відповіді на запитання за Правилом читання № 1.
- 2. Назви головних героїв притчі. Що про них відомо з твору? Відповідь підтвердь цитатами.
- 3. Чому дубочки хвилювалися? Чи були в них для цього підстави?
- 4. Як ти розумієш слова дуба «...коли між нашим ворогом нема нікого з нас, то ніякий ворог нам не страшний!»?
- 5. Які почуття виражені у творі? Якими словами передав їх автор?
- 6. Пригадай ознаки притчі. Доведи, що твір «Старий дуб і діброва» — притча.
- 7. Визнач тему та ідею твору. Зацитуй речення, яке відображає ідею притчі.
Завдання від Софії Мудрагелівни
За заголовком передбач, про що йтиметься у творі М. Чумарної. Прочитай текст. Чи збіглися твої здогадки з його змістом?
Марія Чумарна
ДЗВІНОЧКИ
Притча
Один чоловік жив зі своєю родиною в затишному будиночку на березі річки. В їхньому саду росли яблуні, груші, вишні, калина дарувала запашний цвіт навесні й чудові ягоди восени. А коли починали щебетати солов’ї, здавалося, що й небо підспівує їм...
Діти росли здоровими та щасливими: в домі не стихали веселощі й пісні...
Лише слуги інколи сміялися і жартували між собою. Навколо звучала чужа мова. Щовечора з тераси свого палацу чоловік споглядав, як діти убогих рибалок стрибають із кручі в море, аби виловити якусь перлинку й завтра на ринку виміняти на хліб. Ці діти сміялися і стрибали від щастя, коли вдавалося упіймати рідкісну мушлю... А його діти, напевно, сиділи перед комп’ютерами...
Одного дня вийшов чоловік у сад, аби послухати спів пташок. Пташки співали, квіти цвіли... А серце його тужно мовчало. Він заплющив очі та згадав свою хатину, вишневий садок і солов’їв біля хати...
Якийсь щасливий дзвіночок теленькнув у його серці й замовк. Чому замовк дзвіночок? Він пригадав, що там, на його рідній землі, ці дзвіночки звучали скрізь.
Що це були за дзвіночки? Як наповнити ними свій палац, голоси дітей, погляд дружини?
І хтось невидимий прошепотів йому на вухо: «Ці дзвіночки — голос рідної землі. На чужині їх нікому не пробудити...»
Поміркуй над прочитаним
- 1. Дай відповіді на запитання за Правилом читання № 1.
- 2. У робочому зошиті накресли «павутинку» за змістом твору.
- 3. Що тобі відомо про чоловіка — головного героя твору? Підтвердь свої міркування цитатами.
- 4. Чи відчував головний герой себе щасливим? Чому ти так думаєш?
- 5. Чи були щасливими діти бідних рибалок? Чому ти так вважаєш?
- 6. Що символізує у творі образ дзвіночка? Зацитуй уривок на підтвердження своєї думки.
- 7. Визнач тему та ідею твору.
- 8. Які почуття виражені у творі? Якими словами передав їх автор?
- 9. Яка інформація у творі другорядна. Виділи головну інформацію, без якої ця розповідь неможлива.
- 10. Склади продовження притчі «Дзвіночки» і запиши його в робочий зошит.
Казку, автор/авторка якої відомі, називають літературною.
Притчу, автор/авторка якої відомі, називають літературною.
- 11. Доведи, що «Дзвіночки» — літературна притча.
Домашнє завдання
Порівняй притчі «Старий дуб і діброва» та «Дзвіночки». Визнач між ними спільне та відмінне. У робочому зошиті накресли два кола за зразком на с. 33. На перетині напиши, що спільного між цими притчами, а в колах — чим вони різняться.
Ти — творча особистість
1. Створи відео на тему «Моя Батьківщина». Залучи до роботи членів своєї родини. Представ роботу на уроці.
2. Добери ілюстрації до одного з вивчених творів, який тобі найбільше сподобався.
Твої літературні проєкти
1. У робочому зошиті або на окремому аркуші паперу намалюй «хмарку слів» на тему «Україна — моя Батьківщина». Ключові слова напиши різними кольорами, шрифтами й розміром.
2. Уклади збірочку українських прислів’їв про Батьківщину. Оформи її та презентуй на уроці української літератури.
Коментарі (0)