Словник літературознавчих термінів 5 клас Яценко, Пахаренко 2022 (частина 1)
- 19-01-2023, 10:44
- 257
5 Клас , Література українська та зарубіжна 5 клас Яценко, Пахаренко 2022 (частина 1)
Словник літературознавчих термінів
Алегорія (грецьк. — інакомовлення) — перенесення характеристик одного явища на інше за якоюсь подібністю. Наприклад, образ лисиці є алегоричним зображенням хитрості, лева — сили, осла — упертості, голуба — вірності.
Антитеза — зіставлення протилежних понять, персонажів або рис їх характерів.
Віршована мова — різновид мови літературного твору, основними ознаками якого є рима і ритм, віршові розміри, посилена емоційність у вираженні думок і почуттів.
Гіпербола — перебільшене змалювання сили або можливостей героїв літературного твору.
Дійові особи (персонажі) — художні образи людей або тварин, чарівних істот, які діють у творі.
Драма-казка — драматичний твір на тему народної або ж літературної казки.
Драматичний твір — вид літературного твору, в якому дізнаємося про дійсність із розмов і дій персонажів. Драматичні твори призначені для постановки на сцені театру.
Епітет — художнє означення, що емоційно або образно характеризує певне явище. Наприклад, «веселий сніжок», «усміхнене сонце», «радісна пісня», «розкішні небеса», «сонячні душі».
Загадка — малий жанр фольклору, художнє зображення якоїсь істоти, поняття, предмета або явища за допомогою несподіваного зближення з іншою істотою, предметом, поняттям або явищем (часто у віршованій формі).
Історичне оповідання — різновид оповідання про реальних історичних осіб, історичні події, що відбувалися в минулі часи.
Казка-притча — казка, яка містить яскраво виражені мораль, повчання, висловлені в алегоричній формі.
Кільцеве римування — римування першого рядка з четвертим, а другого — з третім (за формулою абба).
Легенда — усна розповідь про якусь надзвичайну, чудесну, фантастичну подію, яку подано як достовірну.
Лірика — один із родів літератури, художні твори, що розкривають почуття, переживання, роздуми героя/героїні.
Ліричний герой — персонаж, про душевний світ якого йдеться у ліричному творі.
Літературна казка — казка, написана письменником або письменницею.
Літературний герой або героїня (або персонаж, або дійова особа) — створений письменником художній образ людини, тварини або фантастичної істоти.
Літературний твір — образний текст, що має певну провідну думку.
Літопис (опис літ, років) — запис історичних подій, що поданий у часовій послідовності, за роками.
Мандрівний сюжет — популярний сюжет, що трапляється у фольклорі та художній літературі різних народів.
Метафора — художнє перенесення ознаки одного явища на інше за подібністю між ними. Наприклад, «сонце сміється», «час пливе», «іде дощ».
Мова автора — розповідь письменника/письменниці про події, вчинки персонажів, яка містить його/її оцінку зображеного в літературному творі.
Мова дійових осіб — спеціально дібрані автором/авторкою лексика, інтонація, будова речень, стиль спілкування дійової особи (персонажа) літературного твору, яка є засобом розкриття його характеру.
Мотив — основні переживання й думки, розкриті в ліричному творі.
Народна казка — фольклорний твір про вигадані чи фантастичні події.
Народний переказ — це усне оповідання про визначні історичні події та їхніх героїв.
Національний колорит — відображення у творі традицій, культурних особливостей народу.
Патріотична лірика — ліричні твори, у яких виражені почуття любові до рідного народу, гордості за визначні здобутки, тривоги за його долю.
Перехресне римування — римування першого рядка з третім, а другого — з четвертим (за формулою абаб).
Порівняння — пояснення одного явища за допомогою іншого, чимось на нього схожого. Наприклад, «поле, як море», «весна — неначе карусель», «діти — мов квіти».
Портрет — опис зовнішності героя/героїні (людини, тварини чи фантастичної істоти), що дає уявлення про його/її характер та авторське ставлення до нього/неї.
Приказка — короткий крилатий народний вислів, іноді скорочене прислів’я, але без властивого йому повчання.
Прислів’я — короткий ритмічно організований вислів з повчальним змістом.
Прозова мова — неритмізована, нагадує повсякденну розмовну мову.
Рима — співзвучність закінчень у кінці чи зрідка всередині віршорядків.
Ритм — це рівномірне повторення, чергування мовних одиниць. Ритм у поетичних творах виникає завдяки рівномірному чергуванню наголошених і ненаголошених складів, а також строф і рим.
Сонет — старовинна форма ліричного віршованого твору, що складається з 14 рядків.
Строфа — група віршових рядків, що римуються і рівномірно повторюються у творі. Строфи переважно бувають чотирирядкові, трапляються також дво-, трирядкові та інші.
Суміжне або парне римування — римування першого рядка з другим, а третього — з четвертим (за формулою аабб).
Сюжет — низка подій у художньому творі.
Творча фантазія автора/авторки — процес створення нових, незвичайних образів на основі вражень від спостереження за реальною дійсністю.
Уособлення — надання ознак істот предметам, явищам чи поняттям, ніби «оживлення» їх.
Фантастичне в літературному творі — неймовірні, магічні, чарівні деталі, події, перетворення.
Фольклор — усна народна творчість.
Художня література — творче відображення дійсності в словесних образах.
Коментарі (0)