Узагальнюємо вивчене в розділі «Книжка вчить, як у світі жить»
- 17-01-2023, 00:29
- 280
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
Всеволод Нестайко народився в місті Бердичеві на Житомирщині, але ще в ранньому дитинстві переїхав до Києва. Його мама працювала вчителькою, і їхня квартира була в приміщенні тієї самої школи, де вона вчителювала. Про шкільні роки митець згадував так: - З одного боку, це було весело - жити в школі, а з іншого... Я заздрив моїм друзям, яким учителька Ліна Митрофанівна записувала в щоденник: «Завтра прийди з батьками!» Мені до щоденника нічого не писали: моя мама була поряд. У дитинстві хлопець дуже любив читати, особливо пригодницькі твори Джека Лондона та Жуля Верна, тому захоплено мріяв, що стане капітаном і мандруватиме морем у далекі краї. Однак через проблеми із зором мрії так і залишилися мріями. А коли настав час обирати професію, Всеволод вирішив присвятити себе літературі. Нестайко творив тільки для дітей: 10 років вів радіопередачу «Радіобайка Всеволода Нестайка», 30 років пропрацював редактором у видавництві «Веселка». І писав, писав, писав твори для юних читачів і читачок. Сьогодні пропонуємо вам цікавий пригодницький твір «Чарівний талісман». ЦІКАВО ЗНАТИ Всеволод Нестайко - автор, чиї твори для дітей увійшли до золотого фонду дитячої літератури. Їх видавали понад 130 разів багатьма мовами світу. Його літературний шедевр «Тореадори з Васюківки» внесено до Почесного списку їм. Ганса Крістіана Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей. Загалом у творчому доробку письменника більше ніж 60 творів: оповідань, повістей, казок, п’єс.... |
Галина Малик народилася в Бердянську Запорізької області, та разом із батьками переїхала у селище Середнє на Закарпатті. Вона добре вчилася в школі, мала веселу вдачу, хороше почуття гумору й дуже любила читати. Письменниця не приховує, що перші дитячі твори написала тому, що хотіла пояснити власній донечці важливі життєві істини. Із кожним роком Галина Малик писала складніші книжки, з головними героями й героїнями яких постійно ставалися якісь неймовірні пригоди. Персонажі потрапляли в казкові країни, або жителі цих країн переносились у реальне життя. Письменниця переконана: «Для того, щоб писати для дітей, треба просто бути щасливою людиною... Адже звідки, як не із себе, можна дістати весь той прекрасний казковий світ, якого в реальності не існує?». На думку Галини Малик, література не тільки розважає, а й допомагає маленьким читачам і читачкам розв’язувати їхні проблеми, дає відповіді на важливі питання. Але не пропонує готові рецепти, а «розставляє стрілки», показує один із можливих шляхів виходу зі складної ситуації. Перегорнімо ж сторінки повісті-казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» та з’ясуймо, яка саме «стрілка» суттєво змінила життя юної героїні.... |
Григір Тютюнник у дитинстві був надзвичайно подібний до героя свого твору «Дивак»: вразливий, ніжний, делікатний, співчутливий. Рідний дядько забрав маленького Григора до себе на Донбас, де хлопчина і став навчатися у першому класі. Коли почалася війна і дядько пішов на фронт, тітка тяжко бідувала з чотирма дітьми. Тому малий школярик сам-один вирушив до своєї мами в село на Полтавщину. До рідної хати він прийшов рівно за два тижні. Після війни Григір вступив до ремісничого училища. Щодня хлопчик приносив неньці половину власної порції хліба, щоб мама не померла з голоду. Характер Григір мав міцний, як і його літературний герой Олесь, завжди говорив правду й чинив по совісті. Усі Тютюнникові літературні герої - щирі й красиві помислами та вчинками. Навіть маленькі діти на сторінках книжок митця вражають своєю глибокою душевністю.... |
Кмітливий, допитливий, з виразними рисами лідера, Володимир був душею хлоп’ячої компанії. Навесні, під час льодоходу на річці, він навіть катався на крижинах, щоб довести ровесниками свою сміливість і відчайдушність. Його мама згадувала: «Він грався з дітьми сусідів. Однак для свого віку був дуже сильний, вольовий і впертий, тому вони його й боялися... Надзвичайно любив волю, повітря, рух. Був гордим, незалежним у вчинках і рішеннях правдолюбцем». Винниченко згодом став письменником і активним політичним діячем, очолив український уряд. Утім, вимушено залишив Україну. У літературному доробку митця є цікаві оповідання для дітей і про дітей. Юні герої часто поводяться так, як і сам автор у дитинстві. Вони яскраві, сильні особистості. Прочитайте - не пошкодуєте! ЦІКАВО ЗНАТИ Володимир Винниченко захоплювався не тільки літературою, а й образотворчим мистецтвом. 74 оригінальні малярські роботи та 4 альбоми з малюнками аквареллю після смерті митця зберігалися в США, а у 2000 році їх передано в Україну. Особливе місце серед цих робіт посідають так звані міські картинки: вузенькі вулички, викладені бруківкою, невеликі будиночки. Українські історики вважають, що на деяких картинах майстра можна побачити краєвиди саме Єлисаветграда (колишня назва Кропивницького). Це місто Винниченко називав «маленьким Парижем», у якому вперше відчув смак до творчості.... |
Із поетичною творчістю Євгена Гуцала ви вже познайомилися. Тонке відчування довкілля, людей, а особливо дітей, і накопичені спостереження спонукали письменника від поезії перейти до прози. Значною частиною творчого доробку митця є його прозові твори для молодшого покоління. Письменник зізнавався: «Мені здається, що дитинство - найцікавіша пора, саме та пора, коли майбутнє життя - ще попереду, коли воно ще не пізнане і його кортить пізнати, коли воно - ще нерозгадана загадка, лиш обіцянка неодмінного дива». У творах Євгена Гуцала людина нерозривно пов’язана з природою, яка вчить нас високою мудрістю, спонукає до світлих почуттів. Тема взаємин двох світів - людини і природи - розкрита і на сторінках оповідання «Лось». Сподіваємося, що цей твір справить на вас незабутнє враження.... |
Нечуй - літературний псевдонім письменника й педагога Івана Левицького. Народився митець на Черкащині в родині священника. Навчався в школі, яку організував його батько для сільських дітей. Згодом закінчив Київську духовну академію, проте допитливий юнак не захотів бути священником, а обрав педагогічну ниву й працював учителем. Водночас самотужки вивчав німецьку й французьку мови. Письменник почав свою літературну діяльність у роки, коли писати українською мовою було заборонено. І про його твори, підписані псевдонімом І. Нечуй, не знали навіть товариші, не знав його батько. Іванові Нечую-Левицькому були дорогі історія українського народу, його мова й культура. Тому-то значне місце у спадщині митця посідають твори на історичну тематику. Наприклад, романтична казка «Запорожці», у якій сміливий юнак Карпо Летючий, нащадок славних запорожців, потрапляє в зачаровану Запорозьку Січ. Там серед дивовижної природи живуть мужні козаки... Помандруємо до них разом?... |
У п’ятому класі ви вже познайомилися з письменником Олександром Олесем, вивчали його віршовану казку-п’єсу «Микита Кожум’яка». А тепер прочитаємо віршовані оповіді митця з книжки «Княжа Україна», яку автор назвав поемою. Ця художня перлина ще раз доводить, що в українській літературі - величезне розмаїття творів на історичну тематику: літописи й перекази, пісні й вірші, балади й казки, п’єси й поеми, оповідання і повісті... До речі, книжку «Княжа Україна» було створено на основі літописних даних.... |
І були три брати: одному ім’я Кий, другому - Щек, а третьому - Хорив, а сестра в них була Либідь1. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. Хорив - на третій горі, від нього вона прозвалася Хоревицею. І збудували вони місто. На честь старшого брата свого нарекли його Київ. Був круг міста ліс і бір великий, і ловився там усякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, а називалися вони полянами, від них поляни й донині в Києві. Дехто, не знаючи, каже, що Кий був перевізником коло Києва, мовляв, був перевіз із того боку Дніпра; тим-то й говорили: «На перевіз на Київ». Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду й ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями. Коли ж Кий повертався, то прийшов на Дунай, уподобав одне місце, і поставив там невеликий городок, і хотів осісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут і помер. І брати його, Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут же померли.... |
Зі сторінок численних художніх творів промовляє до нас велика і славна історія українського народу. Створені ще в давні часи, міфи, перекази й легенди, пісні і думи розповідають нам про минуле, трагедії та перемоги, красу й велич рідного краю. Історія України стала невичерпним джерелом для українських письменників і письменниць, які у своїх віршах, поемах, оповіданнях, повістях, романах відображають події минувшини. А звідки ми взагалі знаємо про минуле? З історичних джерел, так званих історичних носіїв інформації. Це можуть бути, наприклад, знайдені під час розкопок посуд, коштовності, знаряддя праці. Особливо цінними є перші рукописні книги, які через тисячі років дійшли до наших днів і розповідають про важливі події в житті країни. Ці книги називають літописами, а їхніх авторів - літописцями.... |