Олег Ольжич (справжні ім'я та прізвище Олег Олександрович Кандиба) народився 8 липня 1907 р. в м. Житомирі. Він син відомого письменника Олександра Олеся, з творами якого ви ознайомилися в 5 класі (оповідь «Ярослав Мудрий» і драма-казка «Микита Кожум'яка»). Навчався в Карловому університеті (м. Прага, Чеська Республіка), читав курс лекцій з археології в Гарвардському університеті (м. Кембридж, США).

У своїх поетичних творах О. Ольжич стверджує, що український народ творчий, відважний і здатний на самопожертву, він закликає кожну людину йти за велінням свого серця. Сила духу, романтичний максималізм, життєва ініціатива властиві й самому поету, і ліричному герою вірша «Господь багатий нас благословив».

Вірші митця сповнені патріотичних мотивів. Він уславлює лицарство, честь воїнської звитяги та самопожертву. Його ліричний герой — сильна особистість, у чому ви переконаєтеся, коли прочитаєте поезію «Захочеш — і будеш...» із циклу «Незнаному воякові».

За участь у національних визвольних змаганнях 36-річний поет загинув від катувань 10 червня 1944 р. в німецькому концтаборі «Заксенгаузен».

ГОСПОДЬ БАГАТИЙ НАС БЛАГОСЛОВИВ

І вірити, і прагнуть — не вотще1.

Безсмертне — і величне, і ясне-бо.

Ось лине хмара з літеплим2 дощем,

І розверзається врочисте небо.

Господь багатий нас благословив

Дарами, що нікому не одняти:

Любов і творчість, туга і порив,

Одвага і вогонь самопосвяти.

Солодких грон і променистих вин —

Доволі на столах Його веселих.

Іди ж сміливо і бери один

Твойому серцю найхмельніший келих.

1 Вотще (заст.) — даремно, марно.