Із сучасної української поезії

Сучасна поезія - це цілий світ переживань, турбот і надій людей, які живуть поряд із вами. Вони ходять тими самими вулицями, так само, як і ви, радіють кожному новому світанку, як і ви, люблять і ненавидять, мріють і розчаровуються. Просто вони вже навчилися розповідати про навколишній світ такими неповторними, такими яскравими, а іноді й зовсім простими словами, що западають глибоко в душу кожного з нас.

Ми живемо у складному світі. Нам довелося зрозуміти, що таке війна і мир, добро і зло, вірність обов’язку і потворна зрада. І в цьому нам допомогли українські поети, чиї твори - спроба зазирнути в нескінченно глибокий внутрішній світ сучасної людини, зрозуміти сенс життя, допомогти нам з вами усвідомити своє призначення.

Галина Кирпа

(нар. 1950 р.)

Сучасна українська письменниця Галина Кирпа народилась на Київщині. Вона - знаний в Україні прозаїк, перекладач, літературний редактор. А її поетичні твори потверджують глибоке переконання авторки, що дитина має право на своє Я (маленьке, але все-таки особисте). Сама про себе вона колись сказала: «У дитинстві мені хотілося одного - прочитати всі на світі книжки і все на світі знати».

Галина Кирпа

Давайте разом прочитаємо її твори й поміркуємо над ними.

«МІЙ АНГЕЛ ТАКИЙ МАЛЕНЬКИЙ...»

Мій ангел такий маленький,

ну просто крихітка -

я навіть не бачу,

чи він сидить

на моєму плечі.

Мій ангел такий легенький,

ну просто пушинка -

я навіть не чую,

як він сидить

на моєму плечі.

Мій ангел такий тихенький,

ну просто тихіший трави -

я навіть не знаю,

коли він спить,

а коли прокидається

на моєму плечі.

А що ви знаєте про янгола-охоронця, який супроводжує людину? Ви вірите в його існування?

«КОЛИ ДО ВАС ТЕМНОЇ НОЧІ...»

Коли до вас темної ночі

прийде Лев,

ви не кажіть йому нічого

про зоопарк.

Нехай він не знає,

що на світі є зоопарки.

Нехай хоч один Лев

цього не знає.

А потім цього не знатимуть

його діти.

А потім - його онуки.

Потім правнуки.

І колись буде

ціла Лев’яча Держава,

де жоден Лев

не знатиме про зоопарк.

Коли б тільки вижив

той Лев,

що прийде до вас темної ночі.

Яка ваша думка: авторка мала на увазі сон чи реальну ситуацію, коли й справді до вашої оселі вночі може завітати лев?

Отже, ми прочитали поезії Галини Кирпи. І, напевно, кожен з вас переконався, що її твори - надзвичайно особистісні, глибокі, образні. Вона, говорячи про, здавалося б, звичайні речі, змушує нас розмірковувати над чимось дуже важливим. І над тим, що чудовий янгол-охоронець може завжди тихенько супроводжувати кожного з нас, і у кожного він свій. І про нього, напевно, треба думати. А інколи він може заснути, і тоді, напевно, треба самому вирішувати нагальну проблему.

А вірш про Лева насправді про те, що найголовніша цінність на землі - бути вільним. Усвідомлення значущості, цінності волі приходить не одразу. Навіть до могутніх левів, якщо вони звикли жити у клітці.

Бо насправді навіть найкращий і найдосконаліший зоопарк - це неволя. У ній не повинні жити звірі. Тим більше - люди. Бо коли поетеса пише про Лев’ячу Державу, вона цілком очевидно має на увазі людей. Люди повинні бути вільними, бо інакше життя втрачає сенс. Існує така хороша приказка: «Птахи, народжені в неволі, думають, що літати - це хвороба».

А як ви розумієте цю приказку? Чому саме? Аргументуйте свою точку зору.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 8 клас Міщенко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)