Василь Голобородько (нар. 1945 р.)
- 4-01-2023, 16:29
- 230
8 Клас , Українська література 8 клас Слоньовська (повторне видання) 2022
Василь Голобородько
(нар. 1945 р.)
Василь Іванович Голобородько народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі Перевальського району Луганської області. Дід та баба майбутнього поета були розкуркулені й вислані до Сибіру ще перед Другою світовою війною. Батьки працювали в колгоспі. Після війни село відновлювало свою генетичну пам’ять хіба що у звичаях та обрядах - навіть замилування українською мовою вже вважалося ознакою неблагонадійності й націоналізму.
Василь Голобородько закінчив сім класів у рідному селі. Потім учився в школі за кілька кілометрів від дому в шахтарському селищі, але дорога туди й назад забирала багато часу й сил, тож завершував навчання в Лисичанській школі-інтернаті. При районній газеті діяло літературне об’єднання, засідання якого Василь-старшокласник активно відвідував. Перша його публікація з’явилася на сторінках саме лисичанської газети. Згодом були добірки в луганській та київській періодиці, журналі «Дніпро», колективних збірниках поезій.
Після закінчення школи Василь рік працював шахтарем і готувався до вступних іспитів; 1964 року став студентом філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Прийшов до закладу вищої освіти з кількома зошитами власних записів фольклору, який збирав із п’ятнадцяти років. У цей час у Спілці письменників України часто відбувалися обговорення творів молодих авторів, і Василя Голобородька виокремив як надзвичайно талановиту особистість Андрій Малишко, який головував на засіданнях початківців. Під час навчання в університеті молодий поет опублікував кілька добірок поезій у журналах і газетах, підготував рукопис першої поетичної збірки, до якої Іван Дзюба написав передмову «У дивосвіті рідної хати».
Перебуваючи під враженням від фільму «Тіні забутих предків» за мотивами повісті Михайла Коцюбинського й від яскравої особистості режисера цієї стрічки Сергія Параджанова1, Василь Голобородько захоплювався поетичним українським кіно, сам мріяв стати режисером.
1 Сергій Параджанов (1924-1990) - видатний кінорежисер, вірменин за національністю, який на весь світ прославив український кінематограф фільмом «Тіні забутих предків».
Коли Володимир Денисенко в театральному інституті набрав режисерську групу й не виявив жодного студента, який би володів українською мовою бездоганно, С. Параджанов порекомендував Василя Голобородька. Здавалося, заповітна мрія близька до здійснення! Але на практиці виявилося, що режисерів готували за скороченою навчальною програмою, що не створювало жодних умов для розвитку творчих здібностей, тож митець утратив бажання продовжувати навчання. Повернутися в Київський університет виявилося неможливим: Голобородько не взяв участь у трудовому студентському загоні, а це розцінювалося як значно більший гріх, аніж навіть «провалена» сесія, тому в 1965 році юнака відрахували без жодних зволікань.
«Перші вірші вісімнадцятилітнього хлопця, друковані минулого року, сподобалися багатьом читачам... У сучасній поезії, зокрема молодій, Василь Голобородько - явище осібне й несподіване. Йому нібито невластива та масштабність, до якої небезуспішно прагнуть сучасні молоді поети; він не поривається у космос і в "термоядерні” світові клопоти. Натомість у Голобородька ніби оживає світ прадавніх анімалістичних уявлень про природу; світ нашого далекого "наївного” предка або довірливої дитини, заселений дивними істотами, наповнений чарівними звуками, й кольорами, й пригодами; світ української народної, язичницької ще, демонології, казки, загадки, думи...»
Іван Дзюба
Пізніше Василеві Голобородьку вдалося продовжити навчання в Донецькому університеті, звідки 1967 року його за наказом ректора грубо вигнали, мотивуючи тим, що патріотично свідомий юнак заслужив такого покарання «за дії, не сумісні зі званням радянського студента». Власне, провина полягала в тому, що Василь Голобородько давав читати своїм однокурсникам статтю Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», яку влада розцінювала як націоналістичну й антирадянську.
Закономірно, що й покарання солдатською муштрою не забарилося: з 1968 до 1970 року поет служив у будівельних військах на Далекому Сході.
Перша поетична збірка Василя Голобородька, вихід якої друком у видавництві «Молодь» переносили з одного року на інший, так і не побачила світу. Розпочалися двадцять років замовчування й офіційного невизнання поета. За цих обставин Василь Голобородько ще глибше усвідомлював, що винищення цвіту української інтелігенції репресивною системою не припинилося навіть після смерті Сталіна:
...Кулі, що їх випустив кат,
приставляючи наган до потилиці
засудженим у 34-му році,
натискаючи - аж палець білів -
на курок цілодобово,
летять ще й досі
і влучають нам у обличчя.
У 1970 році в США видавництво «Смолоскип» оприлюднило збірку віршів поета «Летюче віконце», а в 1983 році в Белграді вийшла антологія1 світової поезії XX століття, у якій, до слова, - єдиному з українських поетів - Василеві Івановичу відведено чільне місце вже самою назвою цієї книги - «Від бенгальця Рабіндраната Тагора2 до українця Василя Голобородька». Закордонні публікації дуже розгнівили радянську цензуру: тепер поет не міг сподіватися не лише збірки, а й кількох віршів у газеті. Мусив проживати в рідному селі. Щоб матеріально забезпечити сім’ю, працював електриком, тримав корову, садив картоплю. Через негативне ставлення до поета місцевих чиновників сім’я ледве зводила кінці з кінцями. У іншого давно б здали нерви, перестав би писати вірші, перетворився б на одного з багатьох зламаних системою. Та Василь Голобородько в найтяжчих умовах не зраджував свого таланту.
1 Антологія - збірник найкращих творів різних авторів.
2 Рабіндранат Тагор (1861-1941) - видатний індійський письменник і філософ, який творив бенгальською мовою.
Лише 1988 року в Україні побачила світ збірка поезій «Зелен день», за яку поета було відзначено літературною премією імені Василя Симоненка. Після виходу цієї книжки Василя Голобородька офіційно прийняли до Спілки письменників України. У 1990 році вийшла друком збірка «Ікар на метеликових крилах», а через два роки - «Калина об Різдві». За ці книги в 1994 році їхній автор був удостоєний Шевченківської премії.
У 1999 році вийшла поетична книжка Голобородька «Слова у вишиваних сорочках», у 2002 - збірки «Українські птахи в українському краєвиді», «Посівальник». У 2004 році побачила світ збірка віршів із іронічною назвою «Дохла кішка», у 2005 - «Ми йдемо». Тоді ж Василь Іванович узявся писати дослідження з фольклору. Талант поета міцнів і яскравів, викристалізовувалося поетичне слово, Василь Голобородько став унікальним майстром верлібру.
Проте писати цим віршем надзвичайно складно, адже верлібр потребує глибокого змісту й своєрідного веселкового «переливання» смислів. Тільки поети від Бога, для яких верлібр - не розвага, не забавка, а єдиний спосіб вираження власного світобачення, володіють верлібром артистично.
Василь Голобородько. Фото: Іван Любиш-Кірдей (2014)
Книга «Білі кімнатні рослини» вийшла 2013 року й засвідчила, що поетична творчість Василя Голобородька виражає його стійку громадянську позицію. Ліричний герой цієї збірки - свідомий українець, якому боляче й гірко за свій народ, за приспану роками бездержавності самоідентифікацію1 земляків. Талановитий митець ще десять років тому передчував події, які відбуваються на Донбасі зараз, й застерігав Україну від величезної трагедії. Нині поет проживає в будинку творчості «Ірпінь» під Києвом і мріє про мирне небо над своїм рідним Донбасом.
1 Самоідентифікація - чітке розуміння своєї належності до народу.
Діалог із текстом
- 1. Що ви довідалися про дитинство та юність Василя Голобородька?
- 2. З якої причини поета відраховували з університету?
- 3. Які поетичні збірки написав Василь Голобородько?
- 4. Що ви можете сказати про Голобородькове захоплення фольклором?
- 5. Яких випробувань долі зазнав поет?
- 6. Як про творчість Василя Голобородька відгукнувся Іван Дзюба?
Вільний вірш, або верлібр (від фр. vers libre - вільний вірш) - система віршованих рядків, ритмічна єдність яких ґрунтується лише на інтонаційній подібності. Рядки вільного вірша мають різну довжину, не поділяються на стопи: у них різна кількість наголосів, а їхнє розташування довільне. Отже, визначити віршовий розмір верлібра неможливо. Верлібр не має рим, унаслідок чого дуже часто зникає і поділ на строфи. Верлібри майже завжди наділені настроєвими переживаннями.
З ДИТИНСТВА: ДОЩ
Я уплетений весь до нитки
у зелене волосся дощу,
уплетена дорога, що веде до батьківської хати,
уплетена хата, що видніється на горі, як
зелений птах,
уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою,
уплетена річка, наче блакитна стрічка в дівочу косу,
уплетена череда корів, що спочивають на тирлі1.
А хмара плете і плете
зелене волосся дощу,
холодне волосся дощу.
Але усім тепло,
усі знають: дощ перестане,
і хто напасеться, хто набігається,
хто нахитається,
хто насидиться на горі,
хто належиться,
а хто прийде додому
у хату, наповнену теплом, як гніздо.
1 Тирло (діалектне) - пасовище.
Діалог із текстом
- 1. Яку природну стихію і як саме засобами вірша передає читачам Василь Голобородько?
- 2. Які картини постають із першої частини прочитаної вами поезії?
- 3. Як ви розумієте другу частину цього твору?
- 4. Якими словами поет передає задоволення від дощу дітей, а якими - природи?
- 5. Чому рідна хата ліричному героєві уявляється гніздом? Що означає образ-символ «родинне гніздо»?
- 6. Чому дощ ліричний герой вірша уявляє зеленим волоссям, у яке вплетена вся околиця й живі істоти, що потрапили під зливу?
- 7. Словами детально опишіть картину, яка виникла у вашій уяві, коли ви читали поезію Василя Голобородька про дощ. Використовуйте художні засоби вірша.
- 8. Доведіть, що вірш Василя Голобородька «З дитинства: дощ...» - верлібр.
- 9. Чи використовує в цьому творі поет анафори? Якщо так, то якими словами вони виражені?
- 10. Знайдіть епітети й метафори в цій поезії. Для чого вони служать?
- 11. На скільки частин поділив цю поезію автор? Доведіть, що кожна з них автономна.
Мистецькі діалоги
• Розгляньте запропоновані в підручнику репродукції картин і виберіть ту, яка, на ваш погляд, є найкращою ілюстрацією до вірша Василя Голобородька «З дитинства: дощ». Обґрунтуйте свій вибір.
Олександр Прокопенко. Грибний дощ (2011)
Максим Жданович. Ранковий дощ
Тетяна Русакова. Київський дощ
НАША МОВА
кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами...
з побратимами
у товаристві розмовляємо
кожне слово
нашої мови
записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо
Ігор Бєлковський. Старі книги (1995)
Діалог із текстом
- 1. Про що саме турбується ліричний герой цього вірша Василя Голобородька?
- 2. Чому слова «Пісня» й «Літопис» автор вживає з великої букви? Яке значення в ці лексеми вкладає?
- 3. Як ви думаєте, чому вірш Василя Голобородька названо саме так?
- 4. Доведіть, що ця поезія містить патріотичні мотиви й спонукає читачів любити свій народ і захищати рідний край.
- 5. Чи є вірш «Наша мова» Василя Голобородька верлібром? Які ознаки верлібру ви знаєте?
- 6. Які художні засоби увиразнюють основну думку поезії?
- 7. Скільки смислових частин у вірші «Наша мова»? З якою метою, на вашу думку, поет ділить верлібр на частини?
Мистецькі діалоги
• Розгляньте та опишіть ілюстрації до верлібру Василя Голобородька «Наша мова». Доведіть, що всі вони - доречні.
Кирило і Мефодій. Мініатюра з древньоруського літопису (початок XIII століття)
ТЕПЛІ СЛОВА
Співаймо пісні про кохання,
щоб не вмерло слово «Дунай»,
гуляймо весілля своїм дітям,
щоб не вмерло слово «коровай»,
розповідаймо казки своїм онукам,
щоб не вмерло слово «Змій» -
наповнюймо
цей холодний всесвіт
теплими словами нашої мови,
які народжуються разом із
диханням.
Діалог із текстом
- 1. Як ліричний герой поезії «Теплі слова» ставиться до народних звичаїв?
- 2. Що таке національна свідомість і людська гідність? Чи йдеться саме про ці поняття у вірші Василя Голобородька? Прочитайте вголос відповідні рядки.
- 3. Про які народні звичаї і обряди веде мову поет? Чому ви так вважаєте?
- 4. Чи вдалою є назва поезії «Теплі слова»? А як назвали б цей вірш ви?
Діалоги текстів
• Уважно прочитайте ще раз верлібри Василя Голобородька «Наша мова» і «Теплі слова». Зіставте й порівняйте ідеї цих віршів. Сформулюйте головну думку цих поезій своїми словами.
Мистецькі діалоги
- 1. Які народні звичаї зображено на ілюстраціях до цього вірша? Чи доводилося вам особисто брати участь у подібному дійстві? Як ви це сприйняли?
- 2. Який настрій панує на кожній із цих картин? Чому?
Галина Зубченко. Гуцульське весілля (1959)
Іван Горобчук. Вертеп (2005)
Станіслав Антонюк. Коровай України (2011)
Коментарі (0)