Іван Малкович

(нар. 1961 р.)

Іван Малкович

Іван Антонович Малкович народився 10 травня 1961 року в селі Нижньому Березові на Івано-Франківщині. Після закінчення середньої школи майбутній поет навчався в музичному училищі. Перші твори молодого автора побачили світ у 80-х роках минулого століття, коли він був студентом Київського університету. Тоді ж вийшла дебютна збірка Малковича «Білий камінь», яку високо оцінила видатна поетеса Ліна Костенко. Пізніше митець видав книжки «Ключ», «Вірші», «Із янголом на плечі», «Вірші на зиму», «Все поруч», «Подорожник». Його твори перекладено різними мовами світу.

Малкович працював у видавництвах «Веселка» та «Молодь», у редакції дитячого журналу «Соняшник». У 1992 році він заснував й очолив власне видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», тепер добре знане в Україні та за її межами. За свою літературну, видавничу та перекладацьку діяльність Іван Малкович здобув чимало нагород і відзнак. Однак найголовнішим свідченням успіху поета є щира прихильність багатьох українських читачів.

Читачі та фахівці високо оцінили й нову збірку поета «Подорожник з новими віршами». 2017 року Іван Малкович став лауреатом Шевченківської премії.

ДУХОВНИЙ ОБЕРІГ

(«ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ»)

Пишучи про людину і світ, Іван Малкович ставить питання, які особливо загострилися нині. Серед цих питань найважливішими є ті, що стосуються реальної загрози — утрати перевірених часом духовних орієнтирів. Різкі й часто непередбачувані суспільні зміни останніх десятиліть, принизлива матеріальна невлаштованість спричинили в суспільстві настрої розчарування й розгубленості. Не дивно, що багато хто з нас заклики зберігати духовність сприймає як піднесені загальники, які звучать лише «для годиться». Обтяжені щоденними турботами, люди часто-густо забувають про справжній зміст сказаного. І. Малкович переконаний, що саме поезія спроможна подолати ефект «порожніх слів». Визволяючи нас із полону буденності, творчість по-особливому впливає на людей, спонукає до душевного очищення й оновлення.

Вірш «Із янголом на плечі» є зразком філософської, або філософсько-релігійної, лірики. У підзаголовку автор визначив твір як «старосвітську баладу». Важливими рисами балади є увага до морально-етичних проблем і посилене драматичне напруження.

Янгол, який запалює сонце (Валерій Войтович)

І. Малкович якраз і зобразив драму сучасної людини, котра у своїх «блуканнях» навмання, без сталих духовних орієнтирів, ризикує загубити себе. Цей вірш слід сприймати як складний образ драматичного людського існування.

У художній системі твору ключову роль відіграє символ янгола-охоронця. У релігійній традиції янгол уважається захисником людини від небезпек тілесних і духовних. Навіть на самоті людина не самотня — поряд із нею завжди перебуває її незримий супутник і заступник. Важливим є образ Господньої свічі — він символізує любов, віру й духовний зв’язок людини з вищими ідеалами.

Негативно забарвлений символічний зміст вкладається автором в образ «маятника життя»: це хоч і рух, але без просування вперед. Не випадково «маятник життя» сірий, тобто приземлений і одноманітний. Він символізує імітацію життя, а не саме життя, до якого покликана гармонійно розвинена особистість. Цей символ також позначає виснажливі буденні турботи, які нерідко змушують людину марнувати себе в животінні, забувати про правдиві ідеали та вічні духовні цінності.

Читацький практикум

• Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Із янголом на плечі

Старосвітська балада

Краєм світу, уночі,

при Господній при свічі

хтось бреде собі самотньо

із янголом на плечі.

Йде в ніде, в невороття,

йде лелійно, як дитя,

і жене його у спину

сірий маятник життя, —

щоб не вештав уночі

при Господній при свічі,

щоб по світі не тинявся

із янголом на плечі.

Віє вітер вировий,

виє Ірод моровий,

маятник все дужче бухка,

стогне янгол ледь живий...

А він йде і йде, хоча

вже й не дихає свіча,

лиш вуста дрижать гарячі:

янголе, не впадь з плеча.

Янголи (Олександр Ануфрієв, 1970-ті)

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас поезія Івана Малковича «Із янголом на плечі»?

2. Що в поезії символізує образ янгола-охоронця?

3. У чому полягає символічний зміст «маятника життя»?

4. У чому поет убачає духовну драму сучасної людини?

5. Доберіть синоніми до слова старосвітська. Поясніть підзаголовок твору.

6. Доведіть, що вірш Івана Малковича «Із янголом на плечі» має ознаки філософської лірики.

7. Над якими проблемами автор спонукав вас замислитися?

ПОЕЗІЯ І МОЛИТВА

(«З НІЧНИХ МОЛИТОВ»)

«З нічних молитов» — вірш-мініатюра, що сприймається на єдиному подиху, навіюючи світлий настрій і даруючи надію. Твір є одночасно поезією й молитвою — люди давно помітили, що між цими проявами духовної практики є чимало спільного. Їх об’єднують максимальна щирість, чесність, нетерпимість до лицемірства. Це вимагає особливої відповідальності: якщо вже поет використовує форму молитовного звернення, то він тим самим погоджує своє слово з високим авторитетом релігійної молитовної традиції.

Українські письменники для викладу своїх думок і почуттів неодноразово зверталися до форми молитви. Вона була звичною для поетів XVI—XVIII століть, майстрів філософсько-релігійної, або метафізичної, лірики.

Форму молитви мають твори геніального Тараса Шевченка «Царів, кровавих шинкарів...», «Злоначинающих спини...», «Тим неситим очам...». Іван Малкович продовжує й розвиває цю традицію.

Назва його твору виділяє нічну пору як найбільш сприятливий час для того, щоб на самоті, позбувшись щоденної метушні, замислитися над вічними питаннями людського буття. Водночас, виносячи свою віршовану молитву на суд вдумливих читачів, автор немовби запрошує їх приєднатися до виголошення спільного молитовного прохання.

Про що ж він просить? Чи не є його прохання марнославним або егоїстичним? Ми пересвідчуємося, що його поетична молитва сповнена любові до ближнього — це молитва за всіх людей із щирою вірою та світлою надією на щастя. Не випадково центральним у творі стає символічний образ «обруча віри» навколо кожного людського серця.

Читацький практикум

• Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

З нічних молитов

Господи, літа стебельце

всели до самітніх душ,

дай кожному звити кубельце,

і не поруш.

Хай кожен в цім світі спасеться,

хай світить з-за темних круч

довкола кожного серця

віри твоєї обруч.

Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір

1. Що таке релігійна молитва? До кого вона має бути адресована?

2. Чи зверталися раніше українські поети до молитовної форми?

3. Які образи постають у вірші? Поясніть значення цих образів.

4. Про що просить автор у поетичній молитві?

5. Що в поезії символізує «обруч віри»?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 8 клас Борзенко, Лобусова (повторне видання) 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)