Тепло поетичного слова Василя Голобородька (Народився 1945 р.)
- 5-01-2023, 13:35
- 232
8 Клас , Українська література 8 клас Коваленко (повторне видання) 2022
Тепло поетичного слова Василя Голобородька
Василь Голобородько
Народився 1945 р.
Почнімо знайомство з одним із найвидатніших українських поетів сучасності Василем Голобородьком.
Василь Іванович Голобородько народився 7 квітня 1945 р. в с. Адріанополі на Луганщині.
Усупереч радянському вихованню, Василь змалку, як спраглий подорожній до води, тягнувся до глибоких джерел народного словесного мистецтва. У п’ятнадцять років він почав збирати фольклорні твори та робити етнографічні записи. Це захоплення поет не полишає все життя, вони стали для нього взірцем для витворення образної системи власної поезії. В одинадцятому класі школи-інтернату в с. Верхнє під Лисичанськом, де продовжив навчання, Василь почав віршувати. «Після дощу» — так називався перший його вірш, надрукований 7 травня 1963 р. в лисичанській міській газеті «Новый путь». У цьому ж році з’явилось також кілька добірок віршів у республіканській пресі. Молодого автора помітили такі відомі поети, як Андрій Малишко та Дмитро Павличко, літературознавець Іван Дзюба. Рідкісний випадок, але вже через три роки після дебюту Олесь Гончар1 назвав 20-літнього Василя Голобородька «надією української літератури». Юнак був сповнений нових творчих планів.
1 Гончар Олесь (Олександр) Терентійович (1918-1995) — український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч. Перший лауреат премії імені Тараса Шевченка, голова Спілки письменників України (1959-1971), академік АН України.
Він вступив до Київського університету імені Тараса Шевченка на філологічний факультет, але провчився лише рік. У 1964 р. завершилась «хрущовська відлига» — і Василя відрахували з навчання. Він повернувся на малу батьківщину й відновився в Донецькому університеті. Через рік В. Голобородька знову було відраховано з формулюванням «за дії, не сумісні зі званням студента». Насправді ж — за вільнолюбні погляди, опір русифікації та поширення серед студентів забороненої літератури. У цьому ж році через втручання КДБ2 заборонено до друку його першу опетичну збірку. «У Луганськ приїхав кадебіст, — згадував В. І. Голобородько, — і каже до мене українською: давай працювати на нас стукачем. Допоможемо з книжкою, а також вступити в сільгоспакадемію. Я не погодився».
2 КДБ — Комітет державної безпеки в СРСР, який виконував функції таємної поліції і карного органу влади.
В. Голобородька призвали до лав радянської армії. Насправді це було своєрідне заслання далеко від України — у Владивосток.
«Немає пророка у своїй Батьківщині», — повчає відомий крилатий вислів. Ці слова цілком можна застосувати до В. Голобородька. До 1987-го він жив без прописки, без постійної роботи та засобів до існування, його твори довгі двадцять років не друкували. Радянська система зробила все, щоб прізвище В. Голобородька як поета було стерто з пам’яті читачів. Але навіть у цих умовах поет не написав жодного рядка всупереч своїй совісті та переконанням.
Проте за межами радянської України поет викликав щире зацікавлення. У 1970 р. в США у видавництві «Смолоскип» вийшла його книжка поезій «Летюче віконце», до якої увійшли чотири збірки, написані до 1968 р.: «Летюче віконце», «Пастух квітів», «Від криниці до криниці» й «Ікар на метеликових крилах». Уже сам факт друку творів за кордоном в СРСР сприймали як вияв ворожості до режиму. Але світ відкрив неповторного українського поета Василя Голобородька. Він став цікавий закордонному читачеві. Вдумайтесь тільки в назву антології світової поезії, надрукованої 1983 р. в Югославії, — «Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька». І лише в 1988 р., коли в СРСР почали пробиватися паростки демократичних змін, в Україні з’явилася друком перша збірка «Зелен день». За наступні дві збірки «Ікар на метеликових крилах» (1990 р.) та «Калина об Різдві» (1992 р.) В. Голобородька було відзначено Національною премією імені Тараса Шевченка (1994 р.).
Твори письменника перекладено на 15 мов світу. Він один із тих поетів, через творчість яких світ пізнає душу України.
В останні роки Василь Голобородько опублікував також кілька розвідок на теми українського фольклору. 2010 р. вийшла збірка дитячих поезій «Віршів повна рукавичка».
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. На прикладі епізодів біографії Василя Голобородька прокоментуйте його слова «Мене підстрелили на злеті».
- 2. За тлумачним словником з’ясуйте лексичне значення слова стоїк. Чи можете ви ним охарактеризувати поета? Кого з українських митців минулого та сучасності ви вважаєте стоїками? Свою думку обґрунтуйте.
- 3. В. Голобородько дає чимало інтерв’ю журналістам. Прочитайте в мережі Інтернет одне-два з них і підготуйте матеріали про те, як живеться письменникові нині, про його мистецькі захоплення і творчі плани. Виголосіть повідомлення на уроці.
Вірш «З дитинства: дощ» («Я уплетений...») увійшов до першої надрукованої збірки В. Голобородька «Зелен день». У ньому, наче на акварелі, відтворено одну життєву миттєвість — іде дощ. Але це не прості потоки води. Дощ у вірші персоніфікований — він «уплітає» у свої пасма ліричного героя, дорогу, хату, дерево, річку, череду корів. І все навколо завмерло й благодатно підкоряється його владі, адже він — ЗЕЛЕНИЙ! Він — колір трави й листя, символ життя.
Віктор Микитенко. Іде дощ
Для твору властиве поєднання епічного й ліричного. Композиційним центром поезії є образ-переживання ліричного героя, викликаний явищем природи. Ліричний герой — хлопчик, який відчуває себе єдиним цілим зі світом.
З ДИТИНСТВА: ДОЩ
Я уплетений весь до нитки
у зелене волосся дощу,
уплетена дорога, що веде до батьківської хати,
уплетена хата, що видніється на горі, як
зелений птах,
уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою,
уплетена річка, наче блакитна стрічка в
дівочу косу,
уплетена череда корів, що спочивають на тирлі1.
А хмара плете і плете
зелене волосся дощу, холодне волосся дощу.
Але усім тепло,
усі знають: дощ перестане,
і хто напасеться, хто набігається,
хто нахитається,
хто насидиться на горі,
хто належиться,
а хто прийде додому
у хату, наповнену теплом, як гніздо.
1 Тирло — місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою.
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Твір написано вільним віршем. Перекажіть картину дійсності, зображену автором. Чи вдалось вам зберегти поетичність твору? Як ви думаєте чому?
2. У вірші рими немає, але добре відчутний ритм. Прочитайте твір виразно, намагаючись його передати.
3. Вірш умовно можна поділити на дві частини. Прочитайте їх і визначте провідний мотив кожної.
4. Автор пише: Але усім тепло, / усі знають: дощ перестане. Хто ці «усі»?
5. Цікаво, що рядок усі знають: дощ перестане — це своєрідне поетичне дзеркало. Поспостерігайте! Ті, хто останніми були «уплетені» в дощ, згадані після цього рядка-дзеркала першими. Хто напасеться? — Корови. Простежте ланцюжок далі:
Хто набігається? —
Хто нахитається? —
Хто насидиться на горі? —
Хто належиться? —
Хто прийде додому у хату, наповнену теплом, як гніздо?
6. Зверніть увагу! Образом ліричного героя розпочинається і завершується твір. Це випадковий збіг чи композиційний прийом, що має певне ідейне значення? Свою думку обґрунтуйте.
7. Розкажіть, які емоції ви відчували, читаючи вірш. Назвіть прийоми та художні засоби вірша, що викликали ваші переживання.
8. Розгляньте репродукцію картини Віктора Микитенка «Іде дощ» (див. с. 111). Чи однаковий настрій викликають у вас ці твори мистецтва? Свою відповідь обґрунтуйте.
Коли прочитано твір...
Основний мотив твору — нерозривна єдність і гармонія людини та природи.
Автор захоплюється багатогранністю, красою і невичерпністю Всесвіту.
У простенькій, на перший погляд, пейзажній замальовці відображено глибинні пласти народного світобачення. Дощ, дорога, батьківська хата, гора, зелений птах, дерево, блакитна стрічка в дівочій косі, череда корів. За кожним із цих традиційних образів-символів приховується цілий шар смислів:
- дощ — символ життєдайної вологи, життя, очищення;
- дорога, «що веде до батьківської хати», — це життєвий шлях людини;
- образ хати, «що видніється на горі, як зелений птах», — символ затишку, захисту і водночас — високого духовного злету;
- дерево, «що, притихле, стоїть над дорогою», уособлює саме життя, міцним корінням якого є родина.
Цікавим і багатозначним є образ річки, яку автор порівняв із блакитною стрічкою в дівочій косі.
- 1. Проаналізуйте вірш «З дитинства: дощ».
- 2. Знайдіть і прочитайте вірші В. Голобородька «З дитинства: хліб», «З дитинства: спрага», «З дитинства: піч», «З дитинства: грушка» та ін. Проаналізуйте один із них самостійно. Пригадайте, які образи виринають у вашій уяві під час спогадів про ваше дитинство. Спробуйте втілити їх у поетичний чи прозовий твір.
Напевне, немає жодного українського письменника, якого б не хвилювало питання збереження і розвитку рідної мови. І коли в державних народів на захисті мови завжди стояли закони, то оборонцями української мови в усі часи були поети. «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», — писала Ліна Костенко. Це розумів і В. Голобородько, тому неодноразово повертався до теми захисту рідної мови.
Вірш «Наша мова» — це своєрідний заспів до збірки «Калина об Різдві». У ньому автор звертається до мотиву мови як генетичного коду нації. Генетичний код у прямому значенні — система зашифрованої спадкової інформації, що дає змогу визначити вроджені схильності до чогось. У якому значенні можна застосувати цей термін стосовно поезії В. Голобородька? Спробуймо з’ясувати.
НАША МОВА
кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо
кожне слово
нашої мови
записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
- 1. Поясніть, чому В. Голобородько відмовився у вірші від розділових знаків. Прочитайте виразно твір. Зверніть увагу, що логічні наголоси треба робити майже на кожному слові, тому що всі вони важливі для розкриття ідейного змісту твору.
- 2. Вірш «Наша мова» не входить до жодного розділу збірки «Калина об Різдві» й набраний у збірці курсивом. Чому?
- 3. Проаналізуйте значення образів-понять Пісня і Літопис у вірші. Чому автор пише їх з великої літери, якщо кожен рядок твору починається з малої?
Коли прочитано твір...
Проаналізуймо композицію твору. На перший погляд, вірш дуже простий за будовою. Він складається із двох строф.
Як бачимо, використання на початку кожної строфи одного словосполучення та схожих за змістом реплік не сприймається як простий повтор. У наступній автор добирає все більш переконливі аргументи до попередньої, розвиває мотив попередньої строфи. У вірші утверджується думка про захист мови як явища, яке робить людину й народ неповторними серед інших народів. Як бачимо, В. Голобородько виходить за рамки проблеми «мова в житті людини», розсуваючи її до глобального узагальнення «мова — людина — нація».
Поезія «Теплі слова» відкриває збірку «Слова у вишиваних сорочках» (1999). Її центральним образом є слово, мова. Композиція вірша проста. Він складається із трьох двовіршів й одного чотиривірша. Перші три строфи лаконічно відтворюють цикл людського життя. Кохання — весілля — виховання внуків — такий нехитрий життєвий шлях кожної людини. І на кожному етапі її супроводжує СЛОВО, МОВА.
Але у вірші йдеться не тільки про окремих людей. Через мову кожна людина приєднується до великої спільноти — народу, а життя окремих індивідів зливаються в історичний шлях нації. Автор у чотирьох строфах звертається до колективного «ми» із закликом плекати мову як оберіг народу. Кожна строфа — це спонукання зберегти мову. Як заклинання звучать прохання-накази співаймо, гуляймо, розповідаймо, наповнюймо. Фраза «щоб не вмерло слово» рефреном повторюється в трьох строфах, підсилюючи наказову форму дієслів.
Основний мотив вірша — мова в житті людини й народу.
Автор закликає берегти рідну мову як запоруку незнищенності нації.
ТЕПЛІ СЛОВА
Співаймо пісні про кохання,
щоб не вмерло слово «Дунай»,
гуляймо весілля своїм дітям,
щоб не вмерло слово «коровай»,
розповідаймо казки своїм онукам,
щоб не вмерло слово «Змій» —
наповнюймо
цей холодний всесвіт
теплими словами нашої мови,
які народжуються разом із диханням.
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
- 1. Розкажіть, яке враження справив на вас вірш. Чи переконав вас автор?
- 2. Прочитайте виразно вірш. Дотримуйтесь його ритму й робіть правильні логічні наголоси.
- 3. Проаналізуйте, яких символічних значень набувають образи Дунаю, короваю та Змія.
- 4. Поясніть, як ви розумієте значення останніх двох рядків вірша.
- 5. Проаналізуйте антитезу «холодний всесвіт — теплі слова нашої мови» в останній строфі вірша.
- 6. Поясніть значення назви поезії.
Подискутуйте на уроці
Уважають, що успіху й слави може досягнути лише той письменник, який живе в столиці. Усе життя В. Голобородька пов’язане переважно з провінцією. Як ви вважаєте, чи впливає місце народження і проживання на наявність (розвиток) таланту? Чи обов’язково треба жити в столиці, щоб стати успішним? Свою відповідь обґрунтуйте на прикладі біографій українських письменників і відомих вам випадків із життя.
- 1. Проаналізуйте вірші «Наша мова» й «Теплі слова». Що між ними спільного?
- 2. Напишіть есе, у якому висловте свої враження від поезій В. Голобородька.
ВАШІ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЄКТИ
1. Василь Голобородько — один із засновників неофіційного літературного угруповання «Київська поетична школа». Проведіть дослідження про це мистецьке об’єднання і узагальніть його у формі презентації. Виголосіть результати дослідження на уроці.
2. Сучасна українська письменниця Оксана Забужко запропонувала висунути Василя Голобородька на нагородження Нобелівською премією в галузі літератури від України. Багато культурних діячів її підтримали. Напишіть проєкт подання до Нобелівського комітету, у якому запропонуйте номінувати В. Голобородька в галузі літератури. Укажіть, за які заслуги ви пропонуєте його відзначити.
Коментарі (0)