Вступ

ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ОДНА З ФОРМ ДУХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Читаючи, не завжди замислюємось, що ж означає бути читачами. Що таке читання — розвага, утомлива праця, захопливе пізнання світу чи марнування часу? Відповідь видається простою: кожна людина не задовольняється лише хлібом щоденним, а потребує також поживи духовної. Художня література, поряд з іншими видами мистецтва, якраз і покликана задовольняти наші духовні потреби. Інакше кажучи, ми читаємо тому, що це є для нас одним із природних способів реалізувати свій людський потенціал.

Читання — це спілкування. З рідними та друзями ми обмінюємося думками в безпосередньому, «живому» спілкуванні. Натомість завдяки літературі одержуємо можливість долучитися до складного творчого діалогу з духовним досвідом не лише нашого народу, а й усього людства.

Звісно, не лише література формує наше духовне життя. Важливими є й інші види мистецтва — музика, живопис, скульптура, театр, кінематограф тощо. Вони різняться способом відображення дійсності й тим матеріалом, який використовують. Література особлива тим, що послуговується словесним матеріалом, тож і не випадково її визначають саме як мистецтво слова.

Гілка мигдалю, що цвіте, та книжка (Вінсент Ван Гог, 1888)

Опрацьовуємо прочитане

1. Які види мистецтва вам відомі? Які з них приваблюють вас найбільше?

2. Чому літературу називають мистецтвом слова?

3. Поясніть, чому читання художнього твору можна назвати діалогом з автором.

4. Обговоріть у малих групах або парах і поділіться висновками з однокласниками та однокласницями.

• Як література пов’язана з іншими мистецтвами?

Ділимося читацьким досвідом

5. Що означає для вас читання книжки?

6. Які книжки ви прочитали останнім часом? Чим вони вас зацікавили?

7. Розкажіть про свої літературні захоплення, назвіть улюблених письменників та письменниць.

8. Презентуйте свою улюблену книгу так, щоб ваші однокласники і однокласниці нею зацікавилися.

Досліджуємо самостійно

9. Розгляньте репродукції картин на с. 9—11 (більш детально подані в підручнику ілюстрації ви зможете розглянути у «Віртуальній галереї» електронного додатка до підручника). Що, на вашу думку, об’єднує ці картини?

10. Об’єднайтеся в малі групи або пари, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

• Чому зображення людини під час читання приваблює художників різних епох?
• Чи відображають представлені твори образотворчого мистецтва зміни у ставленні до читання людей різних історичних епох?

Виявляємо творчі здібності

11. Уявіть себе художником, якому замовили картину «Читачі ХХІ століття». Який сюжет для своєї картини ви обрали б? Опишіть картину, яка постає у вашій уяві.

ФУНКЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Говорячи про функції літератури, ми й маємо на увазі ті ролі й завдання, які вона виконує в людському житті.

До основних функцій художньої літератури належать естетична, пізнавальна, виховна й комунікативна. У літературному творі вони можуть виражатися по-різному, залежно від жанрової своєрідності твору, авторського задуму та інших чинників. Приміром, у байці наперед виступає виховна функція, а у філософській ліриці — пізнавальна.

Головна функція будь-якого мистецтва — естетична. Вона сприяє розвиткові почуття прекрасного, формує художній смак читачів і читачок. Література пробуджує творчі здібності людини, навчає мислити образами, помічати й цінувати красу у щоденному житті, прагнути до ідеалу.

Із настановою на сприйняття й переживання прекрасного погоджується пізнавальна функція художньої літератури. На відміну від науки, яка вивчає довколишній світ за допомогою раціонально визначених методів, мистецтво слова пізнає дійсність через систему художніх образів. У своєрідній, емоційно забарвленій формі література зберігає та передає багатовіковий культурний досвід наступним поколінням. Як важливе джерело знань, вона служить для багатьох людей ефективним засобом пізнання світу.

Августа читає вголос своїй доньці (Марі Кассат, 1910)

Дівчина, що читає (Каміль Коро, 1855)

Сприяючи саморозвитку особистості, література здійснює ще одну свою функцію — виховну. Вона не лише виховує почуття прекрасного, а й загалом допомагає людині стати всебічно розвиненою гармонійною особистістю. Захоплюючись добрими й величними вчинками літературних героїв, читачі й читачки можуть переживати емоційне піднесення й духовне очищення, що змінює людину на краще, спонукає до самовдосконалення.

У словесному мистецтві саме комунікативна функція є однією з найважливіших. Вона тісно пов’язана з естетичною, пізнавальною і виховною. Усім нам зрозуміло, що твір не може існувати без автора і читача. У своїх стосунках вони встановлюють особливу художню комунікацію, або ж літературне спілкування. Спершу автор або авторка породжує власний художній світ і пропонує його читачам. Узявши до рук книжку, читач або читачка у процесі сприйняття (своєрідної співтворчості) у своїй уяві ніби заново відбудовує цей художній світ, проходячи власний, але в чомусь дуже близький до авторського, шлях духовної діяльності. Так розкриваються творчі можливості самих читачів, які залучаються до мистецького процесу.

У художньому спілкуванні між автором (авторкою) і читачами формується особливий духовний простір творення й пізнання світу. Мистецтво слова є своєрідним засобом духовно-емоційного спілкування між людьми, у ході якого досягається нове художнє відкриття.

Саме в художній комунікації повною мірою реалізуються всі основні функції словесного мистецтва — людина долучається до прекрасного, засвоює нові знання про світ, визначає орієнтири для саморозвитку.

А чи знаєте ви, що книги можуть виконувати ще дуже незвичні функції? Вони не лише розвивають, виховують, навчають, але й лікують людей. Існує навіть поняття бібліотерапії — лікування за допомогою спеціально дібраної літератури. Люди давно помітили сприятливий вплив читання. Поринаючи у світ художньої літератури, людина може ототожнювати себе з героями; співпереживаючи, вона розвиває власні емоції, нормалізує самооцінку, покращує свій настрій.

Опрацьовуємо прочитане

1. Складіть схему «Основні функції літератури». Презентуйте її однокласникам та однокласницям.

Ділимося читацьким досвідом

2. Пригадайте літературні твори, які справили на вас найсильніші враження, запам’яталися. Що саме вас привабило в цих творах? Поміркуйте, завдяки яким функціям літератури ваші діалоги з авторами цих творів виявилися таким плідними.

БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ. РІЗНОВИДИ ОБРАЗІВ

Мистецтву слова притаманне особливе образне бачення світу. Під художнім образом ми розуміємо результат творчого сприйняття дійсності.

Образ залежить від творчої уяви і здобуває своє об’єктивне вираження у словесному матеріалі. А художній твір становить собою складне поєднання образів — будь-яке явище, у ньому змальоване, може бути визначене як образ. Скажімо, зображені в літературному творі люди є образами-персонажами, описи природи визначають як образи-пейзажі, описи помешкання — як образи-інтер’єри тощо.

Іноді під час вивчення творів виділяють зорові та слухові образи. Це такі словесні образи, що здатні викликати в читацькій свідомості зорові чи слухові переживання. Ми розуміємо, що визначення зорових та слухових образів є доволі умовним, адже, читаючи книгу, ми не бачимо картин і не чуємо безпосередньо якихось звуків — усе це зринає в нашій уяві за допомогою асоціацій, що закріплені в нашому культурному досвіді.

Художній образ — форма відображення дійсності, узагальнене уявлення про щось, передане в конкретній емоційно наснаженій формі з позиції певного естетичного ідеалу. У вужчому й більш конкретному значенні — будь-який елемент художнього твору.

Городні квіти (Катерина Білокур, 1952)

У літературному творі важливу роль відіграють образи автора і читача. Під образом автора розуміємо «присутність» самого письменника у його творінні (у вигляді ліричного героя чи оповідача — художньої маски, яку обрав автор), під образом читача — колективні читацькі настрої та очікування, свідомо (чи несвідомо) враховані автором та ним відображені в художньому творі.

Особливу роль у мистецтві відіграють образи-символи. Вони наділені багатозначністю і здатністю опосередковано виражати сутність певного явища. Смисл символу не піддається якомусь одному конкретному тлумаченню, оскільки розкривається у взаємодії з контекстом усього твору і ширше — у зв’язках із національною традицією та культурною пам’яттю людства.

Образи-символи поширені як у фольклорі, так і в художній літературі, загалом у різних видах мистецтва. Скажімо, хліб-сіль в українській культурній традиції здавна позначає гостинність, образ-символ червоної калини у фольклорі може позначати дівчину. Для українців змія частіше символізує підступність, натомість у культурах деяких східних народів — мудрість. Одне слово, символічний образ повною мірою розкриває все своє значення лише в тому культурному середовищі, із якого походить і де його здатні зрозуміти.

На пасіці (Тарас Шевченко, 1843)

Опрацьовуємо прочитане

3. Що таке художній образ? Які типи образів ви знаєте?

4. У чому полягає своєрідність образів-символів?

5. Об’єднайтеся в малі групи або пари й доведіть на прикладах, що художній твір є складним поєднанням образів.

6. В електронному додатку до підручника міститься сучасний текст у формі мультимедійної презентації «Художня література як одна з форм духовної діяльності людини». Ознайомтеся з цією презентацією. Чи дізналися ви з неї щось нове про художній образ? Користуючись статтею підручника «Образність літературного твору» та презентацією, складіть тези усного висловлення «Художній образ, його властивості».

Ділимося читацьким досвідом

7. Які образи-персонажі з прочитаних книжок вразили вас найбільше?

8. Об’єднайтеся в малі групи або пари, розгляньте схему «Види художніх образів». Пригадайте твори, які ви знаєте напам’ять, вивчали на уроках української та зарубіжної літератури. Наведіть приклади різних видів образів. Презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

Досліджуємо самостійно

9. Розгляньте ілюстрацію на с. 11. Яке враження справила на вас картина Т. Шевченка? Пригадайте поезію Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...». Визначте спільне й відмінне в образах рідного краю, створених Шевченком-поетом і Шевченком-художником.

Виявляємо творчі здібності

10. Створіть власний образ рідного краю. Які типи образів ви використаєте: образи-персонажі, образи-пейзажі, звукові, слухові образи?

Запрошуємо до дискусії

11. Поміркуйте, хто з письменників має створити у своїй уяві більш конкретний образ читача: автор книги для дітей чи для дорослих.

ЩО ТАКЕ АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ?

Із метою глибшого осягнення художнього твору, як правило, вдаються до його аналізу. Слово «аналіз» у перекладі з грецької мови означає розклад, розчленування. Аналізуючи літературний твір, ми розкладаємо його на частини, виділяємо такі компоненти, як тема, ідея, образи персонажів, сюжет, композиція, звертаємося до вивчення художньої мови.

Дослідження частин художнього цілого одночасно супроводжується встановленням зв’язків між ними. Аналізуючи твір, слід пам’ятати, що він становить собою неподільну органічну цілість. Вивчення окремих складників має привести нас зрештою до пізнання цієї цілості, її єдиної формально-змістової неповторності.

Аналіз творів художньої літератури не повинен бути самоціллю. Він лише допомагає краще засвоювати духовний досвід, сконцентрований у книгах, що залучають нас до культурних надбань людства, сприяють особистісному зростанню, навчають розуміти красу слова.

Опрацьовуємо прочитане

1. Користуючись статтею підручника «Що таке аналіз художнього твору?» та презентацією «Аналіз художнього твору», яка міститься в електронному додатку до підручника, напишіть коротке есе «Навіщо аналізувати художній твір».

Готуємо проєкт

2. Підготуйте мультимедійну презентацію «Література та інші види мистецтва: спільне і відмінне».

3. Проведіть серед учнів класу опитування й підготуйте за його результатами повідомлення на тему «Літературні вподобання моїх однокласників».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 8 клас Борзенко, Лобусова (повторне видання) 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)