А. Шкурко. Кінець літа. 1986 р.

У цій мініатюрі якихось незвичайних поетичних слів не так багато (терпко-піднесений, щемно, покора, благословляти), проте вся вона напрочуд поетична, її могла написати лише людина з багатим духовним світом і тонким відчуттям слова. Ця людина — Василь Думанський, письменник із с. Серединки, що на Вінниччині. Йому доля з раннього дитинства присудила бути прикутим до ліжка: здавалося, вибору не було, адже вирок долі оскарженню не підлягав... Але, приречений на нерухомість, Василь зробив свій вибір, єдино можливий і єдино правильний, — він вибрав Слово.

Ще раз уважно прочитайте заголовок цього розділу: у ньому є важливі слова — духовна діяльність людини. Саме духовна діяльність В. Думанського й інших письменників витворила літературні шедеври, якими ми сьогодні захоплюємося.

У чому ж секрет притягальної сили довершених художніх творів, зокрема й мініатюри В. Думанського «Коли копають картоплі»? Секретів багато, але головний — це наявність у творі різноманітних образів.

Що таке образ? Образ — це конкретна й водночас узагальнена картина людського життя, що створена за допомогою вимислу й має естетичне значення. Художній образ — це не копія дійсності, що має місце, наприклад, у газетних репортажах або у творах документального характеру. Віддзеркалений у художньому образі предмет дійсності постає в мистецтві не як конкретний, він слугує засобом утілення загального. Мистецтвознавець О. Андреєв так пояснює це на матеріалі живопису: «Візьмімо, наприклад, картину П. Брейгеля Старшого "Сліпі”: на ній зображені люди, які повільно бредуть ланцюжком, тримаючись за плече товариша, який іде попереду. Передній із них, спіткнувшись, падає й тягне за собою наступного. Глядач бачить: ще одна мить — і весь ланцюжок чекає та ж сама доля. Живописець показав тут, здавалося б, конкретну, одиничну, побутову сцену. Проте це лише найелементарніший рівень прочитання змісту картини. Глибше проникнення в її зміст дає змогу витлумачити брейгелівських сліпих як певний узагальнений символ — образ людства, яке не знає й не бачить, куди воно йде».

П. Брейгель Старший. Сліпі. 1568 р.

Художні образи мають такі різновиди: словесний, слуховий, зоровий, нюховий, образ-символ, образ-персонаж та ін. Скажімо, у мініатюрі В. Думанського наявні слухові образи (стихає гул комбайна, в тиші ночей, падають груші), зорові (жовтий листок, зелені клени) і нюхові (дим, пахощі яблук). Образом-символом можна вважати вересень (пахне вереснем, сторінками нових підручників), який символізує початок осені й навчального року в школах; зібрану картоплю, що символізує збір урожаю; відліт журавлів, який означає закінчення теплої пори року.

Захар і Максим Беркути, Мирослава, Бурунда-бегадир є образами-персонажами (повість І. Франка «Захар Беркут»). Словесними образами вважають тропи: епітети (терпко-піднесена покора, пишні крони), метафори (дерева скидають листя, душа збагачується) та ін.

Цікаво, що той самий художній образ різні люди сприймають по-різному: для когось дим від підпаленого картоплиння їдкий і неприємний, а для когось він ароматний, пов’язаний із приємними подіями, тому й викликає лише позитивні емоції. Скільки людей — стільки й думок. Тим-то світ і прекрасний! Отже, можна зробити висновок, що художній образ може бути багатозначним.

По-справжньому читати й сприймати поезію або прозу, уміти насолоджуватися художніми образами, тонко відчувати красу слова допоможе вам уміння аналізувати літературні твори. Тут вам стане в пригоді такий вид роботи, як заповнення літературного паспорта. Його зразок ви знайдете на одному з форзаців цього підручника.

Сприйняття художніх образів літературного твору дає естетичну насолоду читачеві, виховує смак. Зважаючи на це, художні твори виконують різні функції, з-поміж яких найголовнішими є такі:

• естетична — твір дає інтелектуально-емоційне задоволення, збуджуючи уяву читача й спонукаючи його до співпереживання тому, про що йдеться у творі;
• виховна — художні твори виховують естетичний смак, з яким людина сприймає світ і може відрізнити потворне від красивого, типове від незвичайного, зле від доброго;
• пізнавальна — читаючи літературні твори, людина пізнає себе і світ, який її оточує, збагачується знаннями з історії, людської психології, народних звичаїв і традицій, різних видів мистецтва.

Твори Тараса Шевченка й Лесі Українки, Михайла Коцюбинського й Ніни Бічуї, фольклорні твори, з якими ви ознайомитеся на сторінках цього підручника, збагатять вас досвідом попередніх поколінь, підкажуть, як зорієнтуватися в складних життєвих ситуаціях, принесуть естетичну насолоду.

1. Прочитайте уривок із вірша М. Рильського.

Коли копають картоплю —

стелиться дим над землею,

листя летить воскувате,

ніби метеликів рій,

пахне грибами й медом,

вогкістю пахне тією,

що, опріч назви «осінь»,

немає імені їй.

Лише нюховим є образ

• А меду
• Б диму
• В грибів
• Г вогкості

2. Словесний образ-епітет ужито в рядку

• А другому
• Б третьому
• В четвертому
• Г п’ятому

3. У мініатюрі В. Думанського «Коли копають картоплі» НЕМАЄ образу

• А диму
• Б осені
• В картоплі
• Г метеликів

4. Що таке художній образ? Які ви знаєте різновиди художніх образів?

5. Згадайте раніше прочитаний художній твір, у якому яскраво виражена виховна функція. Прокоментуйте її.

6. Наведіть приклад виховної функції одного з раніше прочитаних творів.

7. Згадайте раніше вивчений напам’ять вірш, від якого ви дістали естетичне задоволення. Прочитайте кілька рядків із нього.

8. Як ви розумієте слова із заголовка цього розділу — духовна діяльність людини?

9. Знайдіть на одному з форзаців підручника зразок літературного паспорта. Поміркуйте, чому заповнення (чи незаповнення) окремих пунктів залежить від того, до якого літературного роду — лірики, епосу чи драми — належить художній твір.

10. Усно опишіть художні образи, створені В. Ковальчук у картині «Дитячі сни», що подано на обкладинці цього підручника.

11. Уважно розгляньте репродукцію картини «Кінець літа» А. Шкурка (с. 3). Які образи вам найбільше сподобалися? Запишіть їх у робочий зошит, наділивши епітетами.

12. Заповніть у робочому зошиті літературний паспорт вірша В. Симоненка «Лебеді материнства», який ви вивчали в 7 класі.

Згадайте, які художні образи є в «Пісні про рушник» А. Малишка. Запишіть по одному-два приклади в робочий зошит.

Нюховий образ — ... .

Слуховий образ — ... .

Зоровий образ — ... .

Образ-символ — ... .