Обкладинка альманаху

«Русалка Дністровая» — явище цілком романтичне — і за змістом, і за формою. Чому?

Романтики високо цінували фольклор, вважали його найважливішим джерелом культури, дзеркалом національної душі, основою авторської творчості, отож і в альманасі не випадково спочатку розміщена велика добірка народних пісень, а тоді вже оригінальні твори трьох авторів, і то стилізовані під фольклор.

Мова альманаху виростає з народної мови та відкидає штучне класицистичне «язичіє». До речі, автори застосовують і нині чинний у нас фонетичний правопис (за правилом: «Пиши, як чуєш, а читай, як видиш»).

У передмові М. Шашкевич проголошує ідею єднання розділеної нації, закликає до праці задля народу, підкреслює провідне значення наддніпрянських фольклористів і письменників для становлення нової української літератури.

Після виходу у світ книжки влада розгорнула справжнє цькування її укладачів. Тому 1837 р. «Руська трійця» розпалася. По-різному склалися долі трьох фундаторів гуртка. І. Вагилевич у зрілому віці зблизився з польськими колами й схилився до ідеї підпорядкування України Польщі. Я. Головацький став професором, а згодом і ректором Львівського університету, але пристав до москвофілів (прихильників Російської імперії) і перейшов на мертве «язичіє». Обидва закінчили свої дні в забутті, самотині, ізоляції, а Я. Головацький ще й на чужині (бо емігрував у Росію). Такою виявилася плата за відхід від ідеалів юності, від свого народу. Проте, до речі, як уже згадувалося, такі духовні хитання теж цілком характерні для романтичного світогляду. Послідовно відданим рідній нації та клятві, яку давав при вступі в «Руську трійцю», залишився М. Шашкевич. Тому саме його називають з пошаною «батьком нового галицького письменства».

Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 р. в с. Підліссі на Львівщині в сім’ї священика. З дитинства він гаряче полюбив народні пісні й казки.

З 1829 р. юнак навчався у Львівській духовній семінарії й одночасно слухав філософський курс в університеті. Суха офіційна, схоластична наука не задовольняла допитливого студента, тому він займався самоосвітою: докладно вивчав історію України, козацтва, готував до друку біографію Б. Хмельницького, вивчав також історію та культуру інших слов’янських народів, іноземні мови, багато перекладав.

М. Шашкевич починає замислюватися над тим, що літератури інших слов’ян створюються їхніми національними мовами, а українська — якимось мертвим «язичієм». При цьому мовознавці твердять, що русинська говірка непридатна для мистецької творчості. Однак є прекрасний русинський фольклор!

М. Шашкевич

Маркіянова віра в рідну мову значно зміцніла, коли він випадково виявив у бібліотеці перші видання «Енеїди» І. Котляревського, фольклорні збірники М. Максимовича, а далі ознайомився і з творами Г. Квітки, Є. Гребінки, А. Метлинського. Переконавшись, що на Наддніпрянщині вже твориться нова література рідною мовою, М. Шашкевич замислив продовжити цю справу й на Галичині. Відчуваючи при цьому брак знань про власний народ, узявся за збирання та вивчення фольклору, народного побуту, звичаїв. Водночас зініціював появу та бурхливу діяльність «Руської трійці».

Ці ж ідеї звучать і в його власній творчості. Художній доробок письменника жанрово складається з ліричних віршів, історичних поем, балад, байок, оповідань. Усі його твори виразно романтичні за стилем.

Провідний мотив його творчості — заклик до пробудження національної свідомості земляків, до праці в ім’я відродження рідної мови й Вітчизни (вірші «Руська мати нас родила», «Слово до чтителей руського язика», «Руська мова»).

З тією ж патріотичною метою М. Шашкевич розробив історичну тему, бачачи при цьому минувшину Західної та Східної України як цілість. Тому він звертається й до княжої доби, і до козацької («Ярослав», «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку»). Узагальнена ця тема у вірші «Споминайте, браття милі...», де автор оживляє в уяві картини лицарського минулого, бойової доблесті та величі Батьківщини й закликає сучасників «воскресити в новій силі Руську славу, руську власть!».

Інтимна лірика М. Шашкевича — щемливо ніжна, переважно сумовита («Туга за милою», «Думка», «Лиха доля», «Розпука»), Лише вірш «До милої» промениться радістю взаємного кохання, надією на щасливе родинне життя.

Діяльність «Руської трійці» викликала гостре невдоволення влади, польської інтелігенції та спольщених українців. Семінарське начальство не раз намагалося «вибити русинський дух» з М. Шашкевича та його побратимів — були й умовляння, і погрози, і переслідування, поліція встановила за ними нагляд. Крім того, Маркіян захворів на сухоти — позначилися постійне недоїдання, напружена праця, моральний тиск.

Однак письменник і просвітник, незважаючи ні на що, продовжував працювати. 1836 р. уклав першу в Україні «Читанку для діточок в народних училищах руських» (до речі, слово читанка запроваджене теж ним). Він працював і над словником української мови, перекладав «Слово про Ігорів похід».

Після закінчення семінарії (1838) відмовився від перспективної посади в єпископаті, натомість пішов до народу — обрав долю простого сільського священика (у селі Новосілках). Парафіяни дуже шанували молодого панотця — за добре серце, побожність, мудрі поради. Крім того, службу він правив українською мовою, і люди казали, що аж тепер розуміють Слово Боже. Свою духовну працю Шашкевич поєднував із літературною й науковою.

Музей «Русалки Дністрової» у Львові — відкритий 1987 р. у дзвіниці церкви Святого Духа. 1729 р.

Однак служба в убогому селі не приносила статків родині (на той час Маркіян уже одружився). Тому Шашкевичі дуже бідували. Маркіянова хвороба загострилася. В останні місяці життя він осліп і оглух. Єдиною розрадою залишалася турботливість вірної дружини. 7 червня 1843 р., на 32-му році, його життя обірвалося. Поховали М. Шашкевича в с. Новосілках, а 1893 р. — у 50-і роковини смерті — його останки перенесено на Личаківський цвинтар у Львові.

Попри те, що «Руська трійця» проіснувала недовго, її приклад підхопили десятки талановитих, відданих Україні послідовників з Галичини та Буковини. Серед них — М. Устиянович, А. Могильнйцький, Ю. Федькович, нарешті, геніальний І. Франко.

Прочитайте кілька віршів М. Шашкевича різних тематичних груп. Які ознаки романтизму в них помітні?