Українська література 9 клас Пахаренко 2017
- 9-12-2022, 11:02
- 412
Вступ
Своєрідність і розвиток художньої літератури
Фольклор
Давня українська література
Українська середньовічна література ХІ–ХV ст.
Розвиток писемності після хрещення Русі-України
Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко
Григорій Сковорода (1722-1794)
Нова українська література
Передумова чергового національного відродження
Іван Котляревський (1769-1838)
Іван Котляревський (1769-1838). «Енеїда»
Іван Котляревський (1769-1838). «Наталка Полтавка»
Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843)
Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843). «Маруся»
Література українського романтизму
Ідейно-художні особливості романтизму
Петро Гулак-Артемовський (1790-1865)
Євген Гребінка (1812-1848). «Руська трійця»
Микола Гоголь (1809-1852). «Тарас Бульба»
Тарас Шевченко (1814-1861). «До Основ’яненка» (1839)
Тарас Шевченко (1814-1861). Другий період творчості (1843-1847)
Тарас Шевченко (1814-1861). «Сон» (1844)
Тарас Шевченко (1814-1861). «Рік високого сонця»
Тарас Шевченко (1814-1861). «Кавказ» (1845)
Тарас Шевченко (1814-1861). Цикл «Давидові псалми» (1845)
Тарас Шевченко (1814-1861). Третій період (1847-1857). «Невольнича муза»
Тарас Шевченко (1814-1861). Четвертий період (1857-1861)
Тарас Шевченко (1814-1861). Остання подорож на Батьківщину
Тарас Шевченко (1814-1861). Огляд творчості
Пантелеймон Куліш (1819-1897). «Чорна рада»
Реалізм. Друга половина XIX ст.
Реалізм. Друга половина XIX ст.
Марко Вовчок (1833-1907). «Інститутка» (1858-1859)
Українська поезія другої половини XIX ст.
Українська поезія другої половини XIX ст.
Іван Нечуй-Левицький (1838-1918)
Іван Нечуй-Левицький (1838-1918). «Кайдашева сім’я» (1878)
Якби я говорив усіма мовами людськими й ангельськими, але не мав любові, то був би я немов та дзвенюча мідь чи бубон звучний.
Якби я мав дар пророцтва й відав усі таємниці й усе знання і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любові, я був би ніщо.
І якби я роздав бідним усе, що маю, і якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любові, то я не мав би жодної користі.
Любов — довготерпелива, любов — лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не бундючиться, не бешкетує, не шукає тільки свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; усе зносить, у все вірить, усього надіється, усе перетерпить.
Любов ніколи не минає. Усі пророцтва колись припиняться, мови замовкнуть, знання зникне, бо знаємо частинно й частинно пророкуємо. Коли настане досконале, недосконале зникне. Коли я був дитиною, говорив, як дитина, думав, як дитина, розумів, як дитина. Коли ж я став дорослим, покинув те, що дитяче.
Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж — обличчям в обличчя побачимо. Тепер я розумію недосконало, а тоді пізнаю так, як і я пізнаний. Тепер же залишаються віра, надія та любов — оці три, але найбільша з них — любов!
Перше послання святого апостола Павла до коринтян. 13
Дорогі друзі!
Щойно ви переступили поріг старшої школи, поступово входите в доросле життя. А отже, намагаєтеся збагнути закони цього світу, відповісти на запитання, що є добро, а що — зло, у чому сенс людського існування, намагаєтеся знайти своє покликання, зреалізувати себе, щоб стати, зрештою, вільними й щасливими людьми.
Справжньою, надійною порадницею в цих пошуках може стати для вас художня література. Вона відкриватиме вам видимі й невидимі світи, найсокровенніші глибини людських душ, допомагатиме бачити, цінувати та творити красу, а найголовніше — учитися любити (родину, Батьківщину, кохану людину, усе суще) і бути любленими.
Однак для цього треба передовсім щиро захопитися літературою, ознайомитися з її історією, опанувати закони її творення, тобто стати заповзятими й умілими читачами. Вашим помічником у цій прескладній, прецікавій справі й покликаний стати щойно розгорнутий підручник. На його сторінках ви зустрінетеся з уже відомими вам із молодших класів письменниками — Т. Шевченком, С. Руданським, Л. Глібовим, а з більшістю авторів познайомитеся вперше — І. Вишенським, І. Величковським, Г. Сковородою, І. Котляревським, Г. Квіткою-Основ’яненком, Марком Вовчком, Ю. Федьковичем, М. Старицьким, І. Нечуєм-Левицьким... Ми здійснимо мандрівку в сиве минуле українського народу, у XVI-XIX ст. Переконаний: вона буде цікавою та повчальною, адже на вас чекає спілкування з визнаними класиками рідного письменства, кожен з яких — неповторний. Через їхні твори зануритеся в атмосферу давніх епох, довідаєтеся, чим жили, що відчували, про що думали наші предки. Переконаєтеся, що деякі з порушених у їхніх творах проблем виявилися безпомилковими пророцтвами, деякі злободенні й нині, а деякі — вічні. Отже, нудьгувати не доведеться, лінуватися — не варто.
За яким принципом укладений підручник? Спочатку подано теоретичний і фольклорний блоки. Далі в кожному вступному розділі розглянуто відповідну культурно-історичну епоху й породжений нею мистецький напрям. Потім докладно охарактеризовано життя та творчість яскравого представника (представників) цього напряму. Це і є основна відмінність старших класів від молодших і середніх, де вивчали творчість письменників оглядово, без хронологічної послідовності. Тепер настав час удумливого й різнобічного осмислення. Передовсім подаються відомості про життя та творчість митця, а також промовисті уривки з автобіографій, творів, листів і щоденників цього автора, позитивні й критичні відгуки діячів культури про нього. Усі ці матеріали допоможуть вам зримо уявити письменника, на якийсь момент подивитися на світ його очима, виробити власне (а не кимось нав’язане) ставлення до нього, скористатися у своєму житті досвідом його злетів і падінь.
Наступний етап — системний аналіз одного чи кількох основних творів цього автора з підкресленням виявлених тут художніх ознак відповідного напряму. Знову ж таки додано фрагменти різноманітних оцінок цього твору дослідниками й читачами.
Як засвідчує духовний досвід людства, можливі два шляхи здобування знань: монологічний (коли одна якась людина, котра нібито пізнала істину, передає інформацію всім іншим, а ті запам’ятовують і приймають на віру почуте); діалогічний (коли різні люди разом пізнають якесь явище в процесі діалогу й дискусій для зближення своїх позицій).
Перший шлях видається легшим, але він небезпечний, адже жодній людині не відома вся істина. Кожен із нас бачить лише одну чи декілька її граней. І якщо хтось своє бачення оголосить єдиноправильним і обов’язковим для всіх, то тільки збіднить і спотворить істину. Навчитися ж слухати, розуміти одне одного, терпимо, з повагою ставитися до відмінних, навіть протилежних міркувань значно складніше, але тільки цей шлях пізнання гідний духовно зрілої людини, бо максимально наближає до багатогранної істини. Переконаний, ви вже достатньо дорослі, свідомі й самостійні, аби обрати саме цей шлях.
Отож перед вами фактично підручник-діалог. Він побудований так, щоб ви не заучували готовий матеріал, а постійно вели бесіду з письменником і багатьма прихильно й критично до нього налаштованими читачами, виробляли власну оцінку його творчості, пізнавали секрети мистецької майстерності, училися дискутувати, самостійно аналізувати, відчувати серцем і дофантазовувати твір.
І ще одне: не намагайтеся заміняти твори матеріалом із підручника (тим паче докладних переказів сюжетів тут немає). Найперший, найважливіший і найприємніший етап вивчення літератури — читання творів. Якщо ви думаєте, що це нудний обов’язок, — дуже помиляєтеся. Це захоплива гра — розгадування загадок і ребусів, долання випробувань на ерудицію, допитливість, спостережливість, людяність, шляхетність душі, патріотизм, вишуканість смаку, які автори щедро приховали буквально на кожній сторінці оповідання, повісті, роману чи п’єси, у кожному рядку вірша.
Тож якщо ви не тільки пробіжите очима твір, а пропустите його крізь власну душу, на якийсь момент перевтілитеся в героїв, поживете їхніми радощами й болями, мріями та сумнівами, почуттями й помислами, — лише тоді з допомогою вашого досвідченого вчителя та підручника ви обов’язково здобудете перемогу в усіх літературних випробуваннях.
Поставте також собі за мету оволодіти мистецтвом виразного читання й мовлення. Таке вміння виявлятиме вашу інтелігентність, вихованість, одразу зробить вас цікавими й бажаними співбесідниками в будь-якому товаристві, а найголовніше — спонукатиме до ретельного, усебічного осмислення твору, адже без цього неможливо витримати належні інтонації, паузи й темп, розставити логічні наголоси.
Необхідною на все життя школою творчого мислення та зв’язного, точного й стилістично грамотного викладу думок стануть для вас письмові й усні творчі роботи (есеї). Однак тільки в тому разі, коли ви відмовитеся від бездумного списування, завченого повторення чужих фраз, загальновідомих істин, коли візьмете за правило самостійність та оригінальність мислення, пильну увагу до мови й постійне вдосконалення техніки творення тексту.
Зверніть увагу на наукові терміни, що подані в підручнику, постарайтеся зрозуміти їх, вивчити й доречно використовувати у своїх міркуваннях, виступах — це помітно розширить ваш світогляд, дасть змогу професійно оцінювати явища мистецтва.
Отож хай таланить вам на шляху до рідного художнього слова, а значить і до себе, України й до щастя.
З повагою, автор
Коментарі (0)