Тарас Шевченко

(1814—1861)

ШЛЯХ ДО ВОЛІ Й ПОКЛИКАННЯ

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині в сім'ї кріпаків. Невдовзі родина Шевченків перебралася до сусіднього села Кирилівки. Початкову освіту майбутній поет одержав у сільській школі. Йому рано судилося втратити батьків — в одинадцятирічному віці Тарас залишився сиротою.

Ще з дитинства обдарований юнак захоплювався малюванням, однак після втрати батьків мусив працювати в господарстві свого дядька, бути за школяра-служника при школі, пасти громадську череду. Увесь цей час він наполегливо шукав учителя малювання. Нарешті один із сільських малярів погодився взяти хлопця до себе в науку.

Власником Кирилівки тоді був Павло Енгельгардт. За його наказом управителі шукали обслугу для панського двору. Т. Шевченка, який звернувся по дозвіл на навчання, вирядили до Вільна, де жив поміщик. Управителі в загальному списку нових слуг навпроти прізвища Шевченка зробили важливий запис: «Годиться як кімнатний живописець».

Так розпочалося життя Т. Шевченка поза межами батьківщини. У 1829 році Тарас прибув до Вільна (тепер Вільнюс — столиця Литви). Дізнавшись про талановитого хлопця, пан вирішив виховати для своїх потреб кріпосного художника. У Вільні Тарас був недовго: Енгельгардт дістав службове призначення в Петербурзі. Після року навчання Т. Шевченко мусив залишити малярську науку й теж вирушити до столиці Російської імперії.

Один із муралів у Києві, присвячений Тарасові Шевченку

Столичне життя відкривало перед талановитою людиною нові можливості. Тарас домігся дозволу на продовження навчання. Він потрапив до мистецької артілі Василя Ширяєва, наполегливо працював, удосконалював свої навички. Однак на заваді життєвим планам стояло кріпацтво.

У Петербурзі Т. Шевченка підтримали земляки-українці. Спочатку була зустріч з Іваном Сошенком, студентом Академії мистецтв. Сошенко познайомив Тараса зі своїми приятелями Євгеном Гребінкою й Аполлоном Мокрицьким. Значну допомогу молодому художнику надав Василь Григорович, професор Академії мистецтв, українець із Полтавщини. Роботами Т. Шевченка зацікавились відомі митці Карл Брюллов, Олексій Венеціанов, Василь Жуковський, Михайло Вієльгорський. Щоб зібрати гроші для викупу, вони організували благодійну лотерею, яка відбулася 22 квітня 1838 року. А вже через три дні з рук поета Жуковського Тарас одержав відпускні документи.

Тарас Шевченко (автопортрет, 1853)

Невдовзі сам Т. Шевченко став студентом Академії мистецтв, навчався в майстерні славетного Брюллова. Здавалося б, здійснилося його заповітне бажання. Однак уже тоді заявило про себе нове захоплення — поетичне. Віршувати Тарас почав ще кріпаком. Перші літературні спроби здавалися йому не вартими читацької уваги. Усе змінилося після виходу поетичної збірки, що побачила світ у 1840 році. Поява «Кобзаря» знаменувала народження нового майстра слова. Відтоді Тарас усвідомив, що саме поезія є для нього головним життєвим покликанням.

Опрацьовуємо прочитане

• 1. За матеріалом підручника та творами, прочитаними в попередніх класах, складіть розповідь про дитячі роки Т. Шевченка. Розповідь має містити відповіді на такі питання: коли й де народився Тарас Шевченко? Ким були його батьки? Де він одержав початкову освіту? Яке творче обдарування виявилось у Шевченка в дитячі роки? Як воно вплинуло на його подальшу долю? Куди Т. Шевченко виїхав з України? Як після цього змінилося його життя?
• 2. Як склалося життя Т. Шевченка в Петербурзі?
• 3. Коли поет написав перші твори? За яких обставин він зрозумів, що поезія є його покликанням?
• 4. Яку назву має дебютна Шевченкова збірка? Коли вона вийшла?

Виявляємо творчі здібності

• 5. Напишіть коротке есе «Звільнення Т. Шевченка з кріпацтва», у якому з'ясуйте значення цієї події для української культури.

ТВОРЧІСТЬ І ЖИТТЄВІ ВИПРОБУВАННЯ

У 1843 році в перерві між навчанням Тарас Шевченко на кілька місяців виїхав в Україну. Там він знайшов щирих шанувальників свого таланту, збагатився новими враженнями. Змінилась його творчість — вона набула гострого викривального характеру. Поет розпочав рукописний альбом «Три літа», до якого заносив нові вірші. Автор не призначав їх до публікації, однак твори переписували та поширювали читачі.

У 1845 році закінчилося Шевченкове навчання в академії. Одержавши звання художника, він виїхав в Україну з наміром послужити батьківщині своїм талантом. Улаштувавшись до Київської археографічної комісії, поет багато часу проводив у поїздках. Він описував і замальовував архітектурні пам'ятки. Мандруючи Україною, Т. Шевченко писав нові твори, спілкувався з читачами. Буваючи в Києві, він зблизився з Кирило-Мефодіївським товариством. У 1847 році Т. Шевченка звинуватили в причетності до цієї таємної організації. Його заарештували й відправили до Петербурга. Близько двох місяців Т. Шевченко провів в одиночній камері. Написані в той час твори склали відомий поетичний цикл «В казематі».

Шевченкові винесли вирок: заслання рядовим до війська із забороною писати й малювати. Його покарали не за протиправні дії, а за поетичне слово, сповнене любові до України. Близько десяти років митець провів у засланні в Орській фортеці та Новопетровському укріпленні. Незважаючи на заборону, він продовжив писати, багато малював. У творчості прагнув по-новому осмислити своє покликання, болісно реагував на втрату зв'язків зі звичним середовищем, із сумом переживав самотність. Лише в 1857 році Т. Шевченка звільнили. Дорогою із заслання він зупинився в Нижньому Новгороді, а потім виїхав до Петербурга. Роки після звільнення поет провів у російській столиці. Лише раз, і то ненадовго, йому вдалося відвідати рідний край. Влада Російської імперії робила все, щоб не допустити геніального поета в Україну. Помер Т. Шевченко 26 лютого (10 березня) 1861 року в Петербурзі. Того самого року відбулося перепоховання поета в Україні на Чернечій горі поблизу Канева.

Скеля «Монах» (Т. Шевченко, 1853)

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Як змінилася творчість Т. Шевченка після 1843 року?
• 2. Яку назву мав його тодішній рукописний альбом?
• 3. Де Т. Шевченко працював після завершення навчання?
• 4. Розкажіть про арешт Тараса Шевченка. У чому його обвинувачували?
• 5. Чи було покарання справедливим? Чому ви так вважаєте?
• 6. Розкажіть про життя поета в засланні та його творчість у цей період.
• 7. Використовуючи матеріал сайту interactive.ranok.com.ua, розкажіть про місця, де перебував Т. Шевченко під час заслання.
• 8. Де пройшли останні роки життя поета?
• 9. Коли помер Т. Шевченко? Де він похований?
• 10. Яке враження на вас справила розповідь про біографію Т. Шевченка? У чому трагічність його життя, а в чому — успіх?

Порівнюємо твори різних видів мистецтва

• 11. Розгляньте на с. 165 акварельний малюнок Т. Шевченка «Скеля «Монах». Чому, на вашу думку, він має таку назву? Т. Шевченко створив цей малюнок під час перебування в Новопетровському укріпленні. Як ви гадаєте, які почуття переживав художник під час його створення? Як це позначилось на картині?

РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ПОЕТА

Шевченко по-справжньому захопився поезією в Петербурзі. Завдяки Євгену Гребінці зацікавився українською історією, фольклором, літературою. Велике враження справили на поета твори Івана Котляревського і Григорія Квітки-Основ'яненка.

Бандурист (Т. Шевченко, 1843)

Шевченка дуже приваблювали романтичні ідеї та образи. Ще до викупу з кріпацтва під впливом романтизму він написав баладу «Причинна», розкрив у ній тему нещасливого кохання. Початок цього твору «Реве та стогне Дніпр широкий...» знає чи не кожен українець.

У Т. Шевченка, окрім балад, зустрічаються елегії, послання, ліро-епічні поеми. Як творча декларація сприймається елегія «Думи мої, думи мої...». Вона характеризує автора як глибоко національного поета. До історичної теми Т. Шевченко звернувся в поемах «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки». Зображуючи волелюбність українців у минулому, він нагадував сучасникам, що національну свободу можна здобути лише в боротьбі.

Коментар фахівця

Ми підійшли до тематики поезій Шевченка. І вона наскрізь романтична, і, може, найбільш романтичне в ній те, що вона наскрізь національна, українська. Степ і море, здебільшого степ, у якому віє вітер, та буйне схвильоване море, могили, в яких заховане минуле України, буряна ніч... пожежа. Пейзаж здебільшого рухливий, «динамічний»; вітер — знову романтичний образ. До цього приєднуються люди: бандурист — улюблена тема українських романтиків; філософія поезії розвинена Шевченком детально в його віршах до поетів — І. Котляревського, Є. Гребінки, М. Гоголя... Далі — козак як борець за волю; селянин, у якому живе в потенції той самий козак; дівчина; мати, що сумує над долею своїх дітей; гнобитель люду (часто чужинець) — це все теми, узяті з народної поезії або власного життєвого досвіду Шевченка, але вони набули в нього символічного характеру, є образами України, і ця символічна двозначність усіх постатей теж типово романтична.

Дмитро Чижевський, український учений, літературознавець

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Хто допоміг Т. Шевченкові в самоосвіті?
• 2. Кого поет вважав своїми літературними попередниками?
• 3. Назвіть перший поетичний твір Тараса Шевченка.
• 4. До яких жанрів звертався поет?
• 5. У яких творах він розкрив історичні теми?
• 6. Чому Д. Чижевський вважає тематику поезій Т. Шевченка «наскрізь романтичною»?

Порівнюємо твори різних видів мистецтва

• 7. Малюнок «Бандурист», який ви бачите на с. 166, — один із кількох малюнків Т. Шевченка, що зображують народного співця. Чому, на вашу думку, ця тема так цікавила поета і художника?

ПОСЛАННЯ «ДО ОСНОВ'ЯНЕНКА»

Поетичне послання зазвичай звернене не лише до вказаного адресата, а й до широкої аудиторії. У такий спосіб читачі залучаються до важливого обговорення актуальних проблем. У творчому діалозі українських письменників спільною темою постало козацьке минуле. До цієї теми Г. Квітка-Основ'яненко звернувся в нарисі «Головатий». Героєм його твору є один із відомих захисників запорозьких традицій Антін Головатий. Т. Шевченка вразив і захопив Квітчин нарис. Послання «До Основ'яненка» стало відгуком на цей твір.

Шевченко дуже високо оцінив творчість свого авторитетного сучасника. Водночас у своєму творі він уславив історичні заслуги легендарної Запорозької Січі. У його роздумах ідеалізація минулого поєдналась із сумним переживанням утрат, які випали на долю народу. Ці втрати символічно виражені в образах козацьких могил, що «стоять та сумують» у степу.

Звернення до минулого мислиться Т. Шевченком як важливий шлях пізнання себе, свого коріння. Давня слава в часи занепаду національного життя постає безсмертним скарбом народного духу: «Слава не поляже; / Не поляже, а розкаже, / Що діялось в світі, / Чия правда, чия кривда / І чиї ми діти». На думку автора послання, поет перш за все покликаний бути патріотом. Його місія — пробуджувати натхненним словом у душах людей пам'ять про вільні й героїчні часи. Т. Шевченко закликав однодумця нагадувати співвітчизникам про заслуги славних предків: «Співай же їм, мій голубе, / Про Січ, про могили... / Про старину, про те диво, / Що було, минуло...».

Романтична ідеалізація старовини поєднується в Шевченковому посланні з глибоким почуттям патріотизму, що поширюється й на сьогодення. Твір про минулу славу звернений насамперед до сучасників — нащадків героїчного козацтва — як талановите нагадування про давні волелюбні традиції українського народу.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 9 клас Борзенко, Лобусова 2017", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)