Середньовічна література ХІ—XV ст. Перекладна література
- 11-12-2022, 23:43
- 237
9 Клас , Українська література 9 клас Слоньовська, Мафтин (Повторне видання) 2022
Давня українська література
Середньовічна література ХІ—XV ст.
Перекладна література
• «Ми повинні більше уваги приділити літературі Київської Русі, досліджувати нашу дорогоцінну спадщину, активна присутність якої відчувається в усій українській літературі наступних століть» (Олекса Мишанич)
Українському письменству понад тисячу років. Сучасний літературознавець Василь Яременко наголошує, що це одна з найдавніших літератур Європи, яка виникла значно раніше за французьку, англійську чи німецьку, адже витоки нашої літератури сягають кінця X ст. Українську середньовічну літературу творили в часи Київської держави (кінець X - перша половина XIII ст.), у період Галицько-Волинського князівства (початок XII - перша половина XIV ст.) і за часів входження українських земель до складу Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XIV-XV ст.).
Стиль - це стійка єдність художніх принципів, прийомів і виражальних засобів, використаних у художніх творах. Стиль охоплює тематичні, сюжетно-композиційні та мовні особливості, системи образів. Якщо окремим епохам притаманні свої провідні стилі, то їх називають стилями епох.
Кожний новий історичний період знаходив своє відображення в художньому стилі. Щоразу, поповнюючись новими ознаками, стиль поступово змінювався, несучи в собі якийсь час ознаки попереднього стилю, і врешті-решт ставав відмінним від нього. З часу формування і в процесі свого розвитку українська література зазнала понад десять змін літературних стилів, однак чітко встановити межі між ними майже неможливо. Для того щоб орієнтовно розрізняти стильові епохи, учені пропонують різні класифікації і назви на їх позначення. Ідейно незаанґажованою, такою, що спирається суто на естетичний критерій1 визначення, вважають періодизацію літературного процесу, запропоновану українським істориком і літературознавцем Дмитром Чижевським (1894-1977) у 1956 р. Він поділяє український літературний процес на 9 періодів, п’ять із яких - давня українська література. Цю класифікацію сьогодні вважають найбільш прийнятною під час вивчення давньої української літератури.
1 Критерій - міра визначення й оцінки певного явища.
Періодизація давньої української літератури (за Д. Чижевським)
- 1. Доба монументального стилю (Х-ХІ ст.).
- 2. Доба орнаментального стилю (XI-XIII ст.).
- 3. Переходова доба (XIV - середина XV ст.).
- 4. Ренесанс і Реформація (середина XV - кінець XVI ст.).
- 5. Доба українського Бароко (кінець XVI - XVIII ст.).
Розвиток державності, управлінської діяльності, утвердження міжнародних зв’язків зумовив поширення писемності на Русі. Із запровадженням християнства на перше місце виходить книжний формат писемності. Чому? Для поширення й утвердження християнського віровчення по всій території Русі необхідні були церковні книги, які використовували б під час богослужінь.
Перші українські рукописні книги - перекладні. Вони мали суто релігійний характер і зміст (ідеться передусім про Книгу книг - Біблію). Поступово до перекладів залучали не лише церковні книги, а й художні твори, праці з історії, астрономії, географії тощо. Таким чином, перекладну літературу можна поділити на церковно-релігійну і світську.
Перекладна література - сукупність текстів, спочатку написаних однією мовою, а потім перекладених іншими.
Новим етапом розвитку українського письменства вважають створення власних оригінальних літературних творів, які мали своїх авторів. Такі книги висвітлювали питання, що були актуальними для населення Русі. Йдеться, зокрема, про повчання, життєписи видатних духовних діячів. Автори оригінальних творів зосереджували свою увагу на принципах християнської моралі, виховних ідеалах молоді Русі, а також оцінювали діяння державних правителів.
Оригінальна література - самобутня література, яка має всі ознаки творів, самостійно написаних митцями завдяки їхнім власним непересічним талантам.
За тематикою та сферою використання давні писемні твори поділяють на:
- 1) богослужбову літературу;
- 2) літературу релігійного змісту для читання;
- 3) світську літературу (збірники законів, літописи).
Коментарі (0)