Тарас Шевченко (1814—1861). Ісаія. Глава 35
- 18-12-2022, 13:39
- 427
9 Клас , Українська література 9 клас Авраменко 2017
Ісаія. Глава 35 (1859)
(Подражаніє)
Радуйся, ниво неполитая!
Радуйся, земле, не повитая
Квітчастим злаком! Розпустись,
Рожевим крином процвіти!
І процвітеш, позеленієш,
Мов Іорданові святиє
Луги зелені, береги!
І честь Кармілова і слава
Ліванова, а не лукава,
Тебе укриє дорогим,
Золототканим, хитрошитим,
Добром та волею підбитим,
Святим омофором своїм.
І люде темнії, незрячі,
Дива Господнії побачать.
І спочинуть невольничі
Утомлені руки,
І коліна одпочинуть,
Кайданами куті!
Радуйтеся, вбогодухі,
Не лякайтесь дива, —
Се Бог судить, визволяє
Долготерпеливих
Вас, убогих. І воздає
Злодіям за злая!
Тойді, як, Господи, святая
На землю правда прилетить
Хоч на годиночку спочить,
Незрячі прозрять, а кривиє,
Мов сарна з гаю, помайнують.
Німим отверзуться уста;
Прорветься слово, як вода,
І дебрь-пустиня неполита,
Зцілющою водою вмита,
Прокинеться; і потечуть
Веселі ріки, а озера
Кругом гаями поростуть,
Веселим птаством оживуть.
Оживуть степи, озера,
І не верствовії,
А вольнії, широкії,
Скрізь шляхи святії
Простеляться; і не найдуть
Шляхів тих владики,
А раби тими шляхами
Без ґвалту і крику
Позіходяться докупи,
Раді та веселі.
І пустиню опанують
Веселії села.
«Ісаія. Глава 35» — один із найвідоміших творів Т. Шевченка на біблійну тематику. Твір є переспівом (подражанієм) 35-ї глави біблійної книги пророка Ісаії.
Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Саме його пророцтва стали джерелом наслідування для Т. Шевченка, за якими буде нове пришестя Ісуса й майбутнє райське життя на землі, коли люди позбудуться всіх вад і стануть жити відповідно до Божих заповідей.
Вірш розпочинається зверненням до землі, яка поки що дощами неполитая, квітучими злаками не повитая. Бажання Т. Шевченка бачити землю оновленою настільки сильне, що він радісно вітає її з приходом весни, яка, без сумніву, розбудить і відродить пустелю:
Радуйся, ниво неполитая!
Радуйся, земле, не повитая
Квітчастим злаком! Розпустись,
Рожевим крином процвіти!
Упевненість у життєдайних перетвореннях підсилюють форми дієслів-присудків, для цього автор використав форми наказового способу й майбутнього часу доконаного виду:
І процвітеш, позеленієш (...)
І люде темнії, незрячі,
Дива Господнії побачать.
У наступній частині вірша постає картина пророкування долі темних і незрячих (знедолених кріпаків), на яких за їхню терпеливість чекає омріяне життя:
І спочинуть невольничі
Утомлені руки,
І коліна одпочинуть,
Кайданами куті!
У заключній (третій) частині Шевченкового переспіву змальовано життя після великих змін — життя в Едемі, але сюди потраплять тільки довготерпеливі:
(...) не найдуть
Шляхів тих владики,
А раби тими шляхами
Без ґвалту і крику
Позіходяться докупи,
Раді та веселі.
І пустиню опанують
Веселії села.
Т. Шевченко зберіг у переспіві не лише образи оригіналу, а й специфіку мови. Щоб передати колорит біблійного стилю мови, автор вдається до використання старослов'янізмів (омофором, отверзуться уста, воздає), давніх нестягнених форм прикметників (неполитая, не повитая, широкії, святії, веселії), початкового і («І спочинуть невольничі / Утомлені руки...», «...І воздає / Злодіям за злая!»). Мова переспіву багата на звукові засоби — асонанси й алітерації: «...Розпустись, / Рожевим крином процвіти!», «Золототканим, хитрошитим, / Добром та волею підбитим, / Святим омофором своїм». Отже, твір відзначається не лише метафоричністю мови, а й музикальністю.
Урочистість та оптимізм біблійного переспіву (без сумніву, і музикальність) надихнули М. Лисенка написати кантату1 «Радуйся, ниво неполитая!».
1 Кантата — великий урочистий музичний твір, що виконують солісти й хор у супроводі оркестру.
О. Дарчук. Весна в Карпатах
3. Виконайте завдання.
1. Прочитайте рядки: Німим отверзуться уста; / Прорветься слово, як вода...
В уривку використано
- А антоніми
- Б синоніми
- В архаїзми
- Г неологізми
2. Переспів «Ісаія. Глава 35» — твір
- А епічний
- Б ліричний
- В ліро-епічний
- Г драматичний
3. Синонімом до слова псалом є
- А послання
- Б гімн
- В елегія
- Г пісня
4. Чи складно було сприймати вірш «Ісаія. Глава 35» під час первинного читання? Якщо так, то в чому полягала складність?
5. Хто такий Ісаія? Які його пророцтва стали джерелом наслідування для Т. Шевченка?
6. За допомогою яких художніх засобів Т. Шевченко досягає урочистості й піднесення у творах із релігійними мотивами? Наведіть приклади.
7. Визначте провідний мотив переспіву Т. Шевченка «Ісаія. Глава 35».
8. З'ясуйте за словником значення слів омофор і крин.
9. Чого навчає переспів «Ісаія. Глава 35»?
10. Як ви розумієте запис у дужках (під заголовком) — подражаніє?
11. Випишіть із переспіву «Ісаія. Глава 35» епітети в робочий зошит. Поясніть їхнє значення.
12. Виразно прочитайте переспів «Ісаія. Глава 35».
4. Виконайте домашнє завдання.
Випишіть із прочитаних раніше творів Т. Шевченка рядки, у яких ліричний герой (автор) звертається до Бога. Прокоментуйте їх (усно).
Світова велич українського поета
Творча спадщина Т. Шевченка — неповторне явище в історії української літератури та світової культури. Значення його творчості можна подати такими тезами:
- твори поета стали потужним джерелом для пробудження національної свідомості українців;
- Т. Шевченко першим із письменників відкрито вів боротьбу з Російською імперією;
- він, удосконаливши українську мову, підніс її до рівня найрозвиненіших мов світу;
- саме Т. Шевченко, як ніхто із світових письменників, зобразив багатий внутрішній світ простої людини;
- поет збагатив жанрову систему української літератури — удосконалив як літературний жанр баладу, послання, думку, медитацію, елегію;
- планетарне значення Т. Шевченка виявляється передусім у тому, що він уперше в історії порушив «тисячолітню німоту соціальних низів».
Твори Т. Шевченка перекладено більше ніж 50 мовами світу, йому встановлено пам'ятники в Нью-Йорку й Вашингтоні (США), у Палермо (Канада) і Бухаресті (Румунія), у Парижі (Франція) і Тбілісі (Грузія) і ще в багатьох містах світу.
Починаючи з 1962 р. в Україні щороку присуджують Державну (нині Національну) премію імені Т. Шевченка в галузі літератури й мистецтва.
Т. Шевченка вшановують 9 березня, саме першу декаду цього місяця називають Шевченковими днями. Особливо багатолюдно в ці дні біля поетової могили на Чернечій горі в Каневі.
Про світове визнання Кобзаря свідчать вислови відомих іноземців: «Тарас Шевченко не має собі рівних у світовій літературі» (А. Курелла, Німеччина); «Поки б'ються серця людей, звучатиме й голос Шевченка» (Н. Хікмет, Туреччина); «Він був найвидатнішим народним поетом з усіх видатних поетів світу. Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Немає для неї відповідника у світовій літературі» (М. Якубець, Польща).
Пам'ятник Т. Г. Шевченку. м. Варшава (Польща)
Коментарі (0)